Ukrainian Albanian Armenian Azerbaijani Basque Belarusian Bengali Bosnian Bulgarian Catalan Croatian Czech Danish Dutch English Esperanto Estonian Finnish French Galician Georgian German Greek Hebrew Hungarian Icelandic Irish Italian Javanese Kannada Latvian Lithuanian Macedonian Maltese Mongolian Norwegian Polish Portuguese Romanian Russian Serbian Slovak Slovenian Spanish Swedish Turkish Welsh Yiddish
 

Що буде цього року зі спалахами АЧС, як поширюється сибірка та як держава захищається від хвороб тварин, розповідає Віталій Башинський, консультант FAO ООН, координатор проекту по АЧС, колишній заступник голови Держветфітослужби України.


Віталій Башинський

консультант FAO ООН, координатор проекту по АЧС, колишній заступник голови Держветфітослужби України.


 

Про сибірку

Найголовніше, що повинні розуміти люди, - сибірка це не нова хвороба, вона була на території України сторіччя і тисячоліття. Але за радянських часів не було нормальної системи спалювання трупів тварин, заражених нею. Їх просто ховали в землю. А сибірка передається спороутворюючою бактерією, яка може зберегти здатність до зараження, пережити сто років в землі і проявиться в будь-який момент на проблемній території, якою якраз є деякі райони Харківської області. Заразитися можна через контакт із землею, водою через розмивання паводками старих худобомогильників. Контролем цих місць повинна займатися ветеринарна служба, яка має перелік місць захоронення за останні сто років, своєчасно виявити осередок та його локалізувати.

Ця хвороба вражає різні види ссавців, в тому числі і людей. Тобто, загроза дійсно є. До того ж загрозу несе не тільки власне збудник, а й м'ясо тварини, яка загинула від сибірки. Тобто м'ясо потрібно вилучити у власників та через засоби масової інформації повідомити людям - якщо це м'ясо десь продавалося.

Втім, стрімкого поширення сибірки не буде, адже повітряно-крапельним шляхом хвороба не передається. Збудник потрібно з'їсти або він має потрапити у кров. Якщо ви пам'ятаєте історію з білим порошком та терористами, то вони розсіювали саме збудник, адже він є високопатогенним. Але стрімкого поширення не буде, якщо він не потрапить в водопровід чи харчові продукти на великих підприємствах. Без навмисного втручання людини поширити сибірку на велику територію не вийде. Я думаю, що в цей раз це буде точковий випадок. Люди, які контактували з м'ясом, знаходяться під наглядом і якщо протягом 21 дня ніхто не проявить клінічних ознак хвороби, можна сказати, що інцидент вичерпано.

Про відповідальність

Якщо тварина захворіла, значить вона не була щеплена. А це вже проблема для ветеринарної служби, адже вакцинація від сибірки є обов'язковою по всій території України. Зараз відповідальність законодавчо розмита, так як орган, що відповідав за обов'язкову вакцинацію, ліквідований, а новий ще сформований не повністю. Відповідальність де-факто перекладено на власників, але так невміло, що багато хто з них, ще про це не знають.

Кожен власник, який тримає вдома продуктивну тварину - корову, свиню, козу і інше, зобов'язаний як виробник продуктів харчування щепити своїх тварин у відповідності до обов’язкових державних програм і несе за це відповідальність. Зокрема, він повинен щорічно перевіряти корів на туберкульоз і це його пряма відповідальність, а не ветлікаря, як було раніше. На туберкульоз, лейкоз та приховані форми маститу, якщо це корова, а її молоко реалізується на ринку. Також він повинен щепити тварину і внести відомості про це в паспорт. Раніше за це відповідали державні  лікарі ветеринарної медицини.

Про поширення хвороб

Хвороби, які стали поширюватися Україною - африканська чума свиней (АЧС), сибірка, підозри на сальмонелу у яйцях, це опосередкований результат помилок Уряду відносно заходів, які зобов'язана проводити держава. Останнім часом, ми звертаємо увагу тільки на речі, пов'язані з економікою, і не бачимо реального підґрунтя, основи, що формує цю економіку. В даному випадку це здоров'я тварин і міжнародний статус держави. У всьому світі на забезпечення та гарантію статусу витрачаються шалені гроші. Україна воює, але забуває, що її ворогом є не тільки Російська федерація, а й різні бацили, віруси, карантинні організми, які поглинають нашу територію і ми не можемо цьому протистояти, тому що реформа Державної ветеринарної служби проводиться дуже невміло і довго. Люди, які займаються безпосередньою роботою на місцях зараз, абсолютно не винні. Не можна звинуватити Володимира Лапу (голову Держпродспоживчслужби - Agravery.com) в тому, що реформа йде неправильно. У цьому винен Арсеній Яценюк, який все це почав і не зміг довести справу до логічного завершення створивши відповідний координаційний центр реформи при Кабміні. Коли він зрозумів, що все йде не так, як треба і отримав попередження від європейських колег, він, прийняв пропозицію Міністра та передав нову службу Олексію Павленко. І тепер це вже його відповідальність.

Уряд має звернути увагу на реформу, на забезпечення людей, на те, що на територіальному рівні управління ветеринарної медицини повинні отримати не тільки повноваження, але і інструменти - нарешті прийняти закон про ветеринарну практику або повернути центральне державне фінансування лікарень і лабораторій, фінансування яких, і передане на рівень області і зараз фактично розсипаються.

Потенційно господарствам сьогодні загрожують всі вірусні хвороби, які зустрічаються на території держави. А ті підприємства, які імпортують препарати, або добавки, що містять похідні тваринного походження не оброблені термічно (наприклад кров'яні клітини), не захищені від цілого ряду захворювань свиней та великої рогатої худоби, які поки що не зустрічаються в Україні. Треба поновити моніторинг прикордонних територій на ящур, блутанг та ін. Ці хвороби загрожують постійно і можуть стати кінцем реформи ветеринарної служби та статусу благополуччя України.

Про спалахи АЧС

З потеплінням можна було б очікувати, що АЧС, що стрімко поширювалось восени, знов спалахне. Але я вважаю, що великої біди не буде. Високого снігу немає і річки зі збудником АЧС не потечуть, як це було в 2013 році. Тому серйозного сплеску не буде, хоча те, що загинуло і лежало під снігом, ризикує бути розтягнутим собаками та іншими тваринами, які харчуються рештками загиблих тварин. Тому збудник хвороби нікуди не зник, треба попередити людей про те, що потрібно бути пильними. Адже кожна точка - спалах захворювання - це трьох кілометрова зона, з якої жоден імпортер, що поважає себе, не вивезе і тони фуражного зерна.

Про заходи безпеки

Коли ввели мораторій на всі види перевірок, в тому числі контролю біобезпеки, це було потенційним злочином, або верхом некомпетентності. І зараз немає ніяких дій перевіряючих органів у цьому напрямку і все потрібно починати з нуля, втрачена історія перевірок, знівельовано аналіз ризиків. Зараз ми гасимо пожежі, які виникають. Ніякого засобу передбачити майбутні осередки виникнення захворювань немає. Люди, які зараз, за таких умов, борються з хворобами, вже заслуговують нагороди.

З осені деякі великі господарства вжили заходів біозахисту. Але невідомо, чи вони подіють в повному обсязі. Ось "Калита" (найбільший свинокомплекс, що постраждав від АЧС - Agravery.com) теж була впевнена, що захищена. Але загинула сама та встигла розвезти вірус по всій країні. Епізод з нею став епізоотичної бомбою, яку ми будемо відчувати на собі ще довго.

Треба пам'ятати, що АЧС сама не заходить на свинокомплекси, її заносять люди. Мало працювати зі свинарками, треба працювати з усіма співробітниками. Якщо охоронець зайде на територію зі своїм бутербродом з ковбасою та кине його просто на підлогу, буде наступна “Калита” - 40-денний карантин і тотальне знищення поголів'я. Хто це зрозумів, той захищений. Перше, що повинні зробити підприємства, - налаштувати біобезпеку, створити відповідний план контролю біобезпеки і звернутися до компетентного органу, щоб отримати третій , або четвертий рівень компартментизації. Законодавче поле щодо цього питання зараз інтенсивно розробляється (вже 10 місяців) Службою та Міністерством і незабаром буде прийнято.

Наталія Гузенко

фото: novostink.ru

На верх