AFRICAN SWINE FEVER

Aetiology Epidemiology Diagnosis Prevention and Control References

AETIOLOGY

Classification of the causative agent

African swine fever virus (ASFV) is DNA virus in the Asfarviridae Family; genus Asfivirus. ASFV is the sole member of its genus but viral genotypes have been identified by restriction enzyme and sequence analysis. Virulence of ASFV isolates vary greatly and standard nomenclature of isolates includes City or Country of isolation and last two digits of year of isolation (e.g. Lisbon ‟60, DR ‟78). It is the only known DNA arbovirus.

Resistance to physical and chemical action

Temperature: Highly resistant to low temperatures. Heat inactivated by 56°C/70 minutes; 60°C/20 minutes.

pH: Inactivated by pH 11.5 in serum-free medium. Serum increases the resistance of the virus, e.g. at pH 13.4 resistance lasts up to 21 hours without serum, and days with serum.

Chemicals/Disinfectants: Susceptible to ether and chloroform. Inactivated by 8/1000 sodium hydroxide (30 minutes), hypochlorites 2.3% chlorine (30 minutes), 3/1000 formalin (30 minutes), 3% ortho-phenylphenol (30 minutes) and iodine compounds.

Survival: Remains viable for long periods in blood, faeces and tissues; especially infected, uncooked or undercooked pork products. Can multiply in vectors (Ornithodoros sp.).

EPIDEMIOLOGY

ASF epidemiology is complex with different epidemiological patterns of infection occurring in Africa and Europe. ASF occurs through transmission cycles involving domestic pigs, wild boars, wild African suids, and soft ticks

Hosts

• African wild swine (warthogs (Phacochoerus aethiopicus), bush pigs (Potamochoerus sp.), giant forest hogs (Hylochoerus meinertzhageni) are usually inapparently infected and act as reservoir hosts of ASFV in Africa
• Hosts that demonstrate disease: domestic pigs (Sus domestica), European wild boar, and American wild pigs
• Ticks of the genus Ornithodoros are considered the natural arthropod host and there exists some speculation that ASFV is a virus of arthropods and that mammalian species, such as domestic swine, represent “accidental hosts”

Transmission

• Direct transmission:

• contact between sick and healthy animals

• Indirect transmission:

• feeding on garbage containing infected meat (ASFV can remain infectious for 3–months in uncooked pork products)
• biological vectorssoft ticks of the genus Ornithodoros
• fomites include, premises, vehicles, implements, clothes

• Within tick vector: transstadial, transovarial, and sexual transmission occur

Sources of virus

• Blood, tissues, secretions and excretions of sick and dead animals
• Animals which have recovered from either acute or chronic infections may become persistently infected, acting as virus carriers; especially in African wild swine, and in domestic pigs in enzootic areas
• Soft ticks of the genus Ornithodoros

Occurrence

African swine fever is enzootic in most countries of Sub-Saharan Africa including Madagascar. In Europe, it has been reported and successfully eradicated from the Iberian Peninsula but continues to be found in Sardinia. In the 1970s, ASFV was present in the Caribbean (Haiti and the Dominican Republic) and one country in South America (Brazil) but was successfully eradicated. Most recently, it has appeared in the Caucasus (Georgia, Azerbaijan, and Armenia) and Russia.

For more recent, detailed information on the occurrence of this disease worldwide, see the OIE World Animal Health Information Database (WAHID) interface [http://www.oie.int/wahis/public.php?page=home] or refer to the latest issues of the World Animal Health and the OIE Bulletin.

DIAGNOSIS

Incubation period in nature is usually 4–19 days; acute form 3–4 days. For the purposes of the OIE Terrestrial Animal Health Code, the incubation period in Sus scrofa is 15 days.

Clinical diagnosis

Peracute (highly virulent virus)

• Sudden death with few signs

Acute form (highly virulent virus)

• Fever (40.5–42°C)
• Early leucopoenia and thrombocytopenia (48–72 hours)
• Reddening of the skin (white pigs) tips of ears, tail, distal extremities, ventral aspects of chest and abdomen
• Anorexia, listlessness, cyanosis and incoordination within 24–48 hours before death
• Increased pulse and respiratory rate
• Vomiting, diarrhea (sometimes bloody) and eye discharges may exist
• Death within 6–13 days, or up to 20 days
• Abortion may occur in pregnant sow
• Survivors are virus carriers for life
• In domestic swine, the mortality rate often approaches 100%

Subacute form (moderately virulent virus)

• Less intense signs; slight fever, reduced appetite and depression
• Duration of illness is 5–30 days
• Abortion in pregnant sow
• Death within 15–45 days
• Mortality rate is lower (e.g. 30–70%, varies widely)

Chronic form (moderately or low virulent virus)

• Various signs: loss of weight, irregular peaks of temperature, respiratory signs, necrosis in areas of skin, chronic skin ulcers, arthritis
• Pericarditis, adhesions of lungs, swellings over joints
• Develops over 2–15 months
• Low mortality

Lesions

Acute form (not all lesions are seen; this depends on the isolate)

• Pronounced haemorrhages in the gastrohepatic and renal lymph nodes
• Petechial haemorrhages of the renal cortex, also in medulla and pelvis of kidneys
• Congestive splenomegaly
• Oedematous areas of cyanosis in hairless parts
• Cutaneous ecchymoses on the legs and abdomen
• Excess of pleural, pericardial and/or peritoneal fluid
• Petechiae in the mucous membranes of the larynx and bladder, and on visceral surfaces of organs
• Oedema in the mesenteric structures of the colon and adjacent to the gall bladder; also wall of gall bladder

Chronic form

• Focal caseous necrosis and mineralisation of the lungs may exist
• Lymph nodes enlarged

Differential diagnosis

• Classical swine fever (CSF or hog cholera)
  • not possible to differentiate ASF and CSF by clinical or post-mortem examination; essential to send samples for laboratory examination
• Porcine reproductive and respiratory syndrome (PRRS)
• Erysipelas Salmonellosis
• Aujeszky’s disease (or pseudorabies) [younger swine]
• Pasteurellosis
• other septicaemic conditions

Laboratory diagnosis

Samples

Identification of the agent

• A complete set of field samples should be submitted and especially:

• blood collected during the early febrile stage in EDTA (0.5%)
• spleen, lymph nodes, tonsil and kidney kept at 4°C

Serological tests

• Serum collected within 8–21 days after infection in convalescent animals

Procedures

Identification of the agent

• Isolation:

• cell culture inoculation (primary cultures of pig monocytes or bone marrow cells most isolates produce haemadsorption)

• a) Haemadsorption test (HAD)positive HAD test result is definitive for ASF diagnosis (two procedures)

• procedure 1: in primary leukocyte cultures
• procedure 2: „autorosette‟ test with peripheral blood leukocytes from infected pigs

• b) Antigen detection by fluorescent antibody test (FAT)positive FAT plus clinical signs and appropriate lesions can provide a presumptive diagnosis of ASF
• c) Detection of virus genome by the polymerase chain reaction PCR techniques are particularly useful when samples may be unsuitable for virus isolation or antigen detection (putrefaction)
• d) Pig inoculation is no longer recommended for use

Serological tests

• a) Enzyme-linked immunosorbent assay (the prescribed test for international trade)
• b) Indirect fluorescent antibody (IFA) test should be used as confirmatory test for sera from areas that are free from ASF and are positive in the ELISA, and for sera from endemic areas that give an inconclusive result in the ELISA
• c) Immunoblotting test used as an alternative to the IFA test to confirm equivocal results with individual sera

For more detailed information regarding laboratory diagnostic methodologies, please refer to Chapter 3.8.1 African swine fever in the latest edition of the OIE Manual of Diagnostic Tests and Vaccines for Terrestrial Animals under the heading “Diagnostic Techniques”

PREVENTION AND CONTROL

Sanitary prophylaxis

ASFV-recovered carrier swine and persistently infected wild pigs require special consideration in controlling the disease.

Free countries

• Careful import policy for animals and animal products
• Proper disposal of waste food from aircraft or ships coming from infected countries
• Efficient sterilisation of garbage

In outbreaks

• Rapid slaughtering of all pigs and proper disposal of cadavers and litter is essential
• Thorough cleaning and disinfection
• Designation of infected zone, with control of pig movements
• Detailed epidemiological investigation, with tracing of possible sources (up-stream) and possible spread (down-stream) of infection
• Surveillance of infected zone, and surrounding area

Infected countries

• Avoid contact between pigs and soft tick vectors or their habitats (Africa) i.e. prevent pigs from wandering

Medical prophylaxis

• No treatment
• No vaccine to date

For more detailed information regarding safe international trade in terrestrial animals and their products, please refer to the latest edition of the OIE Terrestrial Animal Health Code.

REFERENCES AND OTHER INFORMATION

• Brown C. & Torres A., Eds. (2008). - USAHA Foreign Animal Diseases, Seventh Edition. Committee of Foreignand Emerging Diseases of the US Animal Health Association. Boca Publications Group, Inc.
• Coetzer J.A.W. & Tustin R.C. Eds. (2004). – Infectious Diseases of Livestock, 2-nd Edition. Oxford University Press.
• Fauquet C., Fauquet M., & Mayo M.A. (2005). – Virus Taxonomy: VIII Report of the International Committee on Taxonomy of Viruses. Academic Press.
• Kahn C.M., Ed. (2005). – Merck Veterinary Manual. Merck&Co. Inc. And Meria lLtd.
• Spickler A.R., & Roth J.A. Iowa State University, College of Veterinary Medicine -http://www.cfsph.iastate.edu/DiseaseInfo/factsheets.htm
• World Organisation for Animal Health (2012). – Terrestrial Animal Health Code. OIE, Paris.
• World Organisation for Animal Health (2012). – Manual of Diagnostic Testsand Vaccines for Terrestrial Animals. OIE, Paris.

*
* *

The OIE will periodically update the OIE Technical Disease Cards. Please send relevant new references and proposed modifications to the OIE Scientific and Technical Department (Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.). Last updated April 2013.

AFRICAN SWINE FEVER

Aetiology Epidemiology Diagnosis Prevention and Control References

AETIOLOGY

Classification of the causative agent

African swine fever virus (ASFV) is a DNA virus in the Asfarviridae Family; genus Asfivirus. ASFV is the sole member of its Family. Viral genotypes have been identified by sequence analysis. Virulence of ASFV isolates vary greatly and standard nomenclature of isolates includes City or Country of isolation and last two digits of year of isolation (e.g. Lisbon ’60, DR ’78). It is the only known DNA arbovirus.

Resistance to physical and chemical action

Temperature: Highly resistant to low temperatures. Heat inactivated by 56°C/70 minutes; 60°C/20 minutes.

pH: Inactivated by pH <3.9 or >11.5 in serum-free medium. Serum increases the resistance of the virus, e.g. at pH 13.4 – resistance lasts up to 21 hours without serum, and 7 days with serum.

Chemicals/Disinfectants: Susceptible to ether and chloroform. Inactivated by 8/1000 sodium hydroxide (30 minutes), hypochlorites – 2.3% chlorine (30 minutes), 3/1000 formalin (30 minutes), 3% ortho-phenylphenol (30 minutes) and iodine compounds.

Survival: Remains viable for long periods in blood, faeces and tissues; especially infected, uncooked or undercooked pork products. Can multiply in vectors (Ornithodoros sp.).

EPIDEMIOLOGY

ASF epidemiology is complex with different epidemiological patterns of infection occurring in Africa, Europe and Asia. ASF occurs through transmission cycles involving domestic pigs, wild boars, wild African suids, and soft ticks

Hosts

• All varieties of Sus scrofa (domestic and wild) are susceptible to the pathogenic effects of ASFV
• African wild suid species: warthogs (Phacochoerus spp.), bush pigs (Potamochoerus spp.), giant forest hogs (Hylochoerus meinertzhageni) are usually inapparently infected and act as reservoir hosts of ASFV
• Ticks of the genus Ornithodoros are the only known natural arthropod hosts of the virus and act as reservoirs and biological vectors

Transmission

• Direct transmission:

• contact between sick and healthy animals

• Indirect transmission:

• feeding on garbage containing infected meat (ASFV can remain infectious for 3– 6 months in uncooked pork products)
• biological vectors – soft ticks of the genus Ornithodoros
• fomites include, premises, vehicles, implements, clothes

• Within tick vector: transstadial, transovarial, and sexual transmission occur

Sources of virus

• Blood, tissues, secretions and excretions of sick and dead animals
• Animals which have recovered from either acute or chronic infections may become persistently infected, acting as virus carriers; especially in African wild swine, and in domestic pigs and wild boar in endemic areas
• Soft ticks of the genus Ornithodoros

Occurrence

ASF is present in wild or domestic pigs in regions of Asia, Europe and Africa.

For more recent, detailed information on the occurrence of this disease worldwide, see the OIE World Animal Health Information Database (WAHID) interface [http://www.oie.int/wahis/public.php?page=home] or refer to the latest issues of the World Animal Health and the OIE Bulletin.

DIAGNOSIS

Incubation period in nature is usually 4–19 days; acute form 3–4 days. For the purposes of the OIE Terrestrial Animal Health Code, the incubation period in Sus scrofa shall be 15 days.

Clinical diagnosis

Peracute (highly virulent virus)

• Sudden death with few signs

Acute form (highly virulent virus)

• Fever (40.5–42°C)
• Early leucopoenia and thrombocytopenia (48–72 hours)
• Reddening of the skin (white pigs) – tips of ears, tail, distal extremities, ventral aspects of chest and abdomen
• Anorexia, listlessness, cyanosis and incoordination within 24–48 hours before death
• Increased pulse and respiratory rate
• Vomiting, diarrhoea (sometimes bloody) and eye discharges may occur
• Death within 6–13 days, or up to 20 days
• Abortion may occur in pregnant sow
• In domestic swine, the mortality rate often approaches 100%

Subacute form (moderately virulent virus)

• Less intense signs; slight fever, reduced appetite and depression
• Duration of illness is 5–30 days
• Abortion in pregnant sows
• Death within 15–45 days
• Mortality rate is lower (e.g. 30–70%, varies widely)

Chronic form (moderately or low virulent virus)

• Various signs: loss of weight, irregular peaks of temperature, respiratory signs, necrosis in areas of skin, chronic skin ulcers, arthritis
• Pericarditis, adhesions of lungs, swellings over joints
• Develops over 2–15 months
• Low mortality
• A small number of survivors may become virus carriers for life

Lesions

Acute form (not all lesions are seen; this depends on the isolate)

• Pronounced haemorrhages in the gastrohepatic and renal lymph nodes
• Petechial haemorrhages of the renal cortex, also in medulla and pelvis of kidneys
• Congestive splenomegaly
• Oedematous areas of cyanosis in hairless parts
• Cutaneous ecchymoses on the legs and abdomen
• Excess of pleural, pericardial and/or peritoneal fluid
• Petechiae in the mucous membranes of the larynx and bladder, and on visceral surfaces of organs
• Oedema in the mesenteric structures of the colon and adjacent to the gall bladder; also wall of gall bladder

Chronic form

• Focal caseous necrosis and mineralisation of the lungs may exist
• Lymph nodes enlarged

Differential diagnosis

• Classical swine fever (CSF or hog cholera)

• not possible to differentiate ASF and CSF by clinical or post-mortem examination; essential to send samples for laboratory examination

• Porcine reproductive and respiratory syndrome (PRRS)
• Erysipelas
• Salmonellosis
• Aujeszky’s disease (or pseudorabies) [younger swine]
• Pasteurellosis
• other septicaemic conditions

Laboratory diagnosis

Samples

Identification of the agent

• A complete set of field samples should be submitted and especially:

• blood collected during the early febrile stage in EDTA (0.5%)
• spleen, lymph nodes, tonsil, lungs, kidney and bone marrow kept at 4°C

Serological tests

• Serum collected within 8–21 days after infection in convalescent animals

Procedures

Identification of the agent

• Isolation:

• cell culture inoculation (primary cultures of pig monocytes or bone marrow cells – most isolates produce haemadsorption)

• a) Haemadsorption test (HAD) in primary leukocyte cultures – positive HAD test result is definitive for ASF diagnosis, negative HAD samples should also be tested by PCR to rule out the presence of virus
• b) Antigen detection by fluorescent antibody test (FAT) – positive FAT plus clinical signs and appropriate lesions can provide a presumptive diagnosis of ASF
• c) Detection of virus genome by the polymerase chain reaction – PCR techniques are particularly useful when samples may be unsuitable for virus isolation or antigen detection (putrefaction)d)
• d) Pig inoculation is no longer recommended for use

Serological tests

• a) Enzyme-linked immunosorbent assay
• b) Indirect fluorescent antibody (IFA) test – should be used as a confirmatory test for sera from areas that are free from ASF and are positive in the ELISA, and for sera from endemic areas that give an inconclusive result in the ELISA
• c) Immunoblotting test or immunoperoxidase staining – used as an alternative to the IFA test to confirm equivocal results with individual sera

For more detailed information regarding laboratory diagnostic methodologies, please refer to Chapter 3.8.1 African swine fever in the latest edition of the OIE Manual of Diagnostic Tests and Vaccines for Terrestrial Animals under the heading “Diagnostic Techniques”.

PREVENTION AND CONTROL

Sanitary prophylaxis

ASFV-recovered carrier swine and persistently infected wild pigs require special consideration in controlling the disease.

Free countries

• Careful import policy for animals and animal products
• Proper disposal of waste food from aircraft or ships coming from infected countries
• Efficient sterilisation of garbage

In outbreaks

• Rapid slaughtering of all pigs and proper disposal of cadavers and litter is essential
• Thorough cleaning and disinfection
• Designation of infected zone, with control of pig movements
• Detailed epidemiological investigation, with tracing of possible sources (up-stream) and possible spread (down-stream) of infection
• Surveillance of infected zone, and surrounding area

Infected countries

• Avoid contact between pigs, wild suids and soft tick vectors or their habitats (Africa) – i.e. prevent pigs from wandering

Medical prophylaxis

• No treatment
• No vaccine to date

For more detailed information regarding safe international trade in terrestrial animals and their products, please refer to the latest edition of the OIE Terrestrial Animal Health Code.

REFERENCES AND OTHER INFORMATION

• Brown C. & Torres A., Eds. (2008). - USAHA Foreign Animal Diseases, Seventh Edition. Committee of Foreign and Emerging Diseases of the US Animal Health Association. Boca Publications Group, Inc.
• Coetzer J.A.W. & Tustin R.C. Eds. (2004). - Infectious Diseases of Livestock, 2nd Edition. Oxford University Press.
• Fauquet C., Fauquet M., & Mayo M.A. (2005). - Virus Taxonomy: VIII Report of the International Committee on Taxonomy of Viruses. Academic Press.
• Kahn C.M., Ed. (2005). - Merck Veterinary Manual. Merck & Co. Inc. and Merial Ltd.
• Spickler A.R., & Roth J.A. Iowa State University, College of Veterinary Medicine - http://www.cfsph.iastate.edu/DiseaseInfo/factsheets.htm
• World Organisation for Animal Health (2018). - Terrestrial Animal Health Code. OIE, Paris.
• World Organisation for Animal Health (2018). - Manual of Diagnostic Tests and Vaccines for Terrestrial Animals. OIE, Paris.
• Alonso C., Borca M., Dixon L., Revilla Y., Rodriguez F., Escribano J.M. & ICTV Report Consortium (2018). ICTV Virus Taxonomy Profile: Asfarviridae. J. Gen. Virol., 99, 613–614

*
* *

The OIE will periodically update the OIE Technical Disease Cards. Please send relevant new references and proposed modifications to the OIE Scientific and Technical Department (Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.). Last updated October 2018.

АФРИКАНСЬКА ЧУМА СВИНЕЙ

Етіологія, епізоотологія, діагностика, профілактика та особливості контролю

ЕТІОЛОГІЯ

Класифікація збудника

Вірус африканської чуми свиней (ВАЧС) – це ДНК-вірус, який належить до родини Asfarviridae, роду Asfivirus. ВАЧС є єдиним представником своєї родини. Вірусні генотипи були ідентифіковані за допомогою аналізу послідовності. Вірулентність ізолятів ВАЧС суттєво відрізняється і стандартна номенклатура ізолятів включає місто або країну ізоляції та дві останні цифри року ізоляції (наприклад Лісабон ‟60, DR ‟78). Це єдиний відомий ДНК-арбовірус.

Стійкість вірусу до факторів фізичного та хімічного впливу

Температура: Високо стійкий до низьких температур. Нагрівання інактивує при/за 56^оС/70 хвилин; 60^оС/20 хвилин.

рН: Інактивується при рН <3.9 до > 11.5 в середовищі без сироватки. Сироватка збільшує стійкість вірусу, наприклад за рН 13,4 – резистентність зберігається 21 годину без сироватки, і 7 діб за наявності сироватки.

Хімічні речовини / Дезінфектанти: Чутливий до ефіру і хлороформу. Інактивується в 8/1000 гідроксиду натрію (за 30 хвилин), гіпохлориту - 2,3% хлору (за 30 хвилин), 3/1000 формаліну (за 30 хвилин), 3% орто-фенілфенолу (за 30 хвилин) і сполук йоду.

Виживання: Тривалий час зберігається в крові, фекаліях і тканинах; особливо в інфікованих, сирих або недостатньо проварених продуктах зі свинини. Може розмножуватися в організмі вектора (Ornithodoros sp.).

ЕПІЗООТОЛОГІЯ

Епізоотологія АЧС є складною з точки зору моделі інфекційного процесу, як в Африці, так і в Європі та Азії. АЧС поширюється через цикли передач за участю домашніх свиней, диких свиней, диких африканських свиней і м’яких (аргасових) кліщів.

Сприйнятливі тварини

• Всі різновиди Sus scrofa (домашніх і диких) сприйнятливі до патогенної дії ВАЧС
• Африканський дикі свиновиді: бородавочники (Phacochoerus spp.), чагарникові свині (Potamochoeru spp.), гігантські лісові свині (Hylochoerus meinertzhageni) очевидно інфіковані і являються резервуарами ВАЧС.
• Кліщі роду Ornithodoros є єдиними відомими природними членистоногими хазяями вірусу і являються резервуарами і біологічними векторами.

Передача

• Пряма передача:
• контакт між хворими та здоровими тваринами
• Опосередкована передача:
  • харчуючись на смітниках, що містять інфіковане м'ясо (ВАЧС може залишатися заразним впродовж 3-6 місяців в термічно необроблених продуктах зі свинини)
  • біологічні вектори - м'які кліщі роду Ornithodoros
  • фоміти (забруднені вірусом предмети) включають в себе, приміщення, транспортні засоби, інвентар, одяг
• В межах кліщів-векторів: трансфазно, трансоваріально, а також можливий статевий шлях передачі

Джерела вірусу

• Кров, тканини, секрети і виділення хворих і загиблих тварин
• Тварини, які одужали після гострої або хронічної форми перебігу інфекції можуть залишатися інфікованими і бути вірусоносіями, що характерно для африканських диких свиней, а також для домашніх свиней та диких кабанів в ендемічних районах
• М'які кліщі роду Ornithodoros

Поширеність

АЧС реєструється у диких або домашніх свиней в регіонах Азії, Європи та Африки.

Для отримання більш свіжої, докладної інформації про виникнення цього захворювання у всьому світі, перейдіть до МЕБ World Animal Health Information Database (WAHID) [http://www.oie.int/wahis/public.php?page=home] або зверніться до Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин і Бюлетеня МЕБ.

ДІАГНОСТИКА

Інкубаційний період в природних умовах, як правило становить 4-19 діб; гостра форма 3-4 доби. Згідно Санітарного кодексу наземних тварин МЕБ, інкубаційний період у дикої свині має становити 15 діб.

Клінічні ознаки (діагноз)

Блискавична форма (висока вірулентність вірусу)

• Раптова загибель без характерних ознак

Гостра форма (висока вірулентність вірусу)

• Лихоманка (40,5 – 42°С)
• Рання лейкопенія і тромбоцитопенія (48-72 години)
• Почервоніння шкіри (у білих свиней) - кінчиків вух, хвоста, дистальних відділів кінцівок, вентральної частини грудної клітки та очеревини
• Анорексія, млявість, ціаноз і порушення координації рухів за 24-48 годин до смерті
• Прискорення пульсу і частоти дихання
• Можуть проявлятися такі ознаки, як блювання, пронос (іноді кривавий) та ознаки кон’юнктивіту
• Смерть настає впродовж 6-13 діб, іноді до 20 діб
• Супоросні свиноматки можуть абортувати
• Смертність серед домашніх свиней, часто наближається до 100%

Підгостра форма (помірна-вірулентність вірусу)

• Клінічні ознаки менш виражені; незначне підвищення температури, зниження апетиту та пригнічення
• Хвороба триває 5-30 діб
• Аборти у супоросних свиноматок
• Смерть настає впродовж 15-45 діб
• Нижчий коефіцієнт смертності (наприклад, 30-70%, коливається в широких межах)

Хронічна форма (помірна або низька вірулентність вірусу)

• Ознаки різноманітні: втрата ваги, нерегулярні підвищення температури, проблеми дихання, некрози шкіри, хронічні виразки шкіри, артрити
• Перикардит, спайки легень, набряки суглобів
• Прогресує впродовж 2-15 місяців
• Низький рівень смертності
• Невелика кількість виживших тварин пожиттєво залишаються вірусоносіями

Патологоанатомічні зміни

Гостра форма (не всі ураження помітні, що залежить від ізоляту)

• Виражені крововиливи в лімфатичних вузлах шлунку, печінки і нирок
• Петехіальні крововиливи ниркової кори, також в мозковому шарі і мисках нирок
• Застійна спленомегалія
• Ціаноз і набряки безшерстих ділянок тіла
• Синюшність шкіри живота й кінцівок
• Надлишок плевральної, перикардіальної і / або перитонеальної рідини
• Петехії слизових оболонок гортані та сечового міхура, а також на вісцеральної поверхні органів
• Набряки стінок товстої кишки і ділянок прилеглих до жовчного міхура; також стінок жовчного міхура

Хронічна форма

• Може спостерігатись центральний казеозний некроз і мінералізація легень
• Лімфатичні вузли збільшені

Диференційна діагностика

• Класична чума свиней (КЧС або чума свиней).
• неможливо диференціювати АЧС і КЧС за клінічними ознаками або характером патологоанатомічних змін; необхідно відправляти зразки для лабораторного дослідження
• Репродуктивно респіраторний синдром свиней (РРСС)
• Бешиха
• Сальмонельоз
• Хвороба Ауєскі (або псевдосказ) [молоді свині]
• Пастерельоз
• інші септичні ускладнення

Лабораторна діагностика

Зразки

Ідентифікація патогена

• Має бути наданий повний набір зразків, а саме:
• кров з ЕДТА (0,5%), відібрана під час ранньої стадії лихоманки
• селезінка, лімфатичні вузли, мигдалики, легені, нирки та кістковий мозок - збережені при температурі 4°С

Серологічні тести

• Сироватка відібрана впродовж 8-21 діб після зараження від тварин, що видужують

Методика дослідження

Ідентифікація збудника

• Ізоляція:
• інокуляція клітинної культури (первинні культури моноцитів свиней або клітин кісткового мозку – у більшості ізолятів спостерігається гемадсорбція)
• а) Реакція гемадсорбції (РГ) в первинній культурі лейкоцитів - позитивний результат реакції гемадсорбції є остаточним для діагностики АЧС, негативні зразки в РГ також повинні бути перевірені за допомогою ПЛР, щоб виключити наявність вірусу
• б) виявлення антигену за допомогою тесту імунофлюоресценції - позитивний результ плюс клінічні ознаки і характерні ураження можуть бути підставою для можливого діагнозу на АЧС
• в) виявлення вірусного генома за допомогою полімеразної ланцюгової реакції - метод ПЛР найбільш ефективне, коли зразки непридатні для виділення вірусу або виявлення антигену (гниття)
• г) Біопроба на свинях більше не рекомендується

Серологічні тести

• а) Імуноферментний аналіз
• б) Непряма реакція імунної флюоресценції (нРІФ) - використовується в якості підтверджуючого тесту для сироваток з територій, вільних від АЧС і позитивних в ІФА (ELISA), та для сироваток з ендемічних територій, із сумнівним результатом в ELISA
• с) Імуноблотинг тест або фарбування імунопероксидазою - використовується в якості альтернативи методу нРІФ для підтвердження сумнівних результатів з окремими сироватками

Для отримання більш докладної інформації щодо методики лабораторної діагностики, будь ласка, зверніться до Розділу 3.8.1 Африканська чума свиней в останньому виданні настанови МЕБ діагностичних тестів і вакцин для наземних тварин під заголовком «Методи діагностики».

ПРОФІЛАКТИКА І КОНТРОЛЬ

Санітарна профілактика

Перехворілі свині-носії вірусу АЧС і стаціонарно-заражені дикі свині потребують особливої уваги у боротьбі з цією хворобою.

Країни вільні від АЧС

• Обережна політика імпорту тварин і продуктів тваринного походження
• Належна утилізація харчових відходів з літаків або суден, що прибувають із неблагополучних країн
• Ефективне знезараження відходів

В осередках

• Важливе значення має негайний забій всіх свиней і належна утилізація трупів тварин, підстилки і відходів
• Ретельне очищення і дезінфекція
• Визначення інфікованої зони та забезпечення контролю перевезення свиней в заражених зонах
• Детальне епізоотичне розслідування, з відстеженням можливих джерел (занесення) і потенційного поширення (передачі) інфекції
• Нагляд за зараженими зонами та їх околицями

Країни неблагополучні у відношенні АЧС

• Уникати контакту між свинями, дикими свинями і м'якими кліщами (векторами) та середовищами їх існування (Африка) – наприклад, не дозволяти вільний вигул свиней

Ветеринарно-санітарна профілактика

• Лікування не розроблено
• Вакцина не розроблена

Для отримання більш докладної інформації про безпечну міжнародну торгівлю наземними тваринами і продуктами їх переробки, зверніться, будь ласка, до останньої редакції кодексу наземних тварин Міжнародного епізоотичного бюро.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ТА ІНШОЇ ІНФОРМАЦІЇ

• Brown C. & Torres A., Eds. (2008). - USAHA Foreign Animal Diseases, Seventh Edition. Committee of Foreign and Emerging Diseases of the US Animal Health Association. Boca Publications Group, Inc.
• Coetzer J.A.W. & Tustin R.C. Eds. (2004). - Infectious Diseases of Livestock, 2nd Edition. Oxford University Press.
• Fauquet C., Fauquet M., & Mayo M.A. (2005). - Virus Taxonomy: VIII Report of the International Committee on Taxonomy of Viruses. Academic Press.
• Kahn C.M., Ed. (2005). - Merck Veterinary Manual. Merck & Co. Inc. and Merial Ltd.
• Spickler A.R., & Roth J.A. Iowa State University, College of Veterinary Medicine - http://www.cfsph.iastate.edu/DiseaseInfo/factsheets.htm
• World Organisation for Animal Health (2018). - Terrestrial Animal Health Code. OIE, Paris.
• World Organisation for Animal Health (2018). - Manual of Diagnostic Tests and Vaccines for Terrestrial Animals. OIE, Paris.
• Alonso C., Borca M., Dixon L., Revilla Y., Rodriguez F., Escribano J.M. & ICTV Report Consortium (2018). ICTV Virus Taxonomy Profile: Asfarviridae. J. Gen. Virol., 99, 613–614

*
* *

МЕБ буде періодично оновлювати технічні картки списку МЕБ захворювань. Будь ласка, надсилайте відповідні нові посилання і пропоновані зміни в Науково-технічний відділ МЕБ (Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.). Останнє оновлення жовтень 2018 року.