Зміст: [Показати]

Проект

Критерії Ветеринарних органів з біологічної безпеки при виробництві та вирощуванні, на підставі яких створюється компартмент з Африканської чуми свиней

№

Критерії встановлення компартменту з АЧС

Стан відповідності, примітки та поради

1

Приналежність тварин та стад до субпопуляцій:

  • наявність документів, що підтверджують відповідні заходи з ідентифікації субпопуляції,
  • наявність ветеринарно-санітарного статусу,
  • стан виконання плану біологічної безпеки,
  • заходи по отриманню та підтриманню статусу компартменту, залежно від епізоотології АЧС, факторів навколишнього середовища, ветеринарно-санітарного статусу тварин в прилеглих секторах, заходів біобезпеки (в числі яких: контроль переміщень, використання природних і штучних кордонів, просторова ізоляція тварин, а також практики торгівлі і вирощування) та нагляду за хворобами.

2

Тварини, що знаходяться в компартменті з АЧС, мають бути ідентифіковані так, щоб можна було відстежити їх переміщення:

  • групова ідентифікація (на рівні стада), чи індивідуальна (на рівні окремої тварини),
  • наявність документів, що підтверджують всі переміщення тварин в компартменті з АЧС,
  • спосіб контролю переміщення тварин,
  • наявність дієвої системи ідентифікації тварин є необхідною умовою оцінки функціональності компартменту з АЧС.

3

В плані біобезпеки, що діє в компартменті з АЧС, має бути описана співпраця між оператором ринку та Ветеринарним органом, а також розподіл відповідальності між ними, із описом стандартної операційної процедури надання доказів, що нагляд реально здійснюється, а системи ідентифікації та простежуваність тварин впродовж всього виробничого циклу та методи господарювання відповідають тим, що встановлені для компартмента з АЧС.

4

План біологічної безпеки має включати:

  • реєстраційні журнали продуктивності поголів'я,
  • походження кормів для тварин,
  • результати нагляду,
  • реєстр вибуття/прибуття тварини з/в господарство,
  • журнал реєстрації відвідувачів,
  • важливі факти (смертність і захворюваність, лікарські засоби, вакцинація),
  • документацію про навчання персоналу,
  • інші відомості, необхідні для оцінки ризиків.

НАЗЕМНИЙ КОДЕКС (2017)
Глава 4.3.- Зонування і компартменталізація

Стаття 4.3.3. Правила визначення та встановлення зони або компартменту
(в т.ч. визначення зон стримування і захисту).
. . .

  1. Фактори, на підставі яких створюються компартменти, мають бути встановлені Ветеринарними органами на основі відповідних критеріїв (біологічна безпека при виробництві та вирощуванні). Ці дані мають бути оприлюднені через офіційні джерела інформації.
  2. Приналежність тварин та стад до субпопуляцій, доводиться наявністю епізоотичних бар'єрів, що відокремлюють їх від інших тварин і факторів, що несуть в собі ризик хвороби. Ветеринарні органи зобов’язані детально документувати відповідні заходи ідентифікації субпопуляцій, прийняті в зоні або компартменті, щоб гарантувати встановлення та підтримку ветеринарно-санітарного статусу завдяки виконання плану біологічної безпеки.

Заходи по отриманню та підтриманню індивідуального ветеринарно-санітарного статусу зони або компартменту мають бути адаптовані до конкретних характеристик зони або компартменту, залежно від епізоотології конкретної хвороби, факторів навколишнього середовища, ветеринарно-санітарного статусу тварин в прилеглих секторах, заходів біобезпеки (в числі яких: контроль переміщень, використання природних і штучних кордонів, просторова ізоляція тварин, а також практики торгівлі і вирощування) та нагляду за хворобами.

  1. Тварини, що знаходяться у встановленій зоні або компартменті, мають бути ідентифіковані так, щоб можна було відстежити їх переміщення. Відповідно до системи господарювання ідентифікація може бути як груповою (на рівні стада), так і індивідуальною (на рівні окремої тварини). Всі переміщення тварин в або із зони, чи компартменту мають бути відповідно задокументовані та контрольовані. Наявність дієвої системи ідентифікації тварин є необхідною умовою оцінки функціональності зони або компартменту.
  2. В плані біобезпеки, що діє в будь-якому компартменті, має бути описана співпраця між відповідним сектором та Ветеринарним органом, а також розподіл відповідальності між ними. Також мають бути описані стандартні операційні процедури надання доказів, що нагляд реально здійснюється, а системи ідентифікації та простежуваність тварин впродовж всього виробничого циклу та методи господарювання відповідають тим, що встановлені для компартмента. Окрім відомостей, стосовно контролю переміщень тварин, план біологічної безпеки має включати: реєстраційні журнали продуктивності поголів'я, походження кормів для тварин, результатів нагляду, реєстр вибуття/прибуття тварини з/в господарство, журнал реєстрації відвідувачів, важливі факти (смертність і захворюваність, лікарські засоби, вакцинація), документація про навчання персоналу, а також будь-які інші критерії, необхідні для оцінки ризиків. Необхідна інформація може відрізнятися залежно від виду тварин і конкретної хвороби. В плані біобезпеки має бути зазначено, яким чином здійснюється перевірка виконання означених заходів з метою регулярної переоцінки ризиків і приведення заходів у відповідність з її результатами.
На верх