Ukrainian Albanian Armenian Azerbaijani Basque Belarusian Bengali Bosnian Bulgarian Catalan Croatian Czech Danish Dutch English Esperanto Estonian Finnish French Galician Georgian German Greek Hebrew Hungarian Icelandic Irish Italian Javanese Kannada Latvian Lithuanian Macedonian Maltese Mongolian Norwegian Polish Portuguese Romanian Russian Serbian Slovak Slovenian Spanish Swedish Turkish Welsh Yiddish

Ситуація з АЧС в Україні погіршилася. Якщо торік навесні захворювання реєстрували передусім серед диких кабанів (де, власне, й циркулював вірус) і в малих селянських господарствах, то тепер африканська чума розповсюджуються хаотично й непередбачувано…

Не обійшлося

Якось майже непомітно для широкого загалу промайнули інтернетом повідомлення про чисельні підпали сухостою та підстилки в лісі на межі та в зоні відчуження навколо Чорнобиля. Та саме тоді для України й почалася «чорна смуга». Обмежені жалюгідним фінансуванням, ветеринари не змогли наполягти на посиленні заходів безпеки на найвищому рівні. Засідань Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії та залученої з боку міжнародних донорів допомоги виявилося недостатньо. А чиновники профільного міністерства, невпинно рапортуючи про перемоги, чомусь уникали розмов на проблемні теми. Певне, сподівалися, що «обійдеться»? Певен, що саме так воно й було б, якби не спалах чуми у Калитянському свинокомплексі.

Порушення системи організації біобезпеки сприяло масштабному рознесенню збудника територією України. Передбачувати, а відтак контролювати, де саме може виникнути нове вогнище захворювання стало практично неможливо. Поповзли чутки. Пригадуєте? Лише лінивий не говорив про те, що хворих свиней вивезли (на Дніпропетровщину, Полтавщину, Рівненщину, в Київ) задовго до того, як неконтрольована ситуація вилилася в проблему для держави. Зрозуміло, що велика кількість переміщень потенційно хворих тварин і продукції з них залишилося поза увагою компетентних органів і служб. На моніторинг розповсюдження збудника коштів не знайшлося. Звернення до донорів теж лишилися без адекватної відповіді. Відтак, дуже швидко від фази очікування Україна перейшла до фази несподіваних безвекторних спалахів, спричинених антропогенним чинником. Тож замість профілактики африканської чуми, фахівці вимушені були ліквідувати її наслідки. Яскраве свідчення цьому — останні випадки АЧС в Полтавській області.

Загроза зростає в рази

За даних умов, шляхом прогнозування та за результатами громадських опитувань, можна передбачити хіба що масові приховування спалахів серед малих селянських господарств і подальше використання контамінованих туш як сировини для харчових продуктів. Звісно, ці явища не є широко розповсюдженими, але загроза в таких обставинах зростає в рази. Особливо це стосується місць із високою концентрацією сприйнятливого поголів’я та недостатньою системою забезпечення рівня біобезпеки.

Навряд чи хтось з українців не чув про африканську чуму свиней. Роз’яснювальна робота в рамках Роботи FAOспільно з урядом Японії, безумовно, дала свої результати. Утім, стійка суспільна думка щодо організації заходів безпеки та своєчасного повідомлення про спалахи наразі ще не сформувалася. Люди в курсі, що відшкодування за вилучених тварин можна не дочекатися (тривалі затримки з виплатою — це усталена практика). Отож із мовчазної згоди місцевих представників компетентного органу нині повсюдно відбувається масове забиття свиней…

Реалізація м’яса та м’ясопродуктів, що містять у своєму складі свинину, на агропродовольчих ринках, подарунки, несанкціоновані місця торгівлі роблять усю територію України беззахисною перед захворюванням. У багатьох місцях збережена загрозлива практика використання харчових відходів для годівлі свиней, що, за даних умов, робить господарство уразливим із найвищою імовірністю.

Полювання на відьом?

Нехай там як, побудова ефективнихсистем біобезпеки в господарствах, — абсолютно реальне завдання. Будівельників й інструмент, також можна проводити через повний комплекс запобіжних заходів на рівні з працівниками комплексу. І пронесення (або непронесення) будівельником свинячої шкурки в кишені — це виключна справа власника свиногосподарства. І тепер тим, кому вдалося побудувати таку систему біозахисту, потрібно ставити пам’ятники та нагороджувати за захист державних інтересів. Натомість наше сьогодення з АЧС усе ще нагадує полювання на відьом: у кожному зі свиногосподарств нині бачать приховувача чуми.

Нині навіть страхові компанії розуміють, що цей ризик — АЧС — не є непереборним і непрогнозованим. Уже сьогодні існують прецеденти та пропозиції щодо страхування свиней від ризику захворювання на АЧС, що є одним із видів ветеринарного страхування, яке вже діє в Україні. Його можна знайти через звичайну пошукову систему в інтернеті. А це вірна ознака того, що є можливість визначення критеріїв, установлення рівня та дієвості системи біозахисту без прямої загрози небезпеки господарству з боку інспекторіввід страхової компанії. Можете собі уявити перевірку з використанням безпілотних дронів і дистанційних камер, установлених на працівниках свинокомплексу… Звичайно, це не космічно-недосяжні технології. Більшість дитячих іграшок сьогодні вже обладнані аналогічними засобами. Проте держінспектори, обмежені застарілим і зашкарублим законодавством, на жаль, не можуть дозволити собі щось подібне. Особливо в умовах нинішнього фінансування, коли відвідати наступний свинокомплекс він, відповідно до жорстких вимог біобезпеки, може не раніше ніж через місяць після попереднього. Щоразу інспектор наражає на небезпеку і господарство, і себе — як відповідального за дотримання правил біобезпеки (або за їх порушення — це треба довести).

Про норми та пріоритети

На рівні законодавчої площини досі є низка неузгодженостей і проблемних моментів. Чинна інструкція, зокрема, передбачає звільнення від поголів’я зону епізоотичного осередку, визначену, як населений пункт, господарство тощо. Її межі визначаються на засіданні ДНПК, але вона не може бути меншою ніж три кілометри. Ця норма є прямою загрозою великотоварним виробникам в радіусі 3 км, від яких є свинопоголів’я, навіть у приватних селянських господарствах.

Організація найсучасніших заходів біобезпеки за таких умов не гарантує збереження бізнесу як такого. Чинна Інструкція з боротьби з АЧС не передбачає виключного (окремого) відношення до господарств зі встановленою та підтвердженою багаторівневою компартменталізацією (системою окремого відношення до господарства з досконалою системою біозахисту на рівні рекомендації МЕБ — прим. авт.).

Ветеринарно-санітарні вимоги до утримання свиней нині на погодженні в центральних органах виконавчої влади й не є нормативно-правовим документом, який тягне відповідальність за його невиконання. Проект, звісно, не може бути підставою для проведення оцінки рівня біобезпеки та компартменталізації великотоварних свиногосподарств. Утім, це могло б створити умови для виключення їх із правил про обов’язкове знищення поголів’я в разі потрапляння в межі населеного пункту — епізоотичного осередку, або ж застосування окремих вибіркових обмежень й обов’язкових моніторингових досліджень за потрапляння господарства в трикілометрову загрозливу зону. То чи не є це показником опосередкованого, дрібного та зовсім не значущого рівня уваги з боку тих, хто мав би вже принаймні навчитися розставляти пріоритети? Державна регуляторна служба, не розібравшись, відмовляє компетентному органу в затвердженні правил, які відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» може затвердити міська або районна рада. Чи не дивною є така позиція? Хто відповідатиме за наслідки знищення багатотисячного поголів’я внаслідок відсутності цивілізованих правил утримання свиней та елементарної відповідальності за їх недотримання?! Кого захищає Державна регуляторна служба? Аж ніяк не бізнес, що базується на правилах. То, певне, об’єктом захисту є темний, напіврозвалений, засмічений сарай із двома чорними, як чорти, свиньми?

Не занести!..

Особливе занепокоєння викликають останні зареєстровані спалахи АЧС: 17 грудня 2015-го — Полтавська область, Кременчуцький район, с. Дзержинське (приватний сектор), 30 грудня 2015-го — Полтавська область, Глобинський район, с. Липове (приватний сектор), 30 грудня 2015-го — Полтавська область, Глобинський район, с. Устимівка (приватний сектор), 25 січня 2016-го Хорольський район Полтавської області (дикий кабан).

Скупчення поголів’я, сприйнятливого до АЧС, ставить перед власниками здорових тварин неймовірно складні завдання! Дедалі частіше свинокомплекси переходять на вахтові режими роботи та заохочують персонал дотримуватися в таких умовах безпрецедентного рівня біобезпеки. Загалом вимоги наближаються до рівня лабораторій, що працюють із патогенами найвищого рівня контагіозності. Із тим лише винятком, що там засторогою є не винести, а тут — не занести!

NOTA BENE

Винятки «для баби Галі» вбивають!

Кожен, хто має тварин, повинен дотримуватися головних принципів біобезпеки. Їх усього п’ять:

  • здорова тварина за жодних умов не може контактувати із хворою (чи будь-якою іншою — щуром, котом, мишею…). Якщо людина підходить до тварини та її годує, то не повинна контактувати з тваринами, яких утримують в іншому місці (або з людьми, які їх годують); 
  • корми, які містять складові тваринного походження, потрібно піддавати обов’язковій термічній обробці;
  • для догляду за твариною слід мати окремий одяг і продезінфіковане взуття;
  • якщо людина може перенести збудника, то й щур, і кліщ можуть його перенести. Слід унеможливити доступ гризунів і комах до годівниць свиней і власне свиней;
  • для обробки реманенту й інструментів по догляду за тваринами можна використовувати побутові дезінфектанти.

Якщо власник не може забезпечити цих вимог, тоді він не повинен тримати свиней. Африканська чума з часом допоможе їх позбутися, але навколо буде знищено десятки здорових тварин і збитки буде завдано ще й сусідам.

Треба визначитися, чи готові ви витрачати власні кошти (не розраховуючи на допомогу держави), аби виконати й налагодити щоденне дотримання елементарних вимог біобезпеки. Якщо так, тоді це потрібно розпочати робити вже сьогодні до вечора. Якщо ні, тоді домовляйтеся й, доки це можливо, за прийнятною ціною здавайте свиней на забій. Бо в іншому разі щонайменше півроку очікуватимете відшкодування від облдержадміністрації, спостерігаючи за зміною курсу іноземної валюти та підраховуючи збитки, що збільшуються…

Спілкуйтеся із сусідами, розповідайте їм те, про що самі дізналися. Їхня проблема тепер уже й ваша проблема! Ви тепер по один бік барикад.

Зайдіть до сільради. Спитайте, де листівки та повідомлення про свинячу чуму. Якщо ви не отримали адекватної відповіді, спитайте в місцевого ветеринарного лікаря, а він нехай звернеться до головного управління в області або управління в районі. За допомогою посольства Японії, за сприяння міжнародної організації FAO було надруковано величезну кількість цих листівок, які мають бути у вільному доступі для селян (у сільраді, на зупинці, на пошті, у сільському магазині тощо).

 * * *

Африканська чума — це не та хвороба, від якої гинуть люди. Вона вбиває виключно свиней, але робить це дуже підступно. Якщо контамінований бруд із вулиці, з лісу, де цілком імовірно лежить труп кабана (через ваші калоші чи чоботи) потрапить у відро або риштак, звідки свиня їсть, вона загине. Ймовірність — 90%.

Сало хворої тварини, закручене у трилітровий «слоїк» (банку), це бомба уповільненої дії. І якщо ви створили таку бомбу — ви злочинець, майже біотерорист!

Термічна обробка корму для свині та щоденне миття годівниць — 50% успіху в боротьбі з АЧС. Ізоляція вашої тварини від контакту із зовнішнім світом — другі 50% вашого успіху.

Боротьба з розповсюдженням вірусу є реальною. Передусім для тих, хто не робить винятків. Винятки «для баби Галі» вбивають!

АЧС — це державна біда, але за проблемами, коли гинуть люди, свиньми нехтують. Ця проблема — тепер виключно ваша, і ви відповідальні за розповсюдження АЧС.

Віталій Башинський

газета "АгроМаркет", лютий 2016 року

На верх