Ukrainian Albanian Armenian Azerbaijani Basque Belarusian Bengali Bosnian Bulgarian Catalan Croatian Czech Danish Dutch English Esperanto Estonian Finnish French Galician Georgian German Greek Hebrew Hungarian Icelandic Irish Italian Javanese Kannada Latvian Lithuanian Macedonian Maltese Mongolian Norwegian Polish Portuguese Romanian Russian Serbian Slovak Slovenian Spanish Swedish Turkish Welsh Yiddish
Easy to starts

Почніть звідси

Знання озброює -
спільно зупинимо АЧС
...

Правила роботи
Forum Support

Картографія

Візуалізація загроз та викликів
Африканської чуми свиней..
.

це дійсно просто

Great docs & support

Довідкові матеріали

Актуальні публікації, аналітика та
рекомендації експертів...

а це корисно

УДК 619:611

Башинський В.В.Поліщук В.В.Розстальний А.В.

ЗАГРОЗИ ІНФЕКЦІЙ ТА АЛГОРИТМ ПРОТИДІЇ ТРАНСКОРДОННИМ ХВОРОБАМ ТВАРИН

Загрозу тваринництву в Україні нині складають Африканська чума свиней (АЧС), Грип птахів та Заразний вузликовий дерматит великої рогатої худоби (ЗВД ВРХ). Поточний стан небезпеки та особливості характеру означених інфекцій представлено на спеціалізованих інформаційних ресурсах: www.asf.vet.ua, www.avianflu.vet.ua та www.lsd.vet.ua створених за сприяння Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО).

Ступінь небезпеки інфекційних хвороб і загроза занесення їх в країну залежить від ряду чинників, зокрема: наявності достовірних відомостей про хворобу, місця її локалізації у даний час, характер зв’язків із цими територіями, особливості патогена, спектр його агресивності, тропізм, стійкість в навколишньому середовищі, механізм передачі, швидкість поширення, можливість розповсюдження, складність діагностування, наявність інструментів протидії (вакцин, сироваток тощо), готовності Компетентного органу та ветеринарної служби зокрема – протистояти виклику.

Загалом, висновок про пріоритетність проблеми та рішення щодо можливості і необхідності профілактики чи ліквідації тієї чи іншої хвороби здійснюють на основі аналізу рівня та структури захворюваності за групами інфекцій та окремими нозологічними формами шляхом визначення їх епізоотологічної (поширеність у популяції), соціальної (негативний вплив на суспільство) та економічної (прямі та непрямі економічні збитки) значущості.

Основними критеріями оцінки інфекційних хвороб є – патогенність, вірулентність та контагіозність або заразність збудника.

Оцінку значущості захворювання здійснюють за низкою показників, зокрема: інцидентність та індекс захворюваності, смертність, смертельність або летальність, превалентність, поширеність хвороби та інших показників захворюваності, таких як частота виявлення клінічно виражених форм, інфікованість популяції, групи чи стада та відповідних коефіцієнтів.

Крім того, щоб спрогнозувати можливий вплив занесення хвороби, визначають ймовірність біологічних та економічних наслідків її фіксації, поширення та розповсюдження, використовуючи статистичні дані, від достовірності яких залежать об’єктивність результатів оцінки ризику та відповідність і адекватність методів протидії.

Для прикладу: Африканська чума свиней — одна із найбільш небезпечних інфекційних хвороб свиней, що набула в останнє десятиліття найбільшого поширення в європейських країнах. Вона проявляється високою смертністю свиней та завдає значних економічних збитків виробникам свинини, зумовлених відсутністю вакцини, запровадженням спеціального режиму для свиногосподарств, витратами на проведення моніторингових та діагностичних досліджень, організацію профілактичних заходів у разі загрози занесення хвороби та ліквідаційних - при виникненні, а також торговельними обмеженнями, що запроваджуються для недопущення її поширення та розповсюдження. Однак, ситуацію ускладнює те, що Генотип ІІ, вірусу АЧС, який циркулює у східній Європі, має певні відмінності прояву хвороби, на чому акцентують увагу і міжнародні експерти: Клаус Депнер, Аго Пертель, Вітторіо Губерті (жовтень, 2016) та професор Зігмунт Пейсак (березень, 2017) і на відміну від генотипу І вірусу АЧС (1982 рік – в Україні), при якому свиней навіть не потрібно було забивати, оскільки зараження було масовим і призводило до швидкої загибелі майже усіх контактних тварин.

Підтверджено, що генотип ІІ вірусу африканської чуми свиней, не є хворобою з високим ступенем заразності, оскільки не проявляє ознак швидкого поширення в стаді сприйнятливих тварин. Тобто, генотип ІІ вірусу АЧС, на відміну від ящуру, грипу, класичної чуми свиней чи генотипу І вірусу АЧС — це інфекція, що повільно поширюється в стаді і можуть пройти тижні, а то й місяці, поки в стаді інфікуються усі тварини. Зазвичай першими страждають 1-2 тварини, і лише згодом, вірус поширюється на все стадо.

«Типові» клінічні ознаки хвороби, у більшості випадків, спостерігаються уже тоді, коли заражена велика кількість тварин. І саме ця особливість патогена спонукає фахівців до перегляду існуючих підходів до протиепізоотичних заходів з АЧС і не лише в Україні.

Нещодавно ФАО випустило ще дві надзвичайно актуальні для України публікації: практичний посібник «Африканська чума свиней: виявлення та діагностика» (www.fao.org/3/a-i7228r.pdf) та практичний посібник Заразний вузликовий дерматит: Практикум для ветеринарних фахівців (www.fao.org/3/b-i7330r.pdf).

Відомо, що заразні хвороби тварин із-за високого ступеня смертності, важких соціально-економічних наслідків, схильності до швидкого й раптового розповсюдження займають особливе місце в системі запобігання транскордонних хвороб тварин, рослин і шкідників, як надзвичайно важливі з точки зору економічної, торговельної та продовольчої безпеки для значної кількості країн, внаслідок, здатності до швидкого поширення, сягаючи масштабів ензоотії і потребують міжнародної співпраці в питаннях контролю та управління процесом протидії, включаючи їх викорінення.

Кодекс здоров'я наземних тварин (2017) (www.oie.int/en/international-standard-setting/terrestrial-code/access-online/) Всесвітньої організації з охорони здоров'я тварин (МЕБ) (www.oie.int/) щорічно оновлює перелік хвороб, що мають важливе значення для міжнародної торгівлі (www.oie.int/en/international-standard-setting/terrestrial-code/access-online/) і містить відомості про природу заразних хвороб, принципи і стратегічні підходи щодо їх профілактики, виявлення, контролю та викорінення, а також директиви по формуванню державної політики контролю та викорінення в разі можливого проникнення чи занесення на територію країни.

Глобальна інформаційна система попередження надзвичайних ситуацій EMPRES (EMPRES-i) (empres-i.fao.org/eipws3g/) – це веб-ресурс, розроблений ФАО для інформаційної підтримки ветеринарних служб шляхом полегшення доступу до інформації про регіональні та глобальні хвороби. Своєчасна та надійна інформація про хвороби посилює раннє попередження та реагування на виникаючі транскордонні хвороби тварин, включаючи зоонози, і забезпечує їх прогресивний інформаційний супровід, контроль стану події та ліквідації хвороби. EMPRES-i акумулює події щодо захворювання тварин по всьому світі, отримані ФАО із різних джерел: звітів від країн, регіональних проектів, польових місій експертів ФАО, партнерських неурядових організацій (НУО) та установ, з якими співпрацює ФАО, міністерств сільського господарства та охорони здоров'я, представництв ФАО в країнах та інших установ Організації Об'єднаних Націй, громадських організацій, засобів масової інформації та веб-ресурсів сфери охорони здоров'я. Для перевірки даних EMPRES використовує не лише офіційні, але й неофіційні джерела інформації (такі, як проекти допомоги країнам, особисті контакти з НУО та іншими установами). Це дозволяє підтримувати високий рівень обізнаності та достовірність даних по ситуації щодо транскордонних хвороб та зоонозів.

Для ефективної протидії транскордонним хворобам тварин та зоонозам, з метою мінімізації їх негативного впливу, за рекомендацією ВООЗт (www.oie.int/en/animal-health-in-the-world/the-world-animal-health-information-system/national-disease-contingency-plans/) – фахівці Компетентного органу країни мають розробити та щорічно оновлювати плани заходів на випадок надзвичайного стану, здійснювати регулярні навчання персоналу з практичної реалізації цих планів, шляхом моделювання станів небезпеки та симуляційних тренувань персоналу для набуття й закріплення, як теоретичних так і практичних навиків реагування.

У планах зазначають, які ресурси: нормативні документи, структури, кадри, обладнання й матеріали, мають бути задіяні для реалізації надзвичайних заходів по боротьбі з тією чи іншою транскордонною хворобою тварин чи зоонозом, керуючись положеннями Кодексу здоров'я наземних тварин, іншими нормативними документами та джерелами даних.

Щорічно, на регулярній основі, план має оновлюватися і виправлятись по мірі уточнення даних та набуття досвіду фахівцями служби.

У розділі «Характер захворювання» – плану описують такі характеристики хвороби, як:

  • етіологію та еволюцію хвороби, її поширення у світі;
  • епізоотологічні особливості;
  • імунологічні характеристики збудника;
  • клінічні ознаки хвороби;
  • патологічні зміни в організмі зумовлені патогеном;
  • діагностику: польову, диференційну та лабораторну тощо.

По мірі набуття досвіду формування цих планів, певні аспекти, потребуватимуть модифікації, з тим, щоб відповідати викликам сучасності, характерним для певних країн, умов чи територій.

Розділ «Аналіз ризиків» – має інформувати про те, наскільки серйозною є загроза проникнення чи занесення заразної хвороби для країни чи території у порівнянні з іншими хворобами тварин, звідки, і як, вона може потрапити в країну та які потенційні наслідки її поширення чи розповсюдження. Показати, оцінку зусиль необхідних для реалізації плану із надзвичайних заходів і дати обґрунтування обраним стратегіям протидії.

Компонентами ризик-аналізу є:

  • ідентифікація ризику чи небезпеки;
  • оцінка ризику;
  • заходи з пом'якшення ризику;
  • повідомлення про ризик всім зацікавленим сторонам (виробникам, практикуючим лікарям ветеринарної медицини, торговим партнерам, органам влади, споживачам тощо).

Основою аналізу ризиків є моніторинг, що передбачає регулярне оновлення прогнозу із врахуванням мінливих внутрішніх і зовнішніх умов (державної та глобальної економіки, зовнішньої та внутрішньої торгівлі, ринкового попиту на тварин та продукцію, щільності популяції тварин (у тому числі, диких), туризму, змін у системах охорони здоров'я і потреб споживачів).

Розділ «Стратегія профілактики» – описує організацію біобезпеки операторів ринку, характер обмежень та інші заходи, необхідні для зниження ризику занесення, фіксації, поширення чи розповсюдження заразної хвороби.

Розділ «План заходів на випадок непередбачених обставин» – має включати всі заходи, що забезпечують розпізнання та запобігання проникненню, фіксації, поширенню чи розповсюдженню заразної хвороби, ще до того, як вона досягне масштабів епізоотії, а також контроль заходів по її ліквідації.

Розділ «Раннє сповіщення (попередження чи повідомлення)» – включає процедуру та порядок:

  • визнання підозрілих випадків;
  • визнання підтверджених випадків;
  • спостереження (моніторинг) хвороби, опис протиепізоотичних заходів, включаючи механізми термінового повідомлення про хворобу та інформування ветеринарної служби;
  • навчання ветеринарних фахівців, тваринників, перевізників, фахівців лабораторій ветеринарно-санітарної експертизи на ринках методам розпізнання заразної хвороби та інформування населення.

Розділ «Стратегія боротьби та ліквідації» – є основною складовою плану надзвичайних заходів і описує методи боротьби з хворобою з урахуванням всіх факторів утримання і догляду тварин, управління тваринництвом в регіоні й країні, наявність популяції диких тварин і алгоритм застосування заходів, що запобігають поширенню та розповсюдженню хвороби. Він має показати, механізм контролю достовірності викорінення інфекції та підтвердження благополуччя господарства чи території щодо заразної хвороби, як на рівні держави, так і окремих зон чи територій та операторів ринку в межах країни відповідно до міжнародних стандартів.

Розділ «Організаційні заходи за надзвичайного стану» – включає опис процедур взаємодії структур, організацій і відомств за надзвичайного стану пов’язаного зі спалахом транскордонної хвороби тварин чи зоонозу. Мета – мобілізація всіх необхідних ресурсів на боротьбу з заразною хворобою тварин. Досвід показує, що адміністративні органи державних ветеринарних служб, здебільшого, мають справу з повсякденними програмами охорони здоров'я тварин і часто не готові або недостатньо забезпечені фінансами, людськими та матеріальними ресурсами для екстреної протидії.

Розділ «План підтримки» – це допоміжний план, що доповнює технічний план і включає план фінансування та план ресурсів, а також, законодавчу й нормативну базу – є визначальним в успіху або провалі розпочатих заходів.

Розділ «План дій» – описує процедуру (механізм і послідовність) виконання етапів плану від початку розслідування випадку до заключного етапу – ліквідації хвороби, по стадіях, від вилучення тварин і до відшкодування збитків, а також готовність служби до отримання відгуків і рекламацій з місць проведення ліквідаційних заходів та територій запровадження обмежень, для внесення відповідних коректив і включення набутого досвіду в державний план надзвичайних заходів.

Розділ «Додатки до плану» – включає список регулярно поновлюваних контактних даних з цілодобовим доступом до інформації про:

  • осіб, що мають залучатись до процесів, зі списком прізвищ, контактними даними (адреса, телефони, E-mail);
  • регіональні та референтні лабораторії по заразних хворобах тварин;
  • регіональні та міжнародні організації, на випадок потреби в додатковій допомозі.

Додатки мають містити дані про державний устрій, структуру служби, розподіл повноважень, ветеринарне законодавство та інші актуальні відомості про країну (кількість і розташування поголів'я тварин, наявність і популяції диких тварин, птахів тощо).

Тобто, національні ветеринарні служби мають відповідати критеріям, запровадженим в кожній країні, а також і відповідним міжнародним стандартам і рекомендаціям, зокрема тим, що прописані в Кодексі наземних тварин.

Готовність ветеринарної служби країни протистояти загрозам, можна оцінити скориставшись інструментом оцінки ефективності ветеринарних служб Всесвітньої організації з охорони здоров'я тварин (МЕБ) (www.oie.int/fileadmin/Home/eng/Support_to_OIE_Members/pdf/PVS_A_Tool_Final_Edition_2013.pdf). Складовою цього процесу є інструмент ФАО з оцінки лабораторій, відповідно вимог міжнародного стандарту якості ISO/IEC 17025:2005 (www.feedipedia.org/content/fao-laboratory-audit-tool). Окрім цього, МЕБ розробив вказівки, у рамках створення базової моделі навчальної програми ветеринарної освіти, щодо очікуваного рівня компетенцій (знань та умінь) ветеринарних фахівців для забезпечення високої якості державних та приватних установ національних ветеринарних служб і пропонує, щоби ці вимоги виконували роль інструмента для закладів ветеринарної освіти в Країнах-учасницях МЕБ для використання у якості еталону при розробці навчальної програми підготовки ветеринарних лікарів, як Базовий навчальний план ветеринарної освіти (www.oie.int/Veterinary_Education_Core_Curriculum.pdf).

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) активно долучились до процесу, надаючи технічну допомогу Україні. Одним із численних проектів технічної допомоги, що реалізуються в Україні, є придбання спеціалізованого обладнання для лабораторної діагностики Африканської чуми свиней, з метою сприяння поліпшенню діагностичного потенціалу країни та зниження ризиків поширення АЧС на місцевому рівні: «Україна: пом'якшення ризику та покращення інформованості про Африканську чуму свиней - фаза II закупівля обладнання» (www.asfld.vet.ua). Реалізація цього проекту — це «інвестиція в майбутнє», що здійснюватиметься шляхом осучаснення інструментальної бази діагностичних досліджень АЧС, через надання приладів для полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) Державному науково-дослідному інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (ДНДІЛДВСЕ), його філії та двом регіональним лабораторіям, навчання персоналу цих лабораторій і студентів магістратури (учасників проекту) методиці ПЛР досліджень, рекомендацій щодо змін в підходах до методів навчання із демонстрацією переваг використання інформаційних технологій у здобуванні знань, внесення пропозицій щодо коригування програм підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців ветеринарної медицини з епізоотології, епізоотичного розслідування спалахів, нагляду, заснованого на аналізі ризиків, заходах біобезпеки господарств, особливостях діагностики інфекційних хвороб тварин з використанням методу ПЛР, досвіду боротьби та ліквідації АЧС, відповідно до вимог часу, епізоотичних загроз та методів активної протидії інфекціям. В рамках цього проекту, до теоретичних та практичних навчань, на базі регіональних лабораторій ветеринарної медицини (Житомирська РДЛВМ, Миколаївська філія ДНДІЛДВСЕ та Сумська філія ДНДІЛДВСЕ), під керівництвом Головних управлінь Держпродспоживслужби України та національного консультанта з лабораторної діагностики — із польовими експедиціями по активному епізоотичному нагляду та відбором зразків для лабораторних досліджень планується залучити студентів магістратури факультетів ветеринарної медицини із трьох університетів, а саме: Житомирського національного агроекологічного університету, Одеського державного аграрного університету та Сумського національного аграрного університету. Успішність цього проекту дозволить популяризувати набутий досвід та залучити у майбутньому також і інші факультети ветеринарної медицини України.

Всеукраїнський журнал про все, що стосується свинарства Прибуткове свинарство № 6 (42) | Грудень, 2017

Інші інформаційні системи та ресурси

Клацніть мишкою, щоб перейти до галереї28 квітня 2016 року під егідою FAO/EBRD, за сприяння ЄБРР, Японії, Держпродспоживслужби та асоціації свинарів України в рамках проекту технічної допомоги ФАО «Розбудова потенціалу раннього виявлення та реагування на африканську чуму свиней в Україні» пройшла конференція «АФРИКАНСЬКА ЧУМА СВИНЕЙ: ПІДВИЩЕННЯ ОБІЗНАНОСТІ ПРО РИЗИКИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ЗМЕНШЕННЯ».

У відкритті заходу взяли участь: представники  посольства Японії, Продовольчої та Сільськогосподарської Організаціїї (ФАО ООН), представництва Європейського Банку з Реконструкції та Розвитку (ЄБРР) в Україні та Держпродспоживслужби України. Основні напрямки, що були висвітлені в ході конференції включали – АЧС: епізоотична ситуація в Україні та Європі, загрози та виклики для свинарства прогнози її розвитку, Підсумки проекту «Африканська чума свиней: підвищення обізнаності про ризики та зменшення ризиків в Україні», Шляхи вирішення проблемних питань у попередженні та боротьбі з АЧС в Україні з акцентами: «Актуальні аспекти біобезпеки» та «Особливості висвітлення АЧС-проблематики у ЗМІ».

  • Сергій Хоменко, Міжнародний експерт ФАО з питань дикої природи та екології хвороб розповів про АЧС — стан, тенденції та прогнози для Європи та України, а також – Фактори ризику поширення АЧС та роль дикого кабана у поширенні АЧС
  • Мiхал Попiолек, Міжнародний експерт ФАО з питань ветеринарної медицини – про Досвід Польщі у попередженні та боротьбі з АЧС, основні складові та уроки
  • Андрій Розстальний, експерт з ветеринарної медицини ФАО – про Боротьбу з АЧС в Україні (плюси та мінуси) в сценарії протидії хворобі
  • Василь Говгера, аналітик із питань аграрного бізнесу ЄБРР – про те Скільки коштує АЧС? (в масштабі підприємства та країни в цілому)
  • Др. Рон Бергевут, керівник проектів заразних хвороб свиней Університету Вагенінген – про Фонди компенсаційних виплат у випадках спалахів заразних хвороб свиней — невід’ємний компонент ерадикації
  • Олег Неволько, національний консультант ФАО з питань лабораторної діагностики – про Підвищення потенціалу в лабораторній діагностиці АЧС
  • Володимир Поліщук, національний консультант ФАО, IT/GIS фахівець, епізоотолог – про Підвищення потенціалу реагування ветеринарної служби на спалахи АЧС
  • Оксана Юрченко, віце-президент Асоціації свинарів України – про Підвищення обізнаності виробників свинини про ризик АЧС та зменшення ризиків в Україні з Презентацією навчального відео
  • Денiс Вiо, Міжнародний експерт ФАО з питань ветеринарної медицини – про Досвід Італії щодо зонування та компартменталізації та Вимоги до біобезпеки свиногосподарства
  • Віталій Башинський, національний експерт ФАО з питань ветеринарної медицини – Компартменталізація — інструмент захисту свиноферм і збереження можливості торгівлі в умовах поширення АЧС та інших хвороб, які підлягають обов'язковому повідомленню
  • Сара Меркаданте, спеціаліст з комунікацій ФАО – про Вплив інформації про АЧС на споживача та галузь свинарства в цілому
  • Олександр Рєвнівцев, медіа-експерт ФАО – про Поради щодо висвітлення проблематики АЧС в ЗМІ та Аналіз основних помилок подачі матеріалу про АЧС

В ході підведення підсумків – поміж експертами ФАО, представниками Держпродспоживслужби та представники свиногосподарств відбулась дискусія на тему: «Механізми переходу від репресивно-наглядової моделі роботи до взаємовигідної співпраці між ветслужбою та комерційним свинарством». Загалом в конференції прийняли участь близько 150 фахівців.

Клацніть мишкою, щоб перейти до презентацій Клацніть мишкою, щоб перейти до презентацій Клацніть мишкою, щоб перейти до презентацій

§ Останні випадки АЧС в Україні

  • 372 випадок 14.06.2018

    Відповідно до інформації Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області 13.06.2018 в

    ...
  • 371 випадок 10.06.2018

    Відповідно до інформації Головного управління Держпродспоживслужби в Донецькій області 10.06.2018 в

    ...
  • 370 випадок 27.05.2018

    Відповідно до інформації Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області 27.05.2018 в особистому підсобному господарстві

    ...
  • 369 випадок 24.05.2018

    Відповідно до інформації Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області 23.05.2018 в підсобному

    ...
  • 368 випадок 23.05.2018

    Відповідно до інформації Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області 23.05.2018 в підсобному

    ...
  • 367 випадок 23.05.2018

    Відповідно до інформації Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області 23.05.2018 в підсобному

    ...
  • 366 випадок 21.05.2018

    Відповідно до інформації Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області в траншеї на узбіччі

    ...
  • 365 випадок 21.05.2018

    Відповідно до інформації Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області в траншеї на узбіччі

    ...
  • 364 випадок 08.05.2018

    Відповідно до інформації Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області 07.05.2018 в

    ...
  • 363 випадок 05.05.2018

    Відповідно до інформації Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області 05.05.2018 в СПК

    ...

Відвідувачі

На сайті 115 гостей та користувачі відсутні

На верх