Ukrainian Albanian Armenian Azerbaijani Basque Belarusian Bengali Bosnian Bulgarian Catalan Chinese (Simplified) Chinese (Traditional) Croatian Czech Danish Dutch English Esperanto Estonian Filipino Finnish French Galician Georgian German Greek Hebrew Hungarian Icelandic Irish Italian Japanese Javanese Kannada Korean Latvian Lithuanian Macedonian Maltese Mongolian Norwegian Polish Portuguese Romanian Russian Serbian Slovak Slovenian Spanish Swedish Turkish Welsh Yiddish

Новини: Радіо Свобода онлайн – усі новини дня в Україні і світі

Останні Новини України і світу від Радіо Свобода Україна
  1. Прем’єр-міністр Малайзії Махатхир Мохамад розкритикував попередні результати роботи Спільної слідчої групи (JIT) у справі про катастрофу літака рейсу МН17 у липні 2014 року. На його думку, слідство у справі є політизованим і спрямованим проти Росії. «Навіть перед початком розслідування вони стверджували, що відповідальність за катастрофу несе Росія. Ми хочемо доказів цього. Але зараз ніяких доказів немає, тільки плітки», – цитує заяву Мохамада місцева англомовна газета The Star 20 червня. Прокуратура Нідерландів 19 червня висунула офіційні звинувачення у вбивстві проти трьох громадян Росії і одного громадянина України, який воював на боці проросійського угруповання «ДНР». У міжнародний розшук будуть оголошені колишній командувач бойовиків Ігор Гіркін, його заступник Сергій Дубинський, заступник Дубинського Олег Пулатов і Леонід Харченко. Слідство вважає, що вони несуть відповідальність за організацію доправлення зенітно-ракетного комплексу «Бук» на контрольовану бойовиками територію. Малайзія – одна з п’яти країн, що входять до Спільної слідчої групи, яка розслідує авіакатастрофу. 19 червня представники трьох країн-членів групи, України, Нідерландів та Австралії, привітали попередні результати роботи слідства. МЗС Росії заявило, що слідство намагається дискредитувати країну в очах світової спільноти. Гіркін і Дубинський звинувачення на свою адресу відкидають, позиція інших обвинувачених невідома. Літак «Малайзійських авіаліній», що виконував рейс MH17, упав на території, контрольованій угрупованням «ДНР», 17 липня 2014 року. Загинули всі 298 людей, що перебували на борту. Серед них 193 голландці, 43 малайзійці, 27 австралійців і четверо бельгійців.
  2. Державна міграційна служба не ухвалювала жодних рішень щодо видворення білоруського активіста Олександра (Аляксандара) Францкевича, якого 18 червня затримали працівники СБУ у приміщенні ДМС і передали до Білорусі, сказала в коментарі Радіо Свобода заступниця голови Державної міграційної служби Наталія Науменко. «По-перше, ця особа не зверталася за захистом до компетентних органів України. По-друге, Міграційна служба не приймала рішення про його видворення. По-третє, абсолютно некоректно називати його політичним емігрантом, оскільки він не пройшов певну процедуру і такого статусу апріорі не має. І в законодавстві такого статусу немає. Наскільки я зрозуміла, його видворила СБУ. Вони мають на це право, якщо у них є докази того, що особа може становити загрозу національній безпеці України», – сказала вона. Читайте також: «Воюю проти імперії»: чому досі не можуть легалізуватися іноземці-учасники ООС За інформацією чиновниці, зараз Францкевич у Білорусі перебуває на волі, там щодо нього немає відкритих кримінальних справ. Білоруська служба Радіо Свобода оприлюднила копію документів про видворення Францкевича, де зазначено, що його діяльність «суперечить інтересам забезпечення національної безпеки» та що йому заборонено в’їзд на територію України на три роки. Українська служба Радіо Свобода направило запит до СБУ щодо підстав їхніх дій та очікує на відповідь. Сам Олександр Францкевич в інтерв’ю білоруській службі скаржився, що працівники СБУ його «били і душили» і висловлював намір позиватися до Європейського суду з прав людини. Про затримання та вивезення до Білорусі Аляксандара Францкевича повідомив керівник проекту «Без кордонів» Максим Буткевич 19 червня. «Аляксандара Францкевіча затримали у приміщенні ДМС і примусово видворили із тим, у чому був: мінімумом грошей і паспортом, без речей і телефона. Ті, хто проводили затримання, назвалися сіпвробітниками СБУ, але прізвищ не назвали. Звісно, гарантованого законом права на оскарження рішення про видворення ніхто і не думав дотримуватися. Також Аляксандар заявив про застосування до нього насильства у перебігу депортації», – написав він у Facebook. На думку правозахисника, Францкевичу може загрожувати переслідування в Білорусі за його громадську діяльність. Олександра Францкевича, що називає себе анархістом, білоруські силовики заарештували у вересні 2010 року разом із ще чотирма активістами. Їх звинуватили у здійсненні нападів на адміністративні будівлі, зокрема, на посольство Росії в Білорусі, висунули обвинувачення в «хуліганстві» і «навмисному псуванні майна». Самі затримані заявляли, що метою їхньої діяльності було привернути увагу до ситуації в Білорусі, зокрема, до тиску з боку правоохоронців. Білоруські правозахисники називали Францкевича політв’язнем. У травні 2011-го усіх п’ятьох визнали винними і ув’язнили. У вересні 2013 Францкевич вийшов на свободу. У 2015-му році переїхав в Україну, де працював у ІТ-сфері.
  3. Президент Росії Володимир Путін пов’язав питання звільнення українських моряків, захоплених у нейтральних водах Чорного моря в листопаді 2018 року зі звільненням утримуваних в Україні росіян. Про це Путін сказав на «прямій лінії» в ефірі російських центральних телеканалів 20 червня. «Такі питання мають вирішуватися в комплексі. Ми, перш ніж вирішувати ці питання, повинні подумати про те, як буде вирішуватися доля тих людей, які для нас не байдужі, в тому числі громадян Росії, які перебувають в аналогічній ситуації в Україні», – сказав Путін. Наприкінці 2018 року російський лідер казав, що питання обміну українських військовополонених, захоплених в Чорному морі, може бути вирішене після рішення суду. «Триває слідство, після кримінального провадження буде ясно, що з цим далі робити», – твердив Путін. 25 травня в Гамбурзі була оголошена постанова Міжнародного трибуналу з морського права у справі захоплених Росією українських моряків. Відповідно до нього, Росію зобов’язали звільнити три українські кораблі – «Бердянськ», «Яни-Капу» і «Нікополь» – і 24 утримуваних українських моряків і повернути їх під юрисдикцію України. У Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що цей трибунал «не має юрисдикції» розглядати справу про захоплення українських моряків. А у Кремлі заявляли, що рішення Міжнародного трибуналу в Гамбурзі не вплине на долю моряків, яку повинні вирішити російські слідство і суд. 25 листопада 2018 року в Чорному морі російські прикордонники і співробітники ФСБ Росії вчинили силове захоплення із застосуванням зброї трьох українських військових кораблів і членів їхніх екіпажів. Москва звинуватила 24 українських моряків у нібито «незаконному перетині кордону Росії».
  4. Донецький футбольний клуб «Шахтар» повідомив 20 червня про вихід із відпустки і оприлюднив повний склад тренерського штабу. Разом із головним тренером Луїшем Каштру та екс-капітаном гірників Даріо Срною працюватимуть ще п’ять португальських фахівців. Першим асистентом головного тренера, як і в попередніх клубах Каштру, буде Вітор Северіно. Іншими асистентами стали Філіпе Селіккая та Жоау Брандау. Тренером воротарів буде Антоніу Феррейра. Жозе Кошта працюватиме на посаді аналітика «Шахтаря». «Шахтар» підписав контракт із португальським тренером Луїшем Каштру 12 червня. Угода з 57-річним фахівцем набрала чинності того ж дня, вона розрахована на два роки. Каштру став 33-м тренером в історії «Шахтаря». До цього він працював у португальських клубах «Порту», «Ріу Аве», «Шавіш», «Віторія Гімарайнш» та інших.
  5. Президент Володимир Зеленський підписав указ про створення Офісу президента України – він з’явився на сайті АП 20 червня. Згідно з указом, Офіс президента має бути сформований «шляхом реорганізації та скорочення чисельності працівників Адміністрації президента України». Очікується, що Офіс президента відповідатиме за організаційне, правове, консультативне, інформаційне, експертно-аналітичне забезпечення виконання президентом своїх повноважень. Прописана в указі структура офісу має такий вигляд: Керівник офісу Перший заступник керівника заступники керівника Керівник апарату Перший помічник президента помічники президента радники президента Прес-секретар президента уповноважені президента представники президента Кабінет президента Кабінет Керівника Офісу президента 18 профільних департаментів (серед них: з питань зовнішньої політики, правової політики, національної безпеки та оборони, документального забезпечення, протоколу та церемоніалу, інформаційних технологій, режимно-секретний департамент) Президент сам призначатиме, звільнятиме і координуватиме діяльність першого помічника, помічників і радників. Керівник офісу має протягом двох тижнів подати проект Положення про Офіс президента. Читайте також: Архітектори показали Зеленському проект його адміністрації в Українському домі​ Документ також передбачає створення комісії з реорганізації Адміністраці президента у офіс. Голова цієї комісії – очільник Глоовного департаменту документального забезпечення Ігор Стасенко. «Працівникам Адміністрації Президента України продовжувати виконувати покладені на них посадові обов’язки до припинення в установленому порядку трудових відносин з ними», – йдеться в указі. 19 червня Зеленський заявив, що не може перебувати в будівлі Адміністрації президента на Банковій, тому що «з’їде з глузду». Тоді ж він анонсував реорганізацію Адміністрації президента.
  6. Ціна золота злетіла до рекордного з вересня 2013 року рівня. Це сталося після того, як учасники ринку сприйняли повідомлення американської Федеральної резервної системи (ФРС) як намір уперше з 2008 року знизити ставки. Позиція ФРС (яка в США виконує функції центробанку) спровокувала зниження курсу долара, вказує профільний ресурс Profinance. Натомість котирування золота впритул наблизилися до вершини шестирічного коридору (станом на 13:55 за Києвом ціна цього металу становить понад 1381 долар за унцію), і тепер технічна картина разом із пом’якшенням риторики ФРС створюють передумови для подальшого зростання. Продовжують купувати дорогоцінний метал і світові центробанки. Наприклад, Банк Китаю збільшує свої резерви вже шість місяців поспіль, і в травні знову відзвітував про їхнє зростання. Історія свідчить про позитивну динаміку золота в період циклу зниження ставок ФРС і реалізації інших стимулюючих заходів. У 2007–2008 роках дорогоцінний метал подорожчав на 20% і в наступні три роки зріс за ціною вдвічі на тлі зниження ставок у США до нуля.
  7. У Міністерстві оборони повідомили, що підтримувані Росією бойовики від початку доби і до полудня четверга 6 разів відкривали вогонь в бік позицій Збройних сил України, в результаті чого один військовий був поранений і ще один зазнав бойового травмування. Згідно з повідомленням, бойовики відкривали вогонь у районі населених пунктів Травневе, Гольмівське, Новолуганське, Майорськ, Луганське, Павлопіль, Мар’їнка. «Підрозділи об’єднаних сил вели вогонь у відповідь зі штатного озброєння, без ведення вогню із заборонених калібрів», – йдеться в повідомленні. Бойовики сепаратистських угруповань на своїх ресурсах про обстріли упродовж дня не повідомляють. Раніше у штабі Операції об’єднаних сил повідомили, що минулої доби підтримувані Росією бойовики 24 рази порушили режим тиші на Донбасі. В угрупованні «ДНР» звинуватили українських військових у 17 обстрілах, в угрупованні «ЛНР» – у трьох. Унаслідок конфлікту на сході України з квітня 2014 року, за оцінками ООН станом на 31 грудня 2018 року, загинули від 12 тисяч 800 до 13 тисяч людей. Перемир’я, про які домовлялися на засіданнях Тристоронньої контактної групи в Мінську, порушувалися практично відразу. При цьому сторони заперечують свою вину в цих порушеннях і звинувачують противників у провокаціях.
  8. На українському міжбанківському валютному ринку 20 червня відбуваються незначні коливання. Станом на 13:00 котирування становлять 26 гривень 36-38 копійок за долар, порівняно з курсом відкриття торгів (26,35-40) дещо скоротився спред, інформує сайт «Мінфін». Національний банк України опівдні встановив довідкове значення курсу на рівні 26 гривень 38 копійок, це на 5 копійок більше за офіційний курс на 20 червня. Як відзначають учасники ринку, це перші торги без вимоги до експортерів щодо обов’язкового продажу частини валютних надходжень. Сесія відбувається спокійно, спостерігаються типові коливання для збалансованої торгівлі.
  9. Московський міський суд подовжив арешт громадянину Сполучених Штатів Полу Вілану, заарештованому за звинуваченням у шпигунстві. раніше Лефортівський суд Москви подовжив арешт до 29 серпня. Таким чином суд відхилив клопотання захисту, який просив перевести Вілана під домашній арешт або відпустити під заставу. Рішення ухвалили у закритому режимі, адже справа Вілана засекречена. У травні 2019 року видання Foreign Policy оприлюднило уривки з листів американця до родини. У них він пов’язує кримінальне переслідування з санкціями США проти Росії. Вілан стверджує, що російська влада хотіла завдати збитків будь-якій американській компанії. При цьому фірма BorgWarner, де він працює, раніше заявляла, що не коментуватиме переміщення своїх співробітників. Роботодавці Вілана стверджують, що його поїздка до Росії не була пов’язана з їхньою діяльністю. Читайте також: «Ми знаємо, у яку гру грає Росія» – конгресмен США подав законопроект про нові санкції проти «Північного потоку-2»​ 48-річний Пол Вілан – колишній морський піхотинець, а нині директор служби безпеки американської компанії постачання автозапчастин BorgWarner. Його затримала Федеральна служба безпеки Росії в грудні 2018 року. Вілан, крім американського, має громадянства Британії, Канади й Ірландії. Проти нього порушили кримінальну справу за статтею Кримінального кодексу Росії про шпигунство. Російські посадовці не повідомляли ніяких подробиць нібито шпигунської діяльності чоловіка, крім того, що його затримали в момент вручення йому USB-флеш-накопичувача з таємним списком російських агентів. У разі визнання винним Полові Вілану може загрожувати від 10 до 20 років позбавлення волі. Сам Вілан відкидає всі звинувачення. За його словами, він приїхав до Москви, щоб бути гостем на весіллі.
  10. Підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму відхилив апеляційну скаргу кримськотатарської активістки, правозахисниці Лутфіє Зудієвої, яку раніше оштрафували на 2 тисячі рублів, повідомляє проект Радіо Свобода Крим.Реалії. Зудієва заявила, що вважає адміністративну справу проти себе за чужі дописи в соцмережі Facebook «методом тиску на правозахисну діяльність». Активістка клопотала про скасування рішення і закриття справи у зв’язку з відсутністю доказів своєї провини і неправомірного мотиву слідства. «Суд не розглянув основні докази у справі – це три скріншоти публікацій третіх осіб, в яких мене відзначили і які мені поставили за вину. Це взагалі не можна розглядати як моє правопорушення. Але головне, суддя зачитував постанову протягом 15 хвилин, при цьому всього 5 хвилин знадобилося на його підготовку (час перебування в нарадчій кімнаті – ред.). Ця постанова була підготовлена заздалегідь і іншого рішення ми не очікували», – сказала Зудієва. Російські силовики 30 травня затримали двох кримськотатарських активісток: правозахисницю і громадянську журналістку Лутфіє Зудієву, а також дружину фігуранта Бахчисарайського «справи «Хізб ут-Тахрір», координаторку ініціативи «Кримське дитинство» Муміне Салієву. Пізніше їх відпустили, відкривши адміністративні справи. Міністр закордонних справ України Павло Клімкін напередодні звернувся до світової спільноти із засудженням дій російських силовиків, які затримали двох кримськотатарських активісток. Прокуратура АРК розслідує це затримання як незаконне позбавлення волі. Управління Нацполіції в Автономній республіці Крим і Севастополі відкрило кримінальне провадження через затримання кримськотатарських активісток Лутфіє Зудієвої і Муміне Салієвої. Кримські і російські силові відомства ситуацію не коментували.
На верх