Ukrainian Albanian Armenian Azerbaijani Basque Belarusian Bengali Bosnian Bulgarian Catalan Chinese (Simplified) Chinese (Traditional) Croatian Czech Danish Dutch English Esperanto Estonian Filipino Finnish French Galician Georgian German Greek Hebrew Hungarian Icelandic Irish Italian Japanese Javanese Kannada Korean Latvian Lithuanian Macedonian Maltese Mongolian Norwegian Polish Portuguese Romanian Russian Serbian Slovak Slovenian Spanish Swedish Turkish Welsh Yiddish
Зміст: [Показати]


Глава 1.1. ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ХВОРОБИ, ІНФЕКЦІЇ ТА ІНВАЗІЇ І НАДАННЯ ЕПІЗООТИЧНИХ ДАНИХ

Стаття 1.1.1.

Для цілей Наземного кодексу і згідно вимог Статей: 5, 9 і 10 Статуту Країни-учасниці визнають за Штаб-квартирою право підтримувати прямі відносини з Ветеринарним органом країни і її територій.

Нотифікація чи інформація, надіслана МЕБ на адресу Ветеринарного органу країни, розглядається як спрямована країні, а нотифікація чи інформація, надіслана на адресу МЕБ Ветеринарним органом, розглядається як інформація, що надійшла від країни.

Стаття 1.1.2.

  1. Країни-учасниці зобов’язані надавати іншим Країнам-учасницям за посередництва МЕБ інформацію, необхідну для недопущення поширення небезпечних хвороб тварин, їх патогенних збудників та ефективного глобального контролю цих хвороб.
  2. Для цього Країни-учасниці мають дотримуватись правил нотифікації, передбачених у Статтях 1.1.3. та 1.1.4.
  3. Для цілей цієї Глави під «подією» слід розуміти один спалах або групу епізоотично-пов'язаних спалахів конкретного захворювання, інфекції чи інвазії, що є предметом офіційного повідомлення. Подію може спричинити один патоген або штам, включаючи в себе всі пов’язані спалахи, про які повідомлялось з моменту екстреного офіційного повідомлення до остаточного звіту. В офіційних повідомленнях про подію, мають бути описані види сприйнятливих тварин, кількість і географічне розташування уражених тварин та епізоотичних одиниць.
  4. Для максимальної ясності і чіткості інформації, що передається до МЕБ, декларації мають надаватись Країнами-учасницями суворо згідно форм декларування хвороб до МЕБ.
  5. Виявлення у тварини збудника захворювання, однієї із хвороб включених до списку, передбачає нотифікацію навіть за відсутності клінічних ознак хвороби. Враховуючи, що наукові знання про взаємозв'язок між хворобами та їх патогенами постійно розвиваються і те, що наявність патогена не завжди є свідченням наявності хвороби, нотифікуючи хвороби Країни-учасниці мають демонструвати повагу духу і суті п. 1. цієї статті.
  6. На додаток до повідомлень, що надсилаються згідно вимог Статей 1.1.3. та 1.1.4. Країни-учасниці мають надавати відомості про заходи, вжиті для запобігання поширенню хвороб, інфекцій та інвазій. Відомості мають включати дані про карантинні заходи та обмеження, що застосовуються до переміщення тварин, обігу продуктів тваринного походження, біологічних продуктів та інвентарю, які внаслідок контамінації можуть стати причиною передачі цього захворювання, інфекції чи інвазії. А, за наявності переносника хвороби зазначають також і заходи, вжиті щодо контролю переносника.

Стаття 1.1.3.

Ветеринарний орган зобов’язаний направляти у Штаб-квартиру Генеральної асамблеї МЕБ під відповідальністю Делегата:

  1. на виконання вимог Глав Наземного кодексу, щодо окремих хвороб, - офіційні повідомлення безпосередньо або через Всесвітню інформаційну систему з питань здоров'я тварин (WAHIS), або факсом чи електронною поштою – впродовж доби, у випадку:
    1. першого прояву однієї з хвороб включених до списку, інфекцій чи інвазій в країні, зоні чи компартменті;
    2. повторного прояву однієї з хвороб включених до списку, інфекцій чи інвазій в країні, зоні чи компартменті після надсилання остаточного звіту про причини розширення вогнища даної хвороби, інфекції чи інвазії;
    3. першої появи нового для країни, зони чи компартменті штаму збудника однієї з хвороб включених до списку, інфекції чи інвазії;
    4. раптової і несподіваної зміни розподілу, чи збільшення поширення, вірулентності, захворюваності або смертності, яку пов'язують з етіологічним збудником однієї з хвороб включених до списку, інфекції чи інвазії, присутньої в країні, зоні або компартменті;
    5. присутність однієї з хвороб включених до списку, інфекцій чи інвазій у нетипового носія;
  2. щотижневий звіт, наступний за нотифікацією, відправленою відповідно до положень п. 1 цієї статті, з додатковою інформацією про розвиток події, яка стала предметом нотифікації; щотижневі звіти мають надсилатись регулярно, до дати остаточної ліквідації хвороби, інфекції чи інвазії, або до стабілізації ситуації, достатньої для того, щоб Країна-учасниця могла виконувати взяті зобов'язання, надсилаючи в МЕБ піврічні звіти згідно п. 3 цієї статті; надсилання остаточного звіту обов'язкове;
  3. піврічний звіт про відсутність, наявність чи еволюцію хвороб включених до списку, інфекцій чи інвазій та епізоотичні дані, що мають значення для інших Країн-учасниць;
  4. річний звіт з іншими відомостями, що мають значення для інших Країн-учасниць.

Стаття 1.1.4.

Під відповідальністю Делегата Ветеринарний орган зобов’язаний відсилати у Штаб-квартиру Генеральної асамблеї МЕБ:

  1. нотифікацію через WAHIS або за допомогою факсимільного зв'язку чи електронної пошти про виявленні несподівані хвороби в країні, зоні або компартменті;
  2. регулярні звіти, наступні за нотифікацією несподіваної хвороби:
    1. впродовж періоду, достатнього для підтвердження того, що:
      1. хворобу, інфекцію або інвазію ліквідовано; чи
      2. стан стабілізувався;

АБО

  1. до надходження переконливих наукових даних, що дозволяють обґрунтувати її відповідність умовам включення до Списку МЕБ, як описано в Главі 1.2.;

Стаття 1.1.5.

  1. Ветеринарний орган країни, в якій розташована інфікована зона, зобов’язаний повідомляти Штаб-квартиру про те, що зона чи вся країна відновлює статус благополуччя по хворобі, інфекції чи інвазії.

  2. Країна чи зона може бути визнана вільною по хворобі, інфекції чи інвазії, за умов дотримання вимог Наземного кодексу.

  3. Про встановлення однієї чи кількох благополучних зон Ветеринарний орган Країни-учасниці зобов’язаний повідомляти Штаб-квартиру з докладним описом, в тому числі критеріїв, на підставі яких зонам надається статус благополуччя і умови підтримання цього статусу, а також чітко позначити їх місцезнаходження на карті країни.

Стаття 1.1.6.

  1. Незважаючи на обов'язковість нотифікації виключно хвороб включених до списку, інфекцій чи інвазій та несподіваних хвороб, Країн-учасниць закликають надавати МЕБ будь-яку важливу епізоотичну інформацію.
  2. Штаб-квартира електронною розсилкою чи за допомогою WAHIS сповіщає Ветеринарні органи Країн-учасниць про офіційні повідомлення, отримані згідно вимог Статей 1.1.2. - 1.1.5., та повідомляє іншу важливу епізоотичну інформацію.

NOTA BENE: ВПЕРШЕ СХВАЛЕНА У 1968 Р., ВОСТАННЄ ЗМІНЕНА В 2016 Р.


Глава 1.6. ПРОЦЕДУРИ САМОДЕКЛАРУВАННЯ ТА ОФІЦІЙНЕ ВИЗНАННЯ МЕБ СТАТУСІВ ПО ХВОРОБАХ

Стаття 1.6.1. Загальні принципи

Країни-Учасниці, можуть, самостійно оголосити всю свою територію, зону чи компартмент вільними від хвороб включених до списку чи інших хвороб тварин. Країна-Учасниця може інформувати МЕБ про свій заявлений статус, а МЕБ може опублікувати цю інформацію, але, це не означає автоматичного визнання МЕБ цієї декларації. МЕБ не публікує самодекларацій щодо Губчастої енцефалопатії великої рогатої худоби (ГЕ ВРХ), Ящуру, Контагіозної плевропневмонії великої рогатої худоби (КПП ВРХ), Африканської чуми коней (АЧК), Чуми дрібних жуйних тварин (ЧДЖ) та Класичної чуми свиней (КЧС).

Країни-Учасниці можуть звертатися в МЕБ з заявкою на офіційне визнання наступних статусів:

  1. статусу країни чи зони ризику щодо ГЕ ВРХ;
  2. країни чи зони вільної від Ящуру із вакцинацією або без неї;
  3. країни чи зони вільної від КПП ВРХ;
  4. країни чи зони вільної від AЧК;
  5. країни чи зони вільної від ЧДЖ;
  6. країни чи зони вільної від КЧС.

МЕБ не надає офіційного визнання статусів у відношенні інших хвороб.

В кожному із випадків, Країна-Учасниця зобов’язана підкріпити заявку документами, які засвідчують, що Ветеринарна служба виконує в країні, зоні чи компартменті-кандидаті на отримання статусу вимоги Глав 1.1., 3.1. та 3.2. Наземного кодексу і відповідних Глав Наземного кодексу і Посібника наземних тварин, присвячених даній хворобі.

Подаючи заявку на офіційне визнання МЕБ статусу по хворобі чи схвалення програми щодо офіційного ветеринарного контролю, Країна-Учасниця зобов’язана подати у Відділ статусів МЕБ пакет документів з відомостями, як зазначено в Главах: 1.7., 1,8., 1.9., 1.10., 1.11. або 1.12. (залежно від випадку).

Внутрішня процедура МЕБ офіційного визнання та продовження статусу визначена в Резолюціях № XV (адміністративні процедури) і № XVI (фінансові зобов'язання), прийнятих на 83-й Генеральній сесії в травні 2015 року.


NOTA BENE: ВПЕРШЕ СХВАЛЕНА У 2009 Р., ВОСТАННЄ ЗМІНЕНА В 2018 Р.


Глава 5.8. МІЖНАРОДНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ТА ПРАВИЛА ПОВОДЖЕННЯ В ЛАБОРАТОРІЯХ ЗІ ЗБУДНИКАМИ ХВОРОБ ТВАРИН

Стаття 5.8.1. Предмет

Запобігання занесенню та поширенню хвороб тварин, спричинених патогенами.

Стаття 5.8.2. Вступ

  1. Занесення в країну інфекційної хвороби, патогена тварин чи нового штаму збудника хвороби тварин, до цього вільну від них, може призвести до важких наслідків, різного ступеню для здоров'я тварин і людини, як і для сільського господарства та торгівлі. Для запобіганням такого занесення в процесі міжнародної торгівлі живими тваринами і продуктами тваринного походження, країни, як правило, вживають комплекс заходів, які включають, наприклад, запровадження контролю і карантину перед ввезенням.
  2. Але існує і ризик виникнення хвороб в результаті випадкового випуску з лабораторій, що використовують патогени із різною метою (для наукових досліджень, діагностики, виробництва вакцин). Ці патогени можуть бути уже присутніми в країні чи завезені до неї - навмисно або ні. Тому обов'язкове вжиття заходів для попередження випадкового випуску. Такі заходи можуть застосовуватися: або на національних кордонах - шляхом встановлення заборони чи контролю ввезення специфічних патогенів і їх носіїв (див. Статтю 5.8.4.), або - на території країни з визначенням умов, яких зобов'язані дотримуватися лабораторії при маніпуляціях із ними. На практиці в залежності від ризику, який несе патоген для здоров'я тварин, слід одночасно здійснювати як внутрішній, так і зовнішній контроль.

Стаття 5.8.3. Класифікація патогенів хвороб тварин

Патогени хвороб тварин класифікуються за категоріями в залежності від ризику, який вони представляють для здоров'я людини і здоров'я тварин. Патогенів хвороб тварин за ступенем ризику умовно поділять на чотири категорії. Детальна інформація з цього питання міститься в Посібнику наземних тварин МЕБ.

Стаття 5.8.4. Імпорт патогенів тваринного походження

  1. Імпорт патогенів хвороб тварин, патологічного матеріалу чи організмів-носіїв патогенів допускається виключно за наявності ліцензії на імпорт, виданої Компетентним органом. В ліцензії на імпорт мають бути вказані вимоги відповідні ризику, який становить патоген, а в разі авіаперевезень - норми щодо упакування і транспортування небезпечних речовин, встановлені Міжнародною асоціацією авіаційного транспорту. У відношенні патогенів 2, 3 і 4 груп, ліцензії на імпорт мають видаватися лише тим лабораторіям, які спеціально пристосовані до роботи з такими патогенними мікроорганізмами, як зазначено в статті 5.8.5.
  2. Розглядаючи заявки на імпорт патологічних матеріалів, Компетентні органи мають враховувати природу матеріалу, тварин, від яких його отримано, сприйнятливість цих тварин до різних хвороб та епізоотичний стан країни походження. Може також знадобитися попередня обробка, планованого до ввезення продукту, яка дозволить звести до мінімуму ризик випадкового занесення патогена.

Стаття 5.8.5. Поводження з патогенами хвороб тварин

  1. В Главі 1.1.2. Посібника наземних тварин МЕБ містяться вказівки щодо поводження з патогенами хвороб тварин в лабораторіях, а також вимоги щодо імпорту патогенів та додаткові рекомендації з безпеки для людини.
  2. Лабораторія отримує право на зберігання і поводження з патогенами хвороб тварин, що належать до груп 3 і 4, лише за умови, наявності доказів для Компетентного органу, щодо її оснащення відповідними засобами захисту для відповідної групи. Проте, залежно від конкретних обставин в країні, Компетентний орган може прийняти рішення, щодо запровадження контролю за зберіганням та обігом певних патогенів із групи 2. Компетентний орган має спочатку перевірити обладнання на відповідність, а потім видати ліцензію, в якій зафіксувати потрібні вимоги. Компетентний орган має вимагати ведення належним чином документації; він має інформуватись у випадках, коли виникає підозра, що продукт, який має досліджуватись, містить патоген, не включений у видану ліцензію. Представники Компетентного органу зобов'язані регулярно відвідувати лабораторію для перевірки дотримання вимог ліцензії; але, при цьому, слід не допускати контактів осіб, які проводять перевірку, з тваринами, сприйнятливими до патогенів, досліджуваних в лабораторії, і перевіряти цих осіб впродовж певного часу після інспекційного візиту до лабораторії; тривалість цього періоду залежатиме від особливостей конкретного патогена.
  3. В ліцензії мають бути вказані:

a) правила транспортування патогена і вилучення його з упаковки;

б) прізвище відповідальної особи;

в) використання патогена in vivo (у лабораторних чи інших тварин) чи/або виключно in vitro;

г) правила утилізації патогена та піддослідних тварин по завершенні досліджень;

д) ступінь обмеження контактів персоналу лабораторії і сприйнятливих тварин із зараженим матеріалом;

е) правила перевезення патогенів в інші лабораторії;

ж) конкретні умови, що стосуються відповідного рівня стримування, а також, процедур та практики біозахисту.


NOTA BENE: ВПЕРШЕ СХВАЛЕНА У 1998 Р., ВОСТАННЄ ЗМІНЕНА В 2008 Р.


РОЗДІЛ 15 СВИНЕВІ

ГЛАВА 15.1. ЗАРАЖЕННЯ ВІРУСОМ АФРИКАНСЬКОЇ ЧУМИ СВИНЕЙ

Стаття 15.1.1. Загальні положення

Свині є єдиними (крім членистоногих) природними носіями вірусу Африканської чуми свиней (далі АЧС). У їх числі всі домашні і дикі різновиди Sus scrofa (свиня), Африканський бородавник (Phacochoerus spp.), Кісточковуха свиня (Potam ochoerus spp.) і Велика лісова свиня (Hylochoerus meinertzhageni).

Для цілей цієї глави встановлено розмежування між:

  • домашніми свинями і - свинями дикими в неволі (постійно утримуваними в неволі або вирощуваними на вільному вигулі) з метою виробництва м'яса чи інших продуктів торгового призначення, або для репродукції;
  • дикими свинями і дикими в неволі свинями;
  • видами диких африканських свиней.

Всі різновиди Sus scrofa сприйнятливі до патогенного впливу вірусу АЧС (далі ВАЧС) на відміну від диких африканських свиней, які також можуть бути резервуаром цього вірусу. Кліщі роду Ornithodoros - єдині відомі членистоногі, які виступають в ролі природних носіїв вірусу і є резервуаром і біологічним переносником.

Для цілей Наземного кодексу АЧС визначається як зараження свиней ВАЧС.

Зараження ВАЧС визнається на підставі:

1) виявлення ВАЧС в пробах, відібраних у свині;

або

2) виявлення антигену чи рибонуклеїнової кислоти ВАЧС в пробах від свині з клінічними ознаками або за наявності патологічних змін, характерних для цієї хвороби, або має епізоотичний зв'язок з підозрілим чи підтвердженим випадком АЧС, або щодо якої є причини підозрювати попередній зв'язок чи контакт з ВАЧС;

або

3) виявлення антитіл до ВАЧС в пробах, відібраних у свиней з клінічними ознаками або за наявності патологічних змін, характерних для АЧС, або має епізоотичний зв'язок з підозрілим чи підтвердженим випадком АЧС, або щодо якої є причини підозрювати попередній зв'язок чи контакт з ВАЧС.

Для цілей Наземного кодексу інкубаційний період АЧС у видів Sus scrofa визначений у 15 діб.

Стандарти діагностичних тестів містяться у Посібнику наземних тварин.

Стаття 15.1.2. Безризикові товари

Незалежно від епізоотичної ситуації в Країні-експортері або зоні щодо АЧС, Ветеринарний орган не зобов'язаний встановлювати вимог щодо цієї хвороби, видаючи дозвіл на імпорт чи транзит по території своєї країни нижче перерахованих товарів:

  1. м'ясо в герметичній упаковці з показником Fо вищим або ж рівним 3;
  2. желатин.

Інші товари з тварин родини свиневих можуть виступати предметом безризикової торгівлі за умови задоволення вимог цієї глави.

Стаття 15.1.3. Загальні критерії визначення статусу країни, зони чи компартменту по АЧС

  1. АЧС входить в число хвороб включена до списку на всій території країни, і свині з клінічними ознаками і патологічними ураженнями, характерними для АЧС, піддаються дослідженню на місці і лабораторно;
  2. безперервна програма по приверненню уваги до хвороби діє з метою підвищення декларованості всіх свиней з клінічними ознаками і патологічними ураженнями, характерними для АЧС;
  3. Ветеринарний орган має актуальні відомості і наділений повноваженнями щодо всіх стад домашніх свиней і свиней диких в неволі в країні, зоні чи компартменті;
  4. Ветеринарний орган має актуальні відомості про наявність диких і диких у неволі свиней, і диких африканських свиней, їх дистрибуції і місцях перебування в країні чи зоні;
  5. у відношенні домашніх свиней і свиней диких в неволі діє програма нагляду, як вона описана в Статтях 15.1.28. - 15.1.31. і в Статті 15.1.33.;
  6. щодо диких і диких у неволі свиней, і диких африканських свиней (якщо ці категорії тварин присутні в країні чи зоні) діє програма нагляду відповідно до положень Статті 15.1.32., в якій враховуються природні і штучні межі, екологічні характеристики популяції диких і диких у неволі свиней, і диких африканських свиней, а також результати оцінки ймовірності поширення АЧС, включаючи захист від кліщів роду Ornithodoros (за наявності);
  7. популяції домашніх свиней і свиней диких в неволі ізольовані завдяки ефективним і контрольованим заходам біобезпеки від популяцій диких і диких у неволі свиней, і диких африканських свиней - в залежності від розрахованої ймовірності поширення АЧС в популяціях диких і диких у неволі свиней, і диких африканських свиней, і беручи до уваги результати нагляду відповідно до положень Статті 15.1.32.; і вони також захищені від кліщів роду Ornithodoros (за наявності).

Стаття 15.1.4. Країна або зона, благополучна по АЧС

  1. Статус історичного благополуччя

Країна або зона може бути визнана історично благополучною щодо АЧС без проведення спеціального нагляду за вірусом АЧС, при умові, що в ній дотримуються вимоги Статті 1.4.6., а ввезення товарів із тварин родини свиневих проводиться згідно із відповідними Статтями цієї Глави.

  1. Статус благополуччя у всіх свиней

Країна або зона, яка не задовольняє вимогам п. 1 цієї Статті, може бути визнана благополучною щодо АЧС у всіх видів свиней, за умови, що вона відповідає критеріям Статті 15.1.3., і якщо:

  • а ) нагляд, як він описаний в Статтях 15.1.28. - 15.1.33., діє мінімум три останніх роки;
  • б) випадків зараження ВАЧС за три останніх роки не зареєстровано; цей термін може бути знижений до 12 місяців в разі, коли нагляд не підтвердив наявності чи участі кліщів роду Ornithodoros;
  • в) імпорт товарів зі свиней всіх видів проводиться згідно із відповідними Статтями цієї Глави.
  1. Статус благополуччя у домашніх свиней і свиней диких в неволі

Країна або зона, що не відповідає вимогам п. 1 чи п. 2б і в якій є випадки зараження ВАЧС серед диких у неволі або диких свиней, може бути визнана благополучною щодо АЧС у домашніх свиней і свиней диких в неволі, за умови, що вона відповідає критеріям Статті 15.1.3. (в першу чергу, п. 7), і якщо:

  • а) нагляд, як він описаний в Статтях 15.1.28. - 15.1.33., діє мінімум три роки;
  • б) випадків зараження ВАЧС у домашніх свиней і свиней диких в неволі за три останніх роки не зареєстровано; цей термін може бути зменшений до 12 місяців в разі, коли нагляд не підтвердив наявності чи участі кліщів роду Ornithodoros;
  • в) імпорт товарів з тварин родини свиневих проводиться згідно із відповідними Статтями цієї Глави.

Стаття 15.1.5. Компартмент, вільний від АЧС

Створення компартменту вільного від АЧС, можливе за умови дотримання вимог цієї Глави та принципів, викладених у Главах 4.4. і 4.5.

Стаття 15.1.6. Створення зони стримування в країні або зоні, благополучної щодо АЧС

У разі, коли обмежена кількість спалахів АЧС виникає в межах благополучної до цього країни чи зони, у тому числі в межах зони захисту, допускається створення зони стримування, що оточує всі вогнища, з метою мінімізації наслідків цих спалахів для решти території країни або зони.

На додаток до вимог щодо створення зони стримування, зазначених в Статті 4.4.7., програма нагляду має враховувати наявність та потенційну роль кліщів роду Ornithodoros, а також диких і диких у неволі свиней, і диких африканських свиней, та будь-які вжиті заходи щоб уникнути їх поширення.

Статус благополуччя щодо АЧС територій, розташованих за межами зони стримування, призупиняється до завершення створення цієї зони стримування. Статус благополуччя цих територій може бути переглянутий незалежно від положень Статті 15.1.7. і лише з моменту встановлення кордонів зони стримування. Має бути доведено, що товари, призначені для міжнародної торгівлі, походять або з територій, що знаходяться за межами зони стримування, або відповідають вимогам Статей 15.1.9., 15.1.11., 15.1.13. і Статей 15.1.15. - 15.1.21.

Відновлення статусу благополуччя зони стримування обумовлено відповідністю вимогам Статті 15.1.7.

Стаття 15.1.7. Відновлення статусу благополуччя

У разі виникнення спалаху АЧС у раніше благополучній країні чи зоні статус благополуччя може бути відновлено через три місяці після дезінфекції останнього із заражених господарств, за умови, що:

  1. був проведений вимушений забій, а при підозрі чи за підтвердженої участі кліщів в епізоотології цього захворювання - в заражені господарства були заселені індикаторні свині на двомісячний термін;
  2. результати нагляду, проведеного відповідно до положень Статті 15.1.31., дали негативний результат.

В іншому випадку застосовуються вимоги Статті 15.1.4.

Стаття 15.1.8. Рекомендації по імпорту з країни, зони чи компартменту, вільного від АЧС

У відношенні домашніх свиней і свиней диких в неволі

Ветеринарні органи зобов’язані вимагати пред'явлення міжнародного ветеринарного сертифіката, який засвідчує, що:

  1. тварини не мають клінічних ознак АЧС в день відправки;
  2. тварини перебували в країні, зоні чи компартменті, вільному від АЧС, з народження чи мінімум три останні місяці;
  3. вживались заходи необхідні для недопущення контактів із джерелом ВАЧС до навантаження, якщо тварини вивозяться із вільної зони чи компартменту, розташованого в неблагополучній країні чи зоні.

Стаття 15.1.9. Рекомендації по імпорту з країни чи зони, неблагополучної щодо АЧС

У відношенні домашніх свиней і свиней диких в неволі

Ветеринарні органи зобов’язані вимагати пред'явлення міжнародного ветеринарного сертифіката, який засвідчує, що тварини:

  1. тварини не мають клінічних ознак АЧС в день відправки;
  2. і
  • а) або утримувались в компартменті, вільному від АЧС, з народження чи мінімум три останні місяці;
  • б) або утримувались ізольовано на карантинній станції впродовж 30 діб перед відправкою та піддалися вірусологічному і серологічному дослідженням, проведеним мінімум через 21 добу після надходження на карантинну станцію, і дали негативні результати.

Стаття 15.1.10. Рекомендації по імпорту з країни, зони чи компартменту, вільного від АЧС

У відношенні сперми домашніх свиней і свиней диких в неволі

Ветеринарні органи зобов’язані вимагати пред'явлення міжнародного ветеринарного сертифіката, який засвідчує, що:

  1. кнурі-донори:
  • а) перебували із народження чи мінімум три місяці перед відбором в країні, зоні або компартменті, вільному від АЧС;
  • б) в день відбору сперми клінічних ознак АЧС не проявляли;
  1. сперма була відібрана, піддавалась маніпуляціям і зберігалась відповідно до положень Глави 4.6. і 4.7.

Стаття 15.1.11. Рекомендації по імпорту з країни або зони, неблагополучної щодо АЧС

У відношенні сперми домашніх свиней і свиней диких в неволі

Ветеринарні органи зобов’язані вимагати пред'явлення міжнародного ветеринарного сертифіката, який засвідчує, що:

1) кнурі-донори:

  • а) утримувались від народження чи мінімум три місяці перед відбором в господарстві, в якому завдяки нагляду, як він описаний в Статтях 15.1.28. - 15.1.30., доведено відсутність випадків АЧС впродовж трьох попередніх років; цей термін може обмежуватись 12 місяцями за умови, що нагляд вказує на відсутність участі кліщів в епізоотології даного захворювання;
  • б) в день відбору сперми клінічних ознак АЧС не проявляли;

2) сперма була відібрана, піддавалась маніпуляціям і зберігалась відповідно до положень Глави 4.6. і 4.7.

Стаття 15.1.12. Рекомендації по імпорту з країни, зони чи компартменту, вільного від АЧС

У відношенні ембріонів домашніх свиней, відібраних in vivo,

Ветеринарні органи зобов’язані вимагати пред'явлення міжнародного ветеринарного сертифіката, який засвідчує, що:

1) самки-донори:

  • а) перебували із народження чи мінімум три місяці перед відбором в країні, зоні або компартменті, вільному від АЧС;
  • б) в день відбору ембріонів клінічних ознак АЧС не проявляли;

2) сперма, використана для запліднення овоцитів, задовольняла вимогам, встановленим, залежно від випадку, положенням Статті 15.1.10. або Статті 15.1.11.;

3) ембріони були відібрані, піддавалися маніпуляціям і зберігалися згідно із відповідними положеннями Глави 4.8. і 4.10.

Стаття 15.1.13. Рекомендації по імпорту з країни або зони, неблагополучної щодо АЧС

У відношенні ембріонів домашніх свиней, відібраних in vivo,

Ветеринарні органи зобов’язані вимагати пред'явлення міжнародного ветеринарного сертифіката, який засвідчує, що:

1) самки-донори:

  • а) утримувались від народження чи мінімум три місяці перед відбором в господарстві, в якому завдяки нагляду, як він описаний в Статтях 15.1.28. - 15.1.30., доведено відсутність випадків АЧС впродовж трьох попередніх років; цей термін може обмежуватись 12 місяцями за умови, що нагляд вказує на відсутність участі кліщів в епізоотології даного захворювання;
  • б) в день відбору сперми клінічних ознак АЧС не проявляли;
  • в) піддалися зі сприятливим результатом серологічній діагностиці мінімум через 21 день після відбору;

2) сперма, використана для запліднення овоцитів, задовольняла вимогам, встановленим, залежно від випадку, положенням Статті 15.1.10. або Статті 15.1.11.;

3) ембріони були відібрані, піддавалися маніпуляціям і зберігалися згідно із відповідними положеннями Глави 4.8. і 4.10.

Стаття 15.1.14. Рекомендації по імпорту з країни, зони або компартменту, вільного від АЧС

У відношенні сирого м'яса домашніх свиней і свиней диких в неволі

Ветеринарні органи зобов’язані вимагати пред'явлення міжнародного ветеринарного сертифіката, який засвідчує, що партія сирого м'яса отримана від тварин, які:

  1. перебували із народження в країні, зоні або компартменті, вільному від АЧС, чи були імпортовані або завезені відповідно до вимог Статті 15.1.8. чи Статті 15.1.9.;
  2. були забиті на дозволеній бійні, де піддалися перед- та післязабійному огляду зі сприятливим результатом згідно з вимогами Глави 6.3.

Стаття 15.1.15. Рекомендації по імпорту з країни або зони, неблагополучної щодо АЧС

У відношенні сирого м'яса домашніх свиней і свиней диких в неволі

Ветеринарні органи зобов’язані вимагати пред'явлення міжнародного ветеринарного сертифіката, який засвідчує, що:

  1. партія сирого м'яса отримана від тварин, що походять зі стад, у яких завдяки нагляду, як він описаний в Статтях 15.1.28. - 15.1.30., доведено відсутність випадків АЧС впродовж трьох попередніх років; цей термін може бути скорочений до 12 місяців, за умови, що нагляд показав відсутність участі кліщів в епізоотології даного захворювання; при цьому діагностика на АЧС статистично репрезентативної вибірки цих тварин дала негативні результати;
  2. партія сирого м'яса отримана від тварин, які були забиті на дозволеній бійні, де піддалися перед- та післязабійному огляду зі сприятливим результатом згідно з вимогами Глави 6.3.;
  3. після забою було вжито належних заходів для виключення контакту сирого м'яса із потенційним джерелом ВАЧС.

Стаття 15.1.6. Рекомендації по імпорту сирого м'яса диких і диких у неволі свиней

Ветеринарні органи зобов’язані вимагати пред'явлення міжнародного ветеринарного сертифіката, який засвідчує, що вся партія сирого м'яса отримана від тварин, які:

  1. здобуті в країні чи зоні, благополучній щодо АЧС, згідно із п. 1 чи п. 2 Статті 15.1.4.;
  2. піддалися згідно з вимогами Глави 6.3. післязабійному огляду зі сприятливим результатом в інспекційному пункті, що має дозвіл Ветеринарного органу на експорт.

Стаття 15.1.17. Рекомендації по імпорту м'ясних продуктів зі свиней

Ветеринарні органи зобов’язані вимагати пред'явлення міжнародного ветеринарного сертифіката, який засвідчує, що ці продукти:

1) вироблені:

  • а) виключно з сирого м'яса, яке відповідає відповідним вимогам Статті 15.1.14., чи Статті 15.1.15., або Статті 15.1.16.;
  • б) на м'ясопереробному підприємстві, яке:
  • i) має дозвіл Ветеринарного органу на експорт;
  • ii) займається переробкою виключно м'яса, яке відповідає відповідним вимогам Статті 15.1.14., чи Статті 15.1.15., або Статті 15.1.16.;

або

2) оброблені за технологією, що забезпечує знешкодження вірусу АЧС згідно з положеннями Статті 15.1.23., на підприємстві, що має дозвіл Ветеринарного органу на експорт, а після обробки було вжито належних заходів для виключення їх контакту із потенційним джерелом ВАЧС.

Стаття 15.1.18. Рекомендації по імпорту щетини свиней

Ветеринарні органи зобов’язані вимагати пред'явлення міжнародного ветеринарного сертифіката, який засвідчує, що щетина:

  1. отримана від домашніх свиней або свиней диких в неволі, що утримувались в країні, зоні чи компартменті, вільному від АЧС АЧС, і була вироблена на підприємстві, що має дозвіл Ветеринарного органу на експорт; або
  2. оброблена за технологією, що забезпечує знешкодження вірусу АЧС одним із способів, зазначених в Статті 15.1.26., на підприємстві, що має дозвіл Ветеринарного органу на експорт, а після обробки було вжито належних заходів для виключення її контакту із потенційним джерелом ВАЧС.

Стаття 15.1.19. Рекомендації по імпорту гною від свиней та підстилки

Ветеринарні органи зобов’язані вимагати пред'явлення міжнародного ветеринарного сертифіката, який засвідчує, що продукти:

  1. отримані від домашніх свиней чи свиней диких в неволі, що утримувались в країні, зоні чи компартменті, вільному від АЧС; або
  2. оброблені за технологією, що забезпечує знешкодження вірусу АЧС одним із способів, зазначених в Статті 15.1.27., на підприємстві, що має дозвіл Ветеринарного органу на експорт, а після обробки було вжито належних заходів для виключення їх контакту із потенційним джерелом ВАЧС.

Стаття 15.1.20. Рекомендації по імпорту шкур свиней і трофеїв зі свиней

Ветеринарні органи зобов’язані вимагати пред'явлення міжнародного ветеринарного сертифіката, який засвідчує, що продукти:

  1. отримані від свиней, які утримувались в країні або зоні, благополучній щодо АЧС, як це зазначено у п. 1 чи п. 2 Статті 15.1.4., і були вироблені на підприємстві, що має дозвіл Ветеринарного органу на експорт; або
  2. отримані від домашніх свиней або свиней диких в неволі, що утримувались в країні, зоні чи компартменті вільному від АЧС АЧС, і були вироблені на підприємстві, що має дозвіл Ветеринарного органу на експорт; або
  3. вироблені на підприємстві, що має дозвіл Ветеринарного органу на експорт, за технологією, що забезпечує знешкодження вірусу АЧС одним із методів, зазначених у Статті 15.1.25., а після обробки було вжито належних заходів для виключення їх контакту із потенційним джерелом ВАЧС.

Стаття 15.1.21. Рекомендації по імпорту інших продуктів свинарства

Ветеринарні органи зобов’язані вимагати пред'явлення міжнародного ветеринарного сертифіката, який засвідчує, що продукти:

  1. отримані від домашніх свиней і свиней диких в неволі, які утримувались в країні, зоні чи компартменті, вільному від АЧС, і були вироблені на підприємстві, що має дозвіл Ветеринарного органу на експорт; або
  2. вироблені на підприємстві, що володіє експортним дозволом Ветеринарного органу, і було вжито належних заходів для виключення контакту продукції з потенційним джерелом ВАЧС.

Стаття 15.1.22. Процедури знешкодження ВАЧС в харчових відходах

Для знешкодження ВАЧС в харчових відходах слід використовувати один із наступних способів:

  1. кип'ятіння харчових відходів при мінімальній температурі 90°C мінімум 60 хв. при постійному перемішуванні;

або

  1. кип'ятіння при мінімальній температурі 121°C впродовж мінімум 10 хв. при абсолютному тиску в 3 бар.;

або

  1. обробка іншим еквівалентним способом, що забезпечує знешкодження ВАЧС.

Стаття 15.1.23. Процедури знешкодження ВАЧС в м'ясі

Для знешкодження ВАЧС в м'ясі слід використовувати один із наступних способів:

  1. Термічна обробка

а) М'ясо має піддатися термічній обробці впродовж 30 хв. при мінімальній температурі 70°C, яка має досягати центру шматків м'яса;

або

б) Допускається використання іншого еквівалентного способу, що забезпечує знешкодження ВАЧС в м'ясі.

  1. Сухий посол свинини

М'ясо має бути піддано посолу з подальшим зневодненням впродовж мінімум шести місяців.

Стаття 15.1.24. Процедури знешкодження ВАЧС в кишковій сировині від свиней

Для знешкодження АЧС в кишковій сировині від свиней слід використовувати один із наступних способів просолювання: або сухою сіллю (NaCl), або насиченим розчином солі (показник Aw <0,80), або меланжем фосфатних солей, що містить 86,5% NaCl, 10,7% Na2HPO4 і 2,8 % Na3PO4 (вага/вага/вага) впродовж мінімум 30 діб при температурі вище або дорівнює 12°C.

Стаття 15.1.25. Процедури знешкодження ВАЧС в шкурах і трофеях

Для знешкодження ВАЧС в шкурах і трофеях слід використовувати один із наступних способів:

  1. кип’ятіння в воді впродовж терміну, достатнього для розварювання, в результаті якого залишаються виключно кістки, роги і зуби; або
  2. вимочування з перемішуванням в розчині 4% (вага/об'єм) каустичної соди (карбонат натрію Na2СО3), з pH рівним чи більшим 11,5, впродовж мінімум 48 годин; або
  3. вимочування з перемішуванням в розчині мурашиної кислоти (100 кг хлориду натрію [NaCl] і 12 кг мурашиної кислоти на 1 000 л води) при pH нижче 3,0 впродовж мінімум 48 годин; допускається додавання омилюючих речовин і апретів; або
  4. по необробленим шкурам - просочення сіллю (NaCl), що містить 2% каустичної соди (карбонат натрію Na2СО3) впродовж мінімум 28 діб; або
  5. обробка в 1% розчині формаліну впродовж мінімум шести діб.

Стаття 15.1.26. Процедури знешкодження ВАЧС в щетині від свиней

Для знешкодження ВАЧС в щетині від свиней промислового призначення слід застосувати один із наступних способів:

  1. кип'ятіння у воді впродовж мінімум 30 хв.;
  2. вимочування в 1% розчині формаліну впродовж мінімум 24 годин.

Стаття 15.1.27. Процедури знешкодження ВАЧС в підстилці і гною від свиней

Для знешкодження ВАЧС в підстилці і гною від свиней слід використовувати один із наступних способів:

  1. обробка гарячою парою при температурі мінімум 55°С впродовж мінімум однієї години;
  2. обробка гарячою парою при температурі мінімум 70°C впродовж мінімум 30 хв.

Стаття 15.1.28. Нагляд: вступ

У статтях 15.1.28. - 15.1.33. представлено рекомендації про нагляд за АЧС в доповнення положень Глав 1.4. і 1.5. АЧС може мати різні наслідки і різну епізоотологію, що залежить від регіону світу; також і рутинна біобезпека варіює залежно від системи виробництва. Стратегії нагляду, що використовуються для визначення статусу країни з АЧС, мають бути адаптовані під конкретні умови. Обраний підхід має враховувати наявність диких чи диких у неволі свиней, або диких африканських свиней, як і наявність кліщів роду Ornithodoros, а також наявність АЧС в суміжних країнах чи зонах.

Нагляд за АЧС має бути сформований у вигляді безперервної програми, що має на меті доказ відсутності зараження ВАЧС в сприйнятливих популяціях країни, зони чи компартменту, або ж виявлення занесення цього вірусу в благополучну популяцію. Слід враховувати ряд епізоотичних характеристик АЧС, в числі яких:

  • роль включення харчових відходів в раціон харчування свиней;
  • вплив різних типів систем виробництва домашніх свиней і свиней диких в неволі;
  • роль диких і диких у неволі свиней, та роль диких африканських свиней в фіксації і поширенні АЧС;
  • можлива наявність кліщів роду Ornithodoros і роль, яку вони можуть виконувати в фіксації і поширенні АЧС;
  • відсутність макроскопічних патогномонічних уражень та клінічних ознак;
  • наявність переносників;
  • варіативність вірусних генотипів АЧС.

Стаття 15.1.29. Загальні умови і методи ведення нагляду

1) Система нагляду, розгорнута відповідно до положень Глави 1.4. перебуває під контролем Ветеринарного органу, та має включати наступні аспекти:

  • а) має бути формально організована, постійно діюча система виявлення випадків АЧС;
  • б) має бути передбачено протокол оперативного відбору зразків від тварин, підозрюваних у захворюванні АЧС, і їх експрес-доставка в лабораторію;
  • в) має бути можливість лабораторного дослідження зразків для встановлення діагнозу на АЧС.
  • г) має бути система реєстрації, обробки і аналізу даних діагностики та нагляду.

2) Програма нагляду за АЧС має:

  • а) включати в себе систему раннього виявлення, що забезпечує ланцюг операцій виробництво-реалізація-переробка для реєстрації підозр на випадки. Фахівці з діагностики і працівники, які перебувають у безпосередньому контакті зі свинями, мають без зволікання повідомляти про підозри на АЧС в Ветеринарний орган. Система декларування, що формується під контролем Ветеринарного органу, має отримувати пряму чи опосередковану допомогу (за посередництва приватнопрактикуючих ветеринарів чи параветеринарних фахівців) з боку державних чи приватних програм привернення уваги до АЧС, адресованих зацікавленим учасникам галузі. Фахівці, відповідальні за нагляд, мають прихильно ставитись до допомоги бригади, яка спеціалізується на діагностиці, оцінці епізоотичного стану і контролю АЧС;
  • б) передбачати систематичні і часті клінічні огляди і лабораторна діагностика, що проводяться в разі потреби у групах підвищеного ризику (тварини, в раціон харчування яких входять харчові відходи і таке інше), або у тих, що знаходяться поблизу із зараженою АЧС країною чи зоною (наприклад, прилеглою до районів проживання інфікованих диких чи диких у неволі свиней, або диких африканських свиней).

Стаття 15.1.30. Стратегії нагляду

  1. Вступ

Популяція, що підлягає нагляду для виявлення хвороби чи зараження, має включати популяції: домашніх свиней, свиней диких в неволі, диких свиней і диких у неволі свиней - в країні чи зоні. Нагляд має включати рандомний і нерандомний підходи, що базуються на клінічних, вірусологічних і серологічних методах досліджень, адаптованих під інфекційний статус країни чи зони.

Стратегія, яка використовується для встановлення превалентності зараження ВАЧС або ж, її відсутності, може ґрунтуватися на клінічних дослідженнях чи відборі зразків (рандомізованих чи нерандомізованих) при статистично достатньому довірчому інтервалі. Цільова вибірка більш доцільна, коли є підвищена ймовірність зараження у певних точках чи в окремих субпопуляціях. Таким чином, стратегія може бути спрямована на:

  • а) популяції диких і диких у неволі свиней з високим специфічним ризиком, і ферми, розташовані поблизу від них;
  • б) ферми, на яких в раціон харчування свиней входять харчові відходи;
  • в) ферми, на яких свиней вирощують на відкритому випасі.

У числі факторів ризику слід назвати хронологічний і просторовий розподіл вогнищ, що мали місце раніше, дані про кількість свиней, їх переміщеннях і таке інше.

Країни-Учасниці Міжнародного епізоотичного бюро мають переглядати власні стратегії нагляду щоразу, коли виникає підвищений ризик занесення ВАЧС. Серед іншого зміни можуть виражатися у наступному:

  • поява АЧС чи збільшення її превалентності в країнах або зонах, із яких імпортувалися живі свині чи продукти свинарства;
  • збільшення превалентності АЧС серед диких і диких у неволі свиней в країні або зоні;
  • збільшення превалентності АЧС в суміжних країнах чи зонах;
  • масове проникнення заражених популяцій диких і диких у неволі свиней із сусідніх країн або зон, чи підвищена експозиція цих популяцій;
  • виявленні завдяки нагляду, проведеного відповідно до положень Глави 1.5., участі кліщів в епізоотології АЧС.
  1. Клінічний нагляд

Клінічний нагляд є найбільш ефективним інструментом виявлення АЧС за явності клінічних симптомів і патологій, пов'язаних з інфекцією ВАЧС. Однак через клінічну схожість цього захворювання з іншими хворобами (чума свиней класична, синдром свиней респіраторно-репродуктивний, бешихоподібні хвороби і ті, що пов’язані з інфекцією цирковірусом свиней 2-го типу) клінічний нагляд має поєднуватися, в разі потреби, із серологічним та вірусологічним.

Клінічні ознаки і патологічні зміни допомагають ранньому виявленню; випадки, у яких ураження і клінічні ознаки, характерні для АЧС, супроводжуються підвищеною смертністю тварин, мають піддаватися негайному дослідженню.

Незважаючи на складність клінічного огляду диких і диких у неволі свиней, ці заходи слід обов'язково включати в програми нагляду, а оптимальними визнаються заходи спостереження, що включають також виділення вірусу і антитіл.

  1. Вірусологічний нагляд

Вірусологічний нагляд має значення для забезпечення раннього виявлення, диференційної діагностики і систематичного обстеження цільових популяцій. Його проводять:

  • а) для дослідження підозрілих клінічних випадків;
  • б) для спостереження ризикових популяцій;
  • в) для моніторингу позитивних серологічних результатів;
  • г) для проведення досліджень при підвищеній смертності тварин, коли присутність АЧС не може бути виключена;
  • д) для підтвердження ліквідації АЧС після вимушеного забою.

Молекулярні методи можуть застосовуватися при реалізації масових обстежень на вірус. При використанні в групах високого ризику вони мають велику ймовірність для раннього виявлення зараження, що може значно знизити масштаби подальшого поширення ВАЧС.

Молекулярний аналіз вірусів, що циркулюють в ензоотичних ареалах чи місцях спалахів в раніше благополучних щодо АЧС ареалах, дозволяє значно доповнити епізоотичні дані про способи поширення вірусів. З цієї причини варто систематично відправляти виявлені ізоляти ВАЧС в Референтні лабораторії МЕБ з метою їх повної ідентифікації.

  1. Серологічний нагляд

Серологія - ефективний інструмент нагляду. Метою серологічного нагляду є виявлення антитіл до ВАЧС. Позитивні реакції в серологічній діагностиці є можливими індикаторами наявності вогнища - як нового, так і старого. Переживши інфекцію, деякі тварини можуть зберігати серопозитивність впродовж тривалого часу чи до кінця життя. Інші здатні бути навіть носіями залишаючись здоровими. У будь-якому випадку серологічний метод не входить до переліку інструментів, придатних для раннього виявлення АЧС.

Раціональним рішенням є використання в нагляді за АЧС проб сироваток, відібраних в рамках нагляду іншого типу, за умов дотримання принципів нагляду та вимог статистичної валідності.

Стаття 15.1.31. Нагляд, що проводиться для відновлення статусу благополуччя

Крім загальних умов, описаних у Статтях 15.1.4. і 15.1.7., Країна-Учасниця МЕБ, що подає заявку на відновлення статусу благополуччя щодо АЧС на всій території чи окремій зоні (в тому числі інфікованій зоні), має представити докази ведення програми активного нагляду, що дозволяє підтвердити відсутність ознак зараження ВАЧС.

Популяції домашніх свиней і свиней диких в неволі підлягають регулярним клінічним і анатомо патологічним оглядам, з вірусологічним і серологічним дослідженням, що плануються і проводяться відповідно до загальних положень і методів цієї Глави.

Програма нагляду має охоплювати:

  1. господарства, розташовані поблизу від вогнища;
  2. господарства, епізоотично пов'язані з вогнищами;
  3. тварин, переміщених із заражених господарств, і тих, що служать для заселення постраждалих господарств, а також тих, що використовуються в ролі індикаторних;
  4. господарства, поряд із якими проводився вимушений забій;
  5. популяції диких і диких у неволіх свиней, що мешкають в районі вогнищ.

Стаття 15.1.32. Нагляд за ВАЧС серед диких і диких у неволі свиней, і серед диких африканських свиней

1) Метою програми нагляду є або доведення відсутності зараження ВАЧС серед диких і диких у неволі свиней, або - в разі підтвердження наявності вірусу - оцінити її поширення і превалентність.

Проведення нагляду серед диких і диких у неволі свиней має додаткову складність, а саме:

Географічний розподіл і оцінюваний розмір популяцій диких і диких у неволі свиней мають бути враховані при плануванні системи моніторингу згідно з вимогами Глави 1.4.

2) Перед тим як приступати до планування програми нагляду, слід окреслити межі ареалу проживання диких і диких у неволі свиней, і диких африканських свиней. Їх субпопуляції можуть бути відокремлені одна від одної природними чи штучними бар'єрами.

3) В програмі нагляду також мають враховуватися знайдені мертві тварини, збиті на дорогах тварини, і ті, що проявляють нетипову поведінку, а також убиті на полюванні, при цьому вона має включати кампанію по приверненню уваги мисливців і тваринників до АЧС.

4) У певних ситуаціях ефективність програми нагляду тим вища, чим точніше вона націлена. В ході цільового нагляду для визначення секторів високого ризику використовують, серед інших, такі критерії:

  • а) ареали, в яких АЧС реєструвалася раніше;
  • б) субрайони із підвищеною щільністю популяцій диких або диких у неволі свиней, чи диких африканських свиней;
  • в) райони, прилеглі до країн чи зон, заражених АЧС;
  • г) точки контакту між популяціями диких і диких у неволі свиней - і популяціями домашніх свиней і свиней диких в неволі;
  • д) ділянки, на яких свині утримуються в неволі чи на вільному випасі;
  • е) мисливські угіддя, на території яких може спостерігатися дисперсія тварин, прикорм тварин, неналежне видалення відходів;
  • ж) інші ділянки, які визначаються Ветеринарним органом в якості ризикових (морські порти, аеропорти, полігони побутових і промислових відходів, майданчики для пікніків і кемпінгів).

Стаття 15.1.33. Нагляд за членистоногими переносниками

Метою нагляду за переносниками є визначення типу та розподілу кліщів роду Ornithodoros. Всі види Ornithodoros мають визначатися як переносники чи потенційний резервуар ВАЧС. Передача вірусу зазвичай відбувається трансстадіально. Трансоваріальна передача спостерігалася лише у кліщів комплексу Ornithodoros moubata.

Ветеринарний орган має бути поінформований про наявність, розподіл та видову приналежність кліщів Ornithodoros, з урахуванням кліматичних і екологічних змін, які можуть позначитися на їх розподілі.

У ситуації, що вимагає нагляду за переносниками, має бути розроблено план відбору зразків відповідно до положень Глави 1.5., з урахуванням біологічних і екологічних характеристик наявних видів кліщів, в першу чергу, типу місця проживання (нора) і особливостей ведення свинарства. У цьому плані також мають прийматися до уваги розподіл і щільність свиней в країні чи зоні.

Методи відбору зразків включають вилов комах пастками і усипляння вуглекислим газом (CO2) з подальшим видаленням пилосмоком із приміщень та обладнання.


NOTA BENE: ВПЕРШЕ СХВАЛЕНА У 1968 Р., ВОСТАННЄ ЗМІНЕНА В 2019 Р.


Глосарій


Бійня (Бойняru, Slaughterhouse/Abattoiren, Abattoirfr, Mataderoes)
означає підприємство, з обладнанням для забою або вимушеного забою тварин, що використовуються для виробництва харчових продуктів тваринного походження, що має дозвіл ветеринарної служби або іншого компетентного органу.


Біозахист (Биобезопасностьru, Biosecurityen, Sécurité biologiquefr, Bioseguridades)
означає комплекс управлінських та фізичних заходів, спрямованих на зниження ризику занесення, фіксації та поширення хвороб тварин, інфекцій чи інвазій до, з, та в межах популяції тварин.


Вакцинація (Вакцинацияru, Vaccinationen, Vaccinationfr, Vacunaciónes)
означає введення вакцини у відповідності з інструкціями виробника чи за стандартами посібника наземних тварин, за наявності, з метою формування імунітету у тварини або групи тварин проти одного або кількох патогенів.


Випадок (Случайru, Caseen, Casfr, Casoes)
означає інфіковану/інвазовану патогеном тварину, із наявністю чи відсутністю клінічних ознак захворювання.


Господарство (Хозяйствоru, Establishmenten, Exploitationfr, Explotaciónes)
означає приміщення або місця, де утримуються тварини.


Дезінфекція (Дезинфекцияru, Disinfectionen, Désinfectionfr, Desinfecciónes)
означає процедуру зі знищення збудників інфекційних і паразитарних хвороб тварин, в тому числі і зоонозів, що проводиться після очищення місця утримання; їй піддають приміщення, транспортні засоби та предмети, які безпосередньо чи опосередковано могли бути контаміновані.


Забій (Убойru, Slaughteren, Abattagefr, Sacrificioes)
означає будь-який спосіб досягнення смерті тварини зі знекровленням.


Забій вимушений (Вынужденный убойru, Stamping-out policyen, Abattage sanitairefr, Sacrificio sanitarioes)
означає комплекс заходів, спрямованих на усунення спалаху хвороби, що здійснюється під керівництвом Ветеринарного органу, шляхом:

  1. забою хворих та підозрілих у захворюванні тварин в стаді, а в разі необхідності, і тварин інших стад, які опинилися під загрозою прямого чи опосередкованого зараження внаслідок контакту між інфікованими/інвазованими тваринами чи з патогеном; умертвіння контамінованих тварин має здійснюватися згідно положень Глави 7.6.;
  2. утилізації туш і, за потреби, тваринницької продукції шляхом переробки, спалювання, захоронення чи в інший спосіб, зазначений в положеннях Глави 4.12.;
  3. очищення і дезінфекції приміщень згідно процедур, визначених в Главі 4.13.

Зараження (Інфекція, захворювання) (Инфекцияru, Infectionen, Infectionfr, Infecciónes)
означає проникнення і розвиток або розмноження патогена в організмі людини або тварини.


Зона (Зонаru, Zoneen, Zonefr, Zonaes)
означає частину території країни, визначену Ветеринарним органом, на якій перебуває популяція чи субпопуляція тварин, та наділена особливим ветеринарним статусом у відношенні інфекцій чи інвазій з метою міжнародної торгівлі чи профілактики і контролю хвороб.


Зона вільна (Благополучная зонаru, Free zoneen, Zone indemnefr, Zona librees)
означає зону, в якій доведено відсутність будь-якої специфічної інфекції чи інвазії в популяції тварин відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ.


Зона захисту (Защитная зонаru, Protection zoneen, Zone de protectionfr, Zona de protecciónes)
означає зону, в межах якої запроваджено особливий режим біологічної безпеки і санітарні заходи з метою попередження заносу будь-якого патогена до вільної країни або зони із сусідньої країни або зони з іншим ветеринарним статусом.


Зона інфікована (Заражённая зонаru, Infected zoneen, Zone infectéefr, Zona infectadaes)
означає зону, в якій підтверджено наявність інфекції чи інвазії, або зону, що визнана такою у відповідних розділах Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ.


Зона стримування (Изолированная зонаru, Containment zoneen, Zone de confinementfr, Zona de contenciónes)
означає інфіковану зону, визначену в межах раніше вільної країни або зони, яка включає всі підозрілі та підтверджені епізоотично-пов'язані випадки, і в якій діють заходи контролю переміщень, особливий режим біологічної безпеки і санітарні заходи з метою запобігання поширенню і ліквідації інфекції або інвазії.


Ідентифікація тварин (Идентификация животныхru, Animal identificationen, Identification des animauxfr, Identificación de los animaleses)
означає поєднання ідентифікації зі реєстрацією тварин індивідуально - за допомогою індивідуальної ідентифікації, з унікальним ідентифікатором на кожну тварину, або колективно - в епізоотичній одиниці чи групі тварин, за допомогою єдиного унікального ідентифікатора групи.


Інвазія (Инфестацияru, Infestationen, Infestationfr, Infestaciónes)
означає зовнішнє вторгнення та/або колонізацію тварин чи їх навколишнього простору членистоногими, здатними викликати клінічні ознаки хвороби чи бути потенційними переносниками патогенів.


Кодекс наземний (Наземный кодексru, Terrestrial codeen, Code terrestrefr, Código terrestrees)
означає Кодекс здоров'я наземних тварин МЕБ.


Компартмент (Відділення) (Компартментru, Compartmenten, Compartimentfr, Compartimentoes)
означає субпопуляцію тварин одного чи кількох господарств, ізольовану від інших сприйнятливих тварин популяції завдяки єдиній системі управління біологічною безпекою, що має особливий ветеринарний статус у відношенні однієї чи кількох інфекцій чи інвазій, щодо яких вживаються заходи нагляду, біологічної безпеки і контролю з метою міжнародної торгівлі або профілактики і контролю хвороб в країні або зоні.


Компартмент вільний (Благополучный компартментru,free compartmenten, Compartiment indemnefr, Compartimento librees)
означає компартмент, в якому відсутність патогена, що викликає певну хворобу у тварин, було доведено на основі вимог, визначених в Кодексі здоров'я наземних тварин МЕБ для визнання статусу компартменту вільного від даної хвороби.


Контейнер (Контейнерru, Container en, Conteneur fr, Contenedor es)
означає немоторизовану ємність чи іншу жорстку конструкцію, призначену для утримання тварин під час перевезення, для якої використовується один чи більше транспортних засобів.


Контроль ветеринарний офіційний (Официальный ветеринарный контрольru, Official veterinary controlen, Contrôle vétérinaire officielfr, Control veterinario oficiales)
означає процедуру отримання Ветеринарною службою інформації про місцезнаходження тварин, їх приналежність (власника або доглядача), що дозволяє їй застосовувати, в разі необхідності, відповідні заходи з охорони здоров'я тварин. Це не виключає інших сфер відповідальності Ветеринарної служби, в числі яких наприклад, безпека харчових продуктів.


Країна-експортер (Экспортирующая странаru, Exporting countryen, Pays exportateurfr, País exportadores)
означає країну, з якої товари відправляються в іншу країну.


Лабораторія (Лабораторияru, Laboratoryen, Laboratoirefr, Laboratorioes)
означає належним чином обладнану установу, укомплектовану технічно компетентним персоналом, який під контролем фахівців з ветеринарної діагностики відповідає за достовірність результатів. Лабораторії, що здійснюють діагностику з метою міжнародної торгівлі, сертифікує і контролює Ветеринарний орган.


М'ясо (Мясоru, Meaten, Viandesfr, Carneses)
означає будь-яку їстівну частину туші тварини.


М'ясо сире (Сырое мясоru, Fresh meaten, Viandesfraîchesfr, Carnesfrescases)
означає м'ясо, що не піддавалося жодній обробці, здатній незворотно змінити його органолептичні та фізико-хімічні показники. Це поняття включає м'ясо - механічної обвалки, рубане (фарш), охолоджене чи заморожене.


Нагляд (Спостереження) (Надзорru, Surveillanceen, Surveillancefr, Vigilanciaes)
означає систематичний збір, структурування та порівняння даних, пов'язаних зі здоров'ям тварин та оперативне поширення інформації з метою вжиття належних заходів.


Нагляд спеціальний (Специальный надзорru, Specific surveillanceen, Surveillance cibléefr, Vigilanciaespecíficaes)
означає цільове спостереження (нагляд), спрямоване на конкретне захворювання, інфекцію, інвазію чи інтоксикацію.


Нотифікація (Офіційне повідомлення) (Нотификацияru, Notificationen, Notificationfr, Notificaciónes)
означає процедуру, за якою:

  1. Ветеринарний орган інформує (офіційно повідомляє) Штаб-квартиру МЕБ,
  2. Штаб-квартира МЕБ інформує Ветеринарний орган, про виникнення інфекційного чи інвазійного захворювання, згідно положень Глави 1.1.

Одиниця епізоотична (Эпизоотическая единицаru, Epidemiological uniten, Unité épidémiologiquefr, Unidad epidemiológicaes)
означає групу тварин із певним епізоотичним зв'язком, які приблизно з рівною ймовірність можуть піддатись впливу патогена, оскільки поділяють спільне середовище перебуваючи в одному місці (наприклад, тварини в одному приміщенні чи на спільному пасовищі), або перебувають в одній системі управління. Поряд зі стадом чи поголів’ям епізоотичну одиницю може складати група тварин, що належать громаді одного села, або ж тварини, для догляду за якими використовується спільне обладнання чи інвентар. Епізоотичний зв'язок може також відрізнятись залежно від хвороби чи навіть штамів одного і того ж патогена.


Орган ветеринарний (Ветеринарный органru, Veterinary authorityen, Autorité vétérinairefr, Autoridad veterinariaes)
означає урядовий орган Країни-учасниці МЕБ, в тому числі ветеринарних лікарів, параветеринарних та інших фахівців, які несуть відповідальність та компетентні у питаннях по забезпеченню або контролю проведення заходів з охорони здоров'я та добробут тварин, міжнародних процедур ветеринарної сертифікації та інших стандартів і рекомендацій передбачених Кодексом здоров'я наземних тварин МЕБ на території країни.


Орган компетентний (Компетентный органru, Competent authorityen, Autorité compétentefr, Autoridad competentees)
означає ветеринарний чи інший урядовий орган Країни-учасниці МЕБ, що несе відповідальність та компетентний у питаннях по забезпеченню або контролю проведення заходів з охорони здоров'я та добробут тварин, міжнародних процедур ветеринарної сертифікації та інших стандартів і рекомендацій передбачених Кодексом здоров'я наземних тварин МЕБ на території країни.


Параветеринар (Параветеринарний фахівець) (Параветеринар (Параветеринарный специалист)ru, Veterinary paraprofessionalen, Para-professionnel vétérinairefr, Paraprofesional de veterinariaes)
означає фахівця, який згідно положень Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ отримав дозвіл статутного ветеринарного органу на виконання певних визначених завдань (залежно від категорії параветеринарного фахівця), на певній території, під керівництвом і відповідальністю ветеринарного лікаря. Діяльність, якою в праві займатись різні категорії параветеринарних фахівців визначається статутним ветеринарним органом країни, залежно від кваліфікації та професійної підготовки фахівців, з урахуванням потреб країни.


Переносник (Переносчикru, Vectoren, Vecteurfr, Vectores)
означає «комаху» чи будь-якого іншого живого носія, що переносить патогена (збудника інфекції чи інвазії) від зараженої до сприйнятливої особини, кормів для тварин чи навколишнього середовища. Необов'язковим є проходження патогеном циклу розвитку в організмі переносника.


Період інкубаційний (Инкубационный периодru, Incubation perioden, Période d'incubationfr, Período de incubaciónes)
означає максимальний період, між проникненням патогена в організм тварини і проявом перших клінічних ознак захворювання.


Посібник наземних тварин (Наземное руководствоru, Terrestrial manualen, Manuel terrestrefr, Manual terrestrees)
означає посібник МЕБ із лабораторної діагностики і вакцинопрофілактики для наземних тварин.


Популяція (Животная популяцияru, Populationen, Populationfr, Poblaciónes)
означає групу одиниць, що мають спільну характерну особливість.


Птахи домашні (*ru, Poultryen, Volaillesfr, Aves de corrales)
означає всіх домашніх птахів, включаючи домашніх дворових птахів (вільний вигул), які використовуються для виробництва товарного м'яса, яєць та/чи інших товарних продуктів, поповнення запасів дичини чи для відтворення птахів усіх цих категорій, а також бійцівських півнів, незалежно від мети їх остаточного призначення.
До домашніх не належать птахи, що утримуються в неволі з інших причин, аніж ті, що вже перераховані у попередньому абзаці (наприклад, птахи, вирощені для виставок, перегонів, змагань та інших публічних показів; а також і птахи із цих категорій, що використовуються для відтворення або торгівлі; птахи компаньйони тощо).


Пташенята добові (Суточные птенцыru, Day-old birdsen, Oiseaux d'un jourfr, Aves de un díaes)
означає птахів у віці не більше 72 годин після вилуплення.


Ризик (Рискru, Risken, Risquefr, Riesgoes)
означає ймовірність виникнення та потенційну величину наслідків несприятливого впливу здоров'ю людини чи тварин, з точки зору біологічних і економічних показників.


Сертифікат ветеринарний міжнародний (Международный ветеринарный сертификатru, International veterinary certificateen, Certificat vétérinaire internationalfr, Certificado veterinario internacionales)
означає сертифікат, виданий згідно до положень глави 5.2., з описом відповідності експортного товару вимогам по здоров'ю тварин і здоров'ю людей.


Сировина кишкова (Кишечное сырьёru, Casingsen, Boyauxfr, Tripases)
означає кишки і сечові міхури, які після очищення були оброблені шляхом вискоблювання, знежирення і промивання та піддані процесу соління.


Служба ветеринарна (Ветеринарная службаru, Veterinary servicesen, Services vétérinairesfr, Servicios veterinarioses)
означає державну або приватну організацію, що забезпечує реалізацію заходів щодо збереження здоров'я і добробут тварин, а також інші стандарти і рекомендації, що містяться в Кодексах МЕБ - Кодексі здоров'я наземних тварин і Кодексі здоров'я водних тварин на території країни. Ветеринарні служби перебувають під прямим керівництвом та контролем Ветеринарного органу. Приватні ветеринарні організації, ветеринарні лікарі, параветеринарні фахівці та фахівці з охорони водних тварин, зазвичай, акредитовані ветеринарним органом або уповноваженим нею на виконання делегованих їм державною ветеринарною службою завдань.


Спалах (Вогнище) (Очагru, Outbreaken, Foyerfr, Brotees)
означає наявність одного чи кількох випадків в епізоотичній одиниці.


Стадо (Стадоru, Flocken, Cheptelfr, Rebañoes)
означає групу тварин одного виду, що вирощуються разом під контролем людини, або групу диких тварин, що проявляють стадний інстинкт. Стадо зазвичай вважається епізоотичною одиницею.


Субпопуляція (Субпопуляцияru, Subpopulationen, Sous-populationfr, Subpoblaciónes)
означає окрему частину популяції тварин, що ідентифікується за специфічними зоосанітарними характеристиками.


Тварина дика (Животное дикоеru, Feral (Animal)en, Animal (Féral)fr, Animal (Asilvestrado)es)
означає тварину, яка належить до одомашнених видів, що більше не живуть під наглядом або під безпосереднім контролем людини.


Тварина дика в неволі (Животное дикое в неволеru, Wild (Animal)en, Animal (Sauvagefr, Animal (Silvestre)es)
означає тварину, фенотип якої не зазнав впливу відбору людиною і життя якої не перебуває під безпосереднім наглядом чи контролем людини (в т.ч. тварини зоологічних парків і компаньйони).


Тварини (Животныеru, Animalen, Animalfr, Animales)
означає ссавців, рептилій, птахів чи бджіл.


Товар (Товарru, Commodityen, Marchandisefr, Mercancíaes)
означає живих тварин, продукти тваринного походження, генетичний матеріал від тварин, біологічні продукти і патологічний матеріал.


Торгівля міжнародна (Международная торговляru, International tradeen, Échanges internationauxfr, Comercio internacionales)
означає імпорт, експорт і транзит товарів.


Хвороба включена до списку (Болезнь обязательной декларацииru, notifiable diseaseen, Maladie à déclaration obligatoirefr, Enfermedad de declaración obligatoriaes)
означає хворобу, включену до затвердженого Ветеринарним органом списку, про підозру чи виявлення якої невідкладно має бути повідомлено Ветеринарний орган, згідно законодавства країни.


Хвороба несподівана (Емерджентна) (Эмерджентная болезньru, Emerging diseaseen, Maladie émergentefr, Enfermedad emergentees)
означає новий несподіваний прояв хвороби у тварини, інфекційного чи інвазійного характеру, що призводить до значного впливу на здоров'я тварин чи людей внаслідок:

  • a. зміни відомого патогена (збудника інфекції чи інвазії), його поширення на нову географічну територію чи вид тварин, в якого він до цього був відсутній; або
  • b. раніше невідомий збудник або хвороба, діагностована вперше.

Штаб-квартира (Правлениеru, Headquartersen, Siègefr, Sedees)
означає Постійний секретаріат Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин, що знаходиться за адресою:

  • 12, rue de Prony, 75017 Paris, FRANCE
  • Телефон: 33-(0) 1 44 15 18 88
  • Факс: 33-(0) 1 42 67 09 87
  • Електронна пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
  • Веб-сайт: http://www.oie.int

На верх