ФАО

Продовольча та сільськогосподарська організація (ФАО) – провідна спеціалізована установа, що займається проблемами розвитку сільських регіонів і сільськогосподарського виробництва в системі Організації Об'єднаних Націй (ООН).

Штаб-квартира організації розташована у м. Рим (Італійська Республіка), із представництвами у понад 130 країнах світу. До складу організації входять 194 країни світу, два асоційованих учасники і одна організація - Європейський Союз.

Очолює організацію Генеральний директор Цюй Дуньюй (представник КНР), який розпочав свою діяльність на посаді 1 серпня 2019 року.

Основною метою ФАО є забезпечення продовольчої безпеки й гарантування регулярного доступу населення світу до якісних харчових продуктів.

ФАО функціонує, як нейтральний форум, що надає знання та інформацію. Організація допомагає країнам, що розвиваються, в перехідний період модернізувати й покращити сільське господарство, лісівництво та рибальство.

Україна

Україна приєдналася до ФАО у 2003 році (Закон України від 25 листопада 2003 року № 1334-IV «Про прийняття Статуту Продовольчої та сільськогосподарської організації Організації Об'єднаних Націй»).

Взаємодія з Продовольчою та сільськогосподарською організацією відбувається згідно з рамковою програмою співпраці Україна – ФАО. Впроваджені в рамках цієї співпраці проекти зробили вагомий внесок у формування політики розвитку сільського господарства та сільських територій України, нарощування потенціалу національної системи фітосанітарної сертифікації, надання сільськогосподарських дорадчих послуг, покращення доступу до експортних ринків, розвиток сільськогосподарських кооперативів, а також удосконалення системи якості й безпечності продукції.

Наразі, діяльність ФАО в Україні здійснюється за трьома пріоритетними напрямками, зокрема, через реалізацію низки проектів технічної співпраці по:

• збереженню і раціональному використанню природних ресурсів;
• удосконаленню політики й програм розвитку у галузі сільського господарства та сільських територій з урахуванням ролі України в забезпеченні регіональної та глобальної продовольчої безпеки;
• розвитку і посиленню виробничо-збутових ланок.

Україна бере участь у більшості технічних комітетів та статутних комісій ФАО (комітетів з сільського господарства, з проблем сировинних ринків, лісівництва, Фітосанітарної комісії, Комісії генетичних ресурсів, Комісії «Кодекс Аліментаріус» та ін.), є стороною низки конвенцій, демонструючи важливість системної участі представників органів державної влади, асоціацій, експертів НУО та українських фахівців у їхній діяльності. Крім цього, 8 лютого 2021 р. Україна в ході 47-ї сесії стала офіційною учасницею Комітету з всесвітньої продовольчої безпеки, а цей формат є міжнародною платформою для інклюзивного міжурядового діалогу з ключових питань продовольчої безпеки та харчування.

Україна і Всесвітня продовольча програма Організації Об'єднаних Націй

Всесвітня продовольча програма (ВПП) Організації Об'єднаних Націй — є найбільшою гуманітарною установою, що переймається проблемою голоду і сприяє продовольчій безпеці у світі.

ВПП заснована у 1961 році, як орган з продовольчої допомоги в системі ООН і нині має офіси у 80 країнах світу. Впродовж 2019 року вона надала допомогу 97 мільйонам людей у 88 країнах світу і це найвищий показник з 2012 року. При цьому дві третини цієї діяльності проводиться в зонах конфліктів.

ВПП підтримує національні та регіональні зусилля щодо забезпечення продовольчої безпеки для всіх, і в першу чергу, для найбідніших та найуразливіших категорій населення – дітей, жінок, чоловіків. Реалізація цієї мети в рамках програми здійснюється завдяки співпраці із різними партнерами, такими як уряди країн, установи ООН, неурядові, міжнародні й громадські організації та приватний сектор.

За зусилля у боротьбі із голодом та внесок у покращення умов для миру у постраждалих від конфліктів районах, а також, за діяльність по запобіганню використання голоду як зброї під час воєн і конфліктів у 2020 році Всесвітня продовольча програма ООН стала лауреатом Нобелівської премії миру.

Співпраця з ВПП реалізовується на основі контактів з керівництвом і операційними підрозділами штаб-квартири ВПП у м. Рим та Регіональним бюро ВПП з питань Близького сходу, Північної Африки, Центральної Азії та Східної Європи у м. Каїр.

У рамках співпраці України з ВПП існують можливості для більш активної зовнішньоекономічної діяльності й нарощування експортного потенціалу українських компаній-виробників шляхом їх участі у тендерах із закупівлі товарів для потреб міжнародних гуманітарних проектів ВПП, яка щороку закуповує різноманітних послуг і товарів, передусім продовольчої групи на суму до 4 млрд дол. США в рамках електронної системи «Глобальний ринок ООН».

Тож, заохочуємо українські компанії до участі у тендерах із закупівлі продовольчих та сільськогосподарських товарів для потреб гуманітарних проектів ВПП через портал постачання системи ООН, за вебадресою: https://www.ungm.org/.

Діяльність ФАО в Україні по протидії транскордонним хворобам тварин та запобіганню формування антибіотикорезистентних штамів мікроорганізмів

Значне зростання ролі ФАО у протидії транскордонним хворобам тварин та запобіганні формуванню антибіотикорезистентних штамів мікроорганізмів в Україні, впродовж 5-6 останніх років, відбувається завдяки постійній присутності в країні експертів ФАО та національних консультантів, як ланки, що поєднує та покращує ефективність взаємодії державних служб (Компетентного органу та міністерств) з організованим, легальним бізнесом, як в сфері зростання обізнаності населення щодо Африканської чуми свиней, Заразного вузликового дерматиту великої рогатої худоби, Грипу птахів та й інших хвороб тварин і транскордонних інфекцій, оскільки, більшість заходів Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, асоціацій та місцевих громад з інформування населення проводяться із залученням експертів і консультантів ФАО, роль яких сьогодні важко переоцінити. Адже, це і юридична підтримка та супровід законодавчих актів, і галузева нормативна база, і консультативна допомога від кращих галузевих фахівців, а також і навчання з використанням кращих практик, передового досвіду та новітніх інструментів.

Безпрецедентною стала діяльність ФАО/ЄБРР проведена в Україні у 2017-2018 роках щодо поліпшення діагностичного потенціалу у протидії АЧС, де в рамках спільного проекта було придбано та встановлено спеціалізоване обладнання для лабораторної діагностики АЧС (4 одиниці ПЛР обладнання, що у цей час працює в штатному режимі в уповноважених та акредитованих на ПЛР дослідження лабораторіях), інструменти, реактиви, спецодяг; проведено теоретичні та практичні навчання, як персоналу регіональних лабораторій ветеринарної медицини, так і студентів магістратури із трьох залучених до проекта університетів, з польовими експедиціями по активному епізоотичному нагляду, відбором зразків для лабораторних досліджень на базі трьох ново-обладнаних лабораторій, за безпосередньої участі Головних управлінь Держпродспоживслужби України. В рамках цього проекта студентами було зібрано та досліджено майже 3 тис. зразків продукції свинарства з офіційних ринків України. Це була «інвестиція в майбутнє», що здійснювалась шляхом осучаснення інструментальної бази діагностичних досліджень, навчання персоналу лабораторій і студентів магістратури, зміни традиційних підходів до методів навчання із демонстрацією переваг використання інформаційних технологій по внесенню даних при відборі зразків та отримання знань шляхом практичного навчання персоналу лабораторій в одній із референс-лабораторій, а також дистанційного, а згодом і практичного навчання студентів у ново-обладнаних лабораторіях. Учасники проекта вдячні ФАО та ЄБРР за допомогу Україні, здобутий досвід і мають сподівання на плідну співпрацю у сферах здоров'я тварин, харчової безпеки продуктів тваринництва та запобігання формуванню антибіотикорезистентних штамів мікроорганізмів в Україні.

Симуляційні вправи по протидії АЧС з використанням ГІС-компонентів, проведено фахівцями ФАО у всіх областях України. Найбільш вагомим результатом цих навчань є позитивна оцінка Компетентного органу, асоціації свинарів України та учасників симуляційних вправ щодо практичних алгоритмів реагування на спалахи та загрозу занесення АЧС на вільні території та в господарства. А, наслідками цих навчань став значний спад чисельності випадків в Україні. Тож, Компетентний орган сподівається що ФАО посилить даний напрямок роботи та допоможе відомствам в напрацюванні рекомендацій щодо організації проведення навчань такого рівня (стандарту з підготовки семінарів), оцінювання результатів навчання, для планових подальших семінарів щодо інших транскордонних хвороб.

Важливою складовою діяльності ФАО в Україні є протидія антибіотикорезистентності — оцінка стану цього явища в країні, підвищення спроможності протистояти, напрацювання нормативно-правової бази тощо. ФАО вже провело оцінку національного законодавства щодо антибіотикорезистентності та сприяло внесенню пропозицій до проектів законів і розпорядчих документів. За посередництва експертів ФАО вже напрацьовано першу редакцію національного плану моніторингу антибіотикорезистентних штамів мікроорганізмів в Україні. За результатами місії АТЛАС (ФАО) в Україні оцінено всі види лабораторій на їх придатність до проведення досліджень антибіотикорезистентності та можливість контролю чутливості мікроорганізмів до антибіотиків. ФАО спільно із ВООЗ напрацьовує рішення щодо поєднання зусиль МОЗ та Держпродспоживслужби України в реалізації стратегії боротьби з антибіотикорезистентністю, яка також, напрацьована та ухвалена в Україні за участю експертів ФАО.

ФАО також оперативно та ефективно надає допомогу у підготовці рекомендацій щодо законодавства в інших дотичних сферах, відстоює позиції в робочих групах, на зустрічах із депутатами та іншими учасниками законотворчого процесу.

Роль ФАО в Україні позитивна і результати це підтверджують сповна.

---

Африканська чума свиней в Україні у 2012-2020 роках

Історичний опис етапів протидії Африканській чумі свиней в Україні за участі ФАО (ООН) та інших міжнародних організацій - підготовлений національними консультантами ФАО: Оксаною Юрченко, Олександром Ревнівцевим, Віталієм Башинським, Сергієм Хоменком та Володимиром Поліщуком під редакцією Дмитра Приходька та Андрія Розстального.

---

Мета публікації

Ця публікація є спробою аналізу та об'єктивної оцінки подій пов'язаних з занесенням, поширенням та розповсюдженням Африканської чуми свиней в Україні, намаганням окреслити ініціативу і зусилля ФАО (ООН), роль міжнародних організацій (ЄБРР; посольства США в Україні, Науково-дослідного інституту з біозахисту та Національного центру біозахисту в галузі сільського господарства Університету штату Канзас, США; Центру досліджень навколишнього середовища ім. Гельмгольца (UFZ); «САФОЗО ЛТД» (SAFOSO AG); «Метабіота Інк.» (Metabiota, Inc.); Агентства зменшення загрози (АЗЗ), штат Вірджинія, США та посольства Канади в Україні) по співпраці з урядом України, неурядовими, міжнародними та громадськими організаціями й приватним сектором та оцінити ефективність Компетентного органу і міністерств в підвищенні спроможності протистояти АЧС, напрацюванні нормативно-правової бази та тісній співпраці з організованим, легальним бізнесом і власниками домогосподарств.

Це також намагання представити вагомий внесок спільних національних та регіональних зусиль у сфері зростання обізнаності населення країни елементам протидії АЧС шляхом інформування ветеринарних фахівців, власників свиней, свиногосподарств з різним рівнем біозахисту, фермерів, мисливців, м'ясників, перевізників і пересічних громадян про стан та ступінь загрози АЧС в Україні та світі, про особливості її розпізнавання, недопущення занесення і шляхи ліквідації у разі виникнення та ознайомлення з передовим досвідом в організації протиепізоотичних заходів. Це намагання поділитись досвідом успішної «інвестиції в майбутнє», що здійснювалась шляхом осучаснення інструментальної бази діагностичних досліджень, навчання персоналу лабораторій і студентів магістратури трьох ветеринарних факультетів, зміни традиційних підходів до методів навчання із демонстрацією переваг використання інформаційних технологій по внесенню даних при відборі зразків та отримання знань шляхом практичного навчання персоналу лабораторій в одній із референс-лабораторій, а також дистанційного, а згодом і практичного навчання студентів у ново обладнаних лабораторіях. А також, спроба представити інформаційні ресурси (вебсайт, з публікаціями, фото- та відеоматеріалами, буклетами, плакатами та курсами дистанційного навчання фахівців) створені в рамках проектів та результати унікальних скринінгових досліджень зразків свинини (ФАО/ЄБРР та UP-10 (США)) - на офіційних ринках та в місцях стихійної торгівлі, відповідно.

---

АЧС як загроза продовольчій безпеці та бізнесу

Важлива подія щодо загрози продовольчій безпеці та бізнесу внаслідок спалахів Африканської чуми свиней (АЧС) відбулася у 2007 році, коли високопатогенний вірус (генотип ІІ якого), через порт в Грузії, потрапив у Східну Європу. АЧС швидко поширилась на сусідні країни, спалахнувши в Вірменії, Азербайджані, Ірані та Російській Федерації.

З моменту проникнення АЧС на територію Російської Федерації, хвороба прогресуючи поширювалась, охоплюючи нові території та демонструючи потужний потенціал транскордонного розповсюдження. Невдовзі спалахи АЧС було зафіксовано також і в Україні (2012) та Білорусії (2013, без офіційного визнання якої й до сьогодні). Швидке поширення та розповсюдження вірусу АЧС у Східній Європі, внаслідок зв'язків з ураженими територіями (географічна близькість, міграція населення, торговельно-економічні й господарські зв'язки, мисливство, рибальство, екотуризм), низька обізнаність населення і відсутність досвіду у більшості ветеринарних служб Європейських країн по протидії АЧС створило надзвичайну небезпеку для галузі свинарства, як в Європі, так і за її межами. Сьогодні Африканська чума свиней в Європі та світі вже не вважається екзотичною хворобою, оскільки завдає величезних економічних збитків не лише країнам із розвиненим свинарством, але і домогосподарствам. Випадки АЧС впродовж останніх років це надзвичайні виклики свинарству і загроза епізоотичного благополуччя країн.

З 2013 року в Україні реалізуються проекти технічної допомоги ФАО, перший з яких: «Розбудова потенціалу раннього виявлення та реагування на Африканську чуму свиней в Україні», наступний, з 2017 року — спільний проект технічної допомоги ФАО/ЄБРР: «Україна: пом'якшення ризику та покращення обізнаності про Африканську чуму свиней — фаза II придбання обладнання», з продовженням цього проекта, яке передбачає акцент на протидію АЧС в мисливських господарствах України та обмін досвідом навчання персоналу державної ветслужби, лікарів промислових свиногосподарств та створення рекомендацій щодо організації проведення навчань такого рівня (стандарту з підготовки семінарів), оцінювання результатів цих навчань, для планових подальших семінарів щодо інших транскордонних хвороб.

---

Співпраця з Компетентним органом

Стрімке поширення Африканської чуми свиней (АЧС) країнами Східної Європи, розпочате на Кавказі - із Грузії та Вірменії (2007-2008 рр.), Російська Федерація (2008-2011 рр.) та Україна (2012 р.) потребувало відповідного державного реагування, а низький рівень обізнаності населення країни щодо загрози АЧС, слабкий діагностичний потенціал та відсутність чіткого алгоритму протидії цій хворобі спонукав Уряд України звернутись за допомогою до міжнародних організацій.

Довідка:

30.07.2012 року у домогосподарстві гр. Алтухова В.М. (с. Комишуватка, вул. Шевченко, 93 - де, із п'яти свиней рiзного віку з 21.07 по 29.07.2012 року загинуло три голови. До служби державної ветеринарноi медицини власник звернувся лише 29.07.2012 р., після загибелі третьої свині) було підтверджено (Запорiзька регiональна державна лабораторія ветеринарної медицини - експертиза № 208 619250 вiд 30.07.2012 р. та державний науково-дослiдний інститут з лабораторної дiагностики та ветеринарно-caнiтарної експертизи (ДНДIЛДВСЕ) м. Київ - експертиза № 249п/12 від З1.07.2012 р.) перший спалах Африканської чуми свиней в Україні.

З 2013 року Головний офіс ФАО та Регіональний офіс ФАО для Європи та Центральної Азії (REU), у тісній співпраці з Міністерством аграрної політики та продовольства України (нині реорганізовано шляхом приєднання до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства) та координації зусиль між Державною ветеринарною та фітосанітарною службою (нині Держпродспоживслужба України), Державним науково-дослідним інститутом з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, Асоціацією свинарів України, інститутом свинарства й агропромислового виробництва НААН та Національним університетом біоресурсів і природокористування України започаткував проект технічної допомоги ФАО: «Розбудова потенціалу раннього виявлення та реагування на Африканську чуму свиней в Україні», спрямований на виявлення недоліків в системі епізоотичного нагляду, лабораторної діагностики АЧС, розвиток загального потенціалу раннього виявлення та реагування на АЧС.

 

За підтримки й сприяння ФАО було розроблено ряд нормативних документів та рекомендацій по протидії АЧС:

• Наказ Мінагрополітики України: Про затвердження Інструкції щодо профілактики та боротьби з Африканською чумою свиней від 05.03.2014 №81 (Зареєстровано: Мін'юст України від 21.03.2014 № 363/25140)
• Наказ Мінагрополітики України: Про затвердження Інструкції з профілактики та боротьби з Африканською чумою свиней від 07.03.2017 № 111
• 12 квітня 2017 року набув чинності наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України № 207 “Про затвердження форми Акту про вилучення сільськогосподарських тварин з метою їх знищення або забою при ліквідації особливо небезпечних (карантинних) хвороб”.
• 2 березня 2018 року набув чинності Порядок ідентифікації та реєстрації свиней.
• 27 травня 2019 року в Міністерстві юстиції України зареєстровано Наказ N 239 за N 549/33520 Про затвердження Порядку визначення окремого ветеринарно-санітарного статусу тваринної субпопуляції одного або декількох господарств з єдиною системою управління біологічною безпекою щодо однієї або кількох хвороб, стосовно яких запроваджено заходи нагляду, контролю та біологічної безпеки .
• 25 липня 2019 року Науково-методична рада Держпродспоживслужби ухвалила нову редакцію Методичних рекомендацій щодо профілактичного карантинування тварин для подальшого переміщення з урахуванням пропозицій профільних асоціацій.
• 04 вересня 2020 року надали Рекомендації щодо біобезпеки у свинарських господарствах України.

Досвід організації нагляду через відбір зразків в місцях стихійної торгівлі

Аналогічний до попереднього проекта ФАО/ЄБРР, в рамках якого досліджувались зразки свинини зібрані на офіційних ринках України — з 8 січня 2019 року по 30 червня 2020 року під керівництвом Black & Veatch Special Projects Corp. у партнерстві з Metabiota, Inc. та Labyrinth Global Health, Inc. в чотирьох областях України було закуплено, а згодом і досліджено, близько 4000 зразків свинини в місцях стихійної торгівлі.

В рамках реалізації Програми зменшення біологічної загрози в Україні, ціль якої: забезпечення життєдіяльності побудованих та модернізованих лабораторій; проведення навчання зі спостереження за інфекційними хворобами для наукового персоналу реципієнтів; розробка та запровадження спільних наукових проектів; підтримка участі українських фахівців в міжнародних конференціях – у жовтні 2019 року відбувся запуск практичної реалізації проекта спільних біологічних досліджень (СБД) UP-10: «Регіональна оцінка ризиків передачі вірусу Африканської чуми свиней (АЧС) у дикій фауні та через торгові шляхи («від лану до столу») в Україні, підходи до розробки ефективних карантинних заходів і стратегій контролю за вірусом АЧС», затвердженого Агентством зменшення загрози МО США 19 грудня 2018 року, з метою продовження діяльності над розробкою ефективної національної інформаційно-просвітницької стратегії, особлива увага в якій приділялась створенню анкет та способу проведення опитувань для кращого розуміння впливу антропогенних факторів на поширення вірусу АЧС за участю провідних установ, організацій-учасниць, партнерів та представників.

Тривале (з 2012) неблагополуччя України у відношенні Африканської чуми свиней потребувало аналізу широкого спектра факторів і причин, що впливали на цей показник, об’єктивної, неупередженої їх оцінки, пошуку нових підходів та посилення існуючих дієвих заходів у протидії цій хворобі.

Враховуючи, що аналіз шляхів ймовірного занесення, поширення та розповсюдження хвороби в Україні, на той час, дозволив зробити припущення, що значну роль в цьому процесі можуть відігравати й місця стихійної торгівлі. Однак, відсутність об’єктивних статистичних даних, як щодо кількості цих місць на території країни, так і характеру та обсягу продукції, яка там продається потребувало проведення наукового дослідження цього питання.

Публічні обговорення, проведені в рамках старту проекта UP-10 поміж його учасниками та представниками залучених до участі державних і громадських установ та організацій з боку України (в рамках реалізації «Програми зменшення біологічної загрози в Україні» (ПЗБЗ) - дві сесії із запуску проекта спільних біологічних досліджень (СБД)), дозволили визначити слабкі місця в системі протидії АЧС та сформувати напрямки подальшої роботи, які потребували вивчення, оцінки та посилення впливу, як зі сторони Компетентного органу країни, так і держави в цілому, шляхом внесення коректив у певні нормативні акти.

В рамках цього проекта було закуплено зразки свинини в місцях стихійної торгівлі в Україні та комісійно, із залученням компетентних фахівців державних та громадських установ і організацій галузі свинарства проведено лабораторні їх дослідження в Державному науково-дослідному інституті з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи з метою оцінки ризику поширення патогену через нелегальні торгівельні шляхи.

Опираючись на попередній досвід реалізації проекта ТАР-4 та інших успішних проектів по протидії АЧС 12 і 13 червня 2019 року відбулась зустріч, обговорення в робочих групах та оцінка попередньої й поточної освітньої та інформаційної діяльності в Україні стосовно АЧС, з'ясовано недоліки та переваги попередньої інформаційної діяльності в країні, поточний стан по АЧС в Україні, Європі, Азії та визначено стратегію майбутньої інформаційно-просвітницької діяльності.

19-22 серпня 2019 р. відбувся підготовчий тренінг по збору зразків м'ясної продукції зі свинини в рамках проекта UP-10. Учасники навчання відвідали також КП «Володимирський Ринок» та Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи.

Запуск практичної реалізації проекта UP-10

Антропогенні фактори (поведінка людей) та незадовільні заходи із забезпечення біологічного захисту, як в Україні, так і сусідніх країнах, швидше за все, є найвпливовішими чинниками, що сприяють швидшому поширенню АЧС.

Підтвердженням цієї гіпотези були спостереження того, що передача збудника пов’язана з основними транспортними та торговельними шляхами на території країни, як з півночі на південь, так і зі сходу на захід. Тому, і було зроблено припущення, що соціально-економічні фактори сприяли підтриманню, поширенню та проникненню АЧС спочатку у домогосподарства, а згодом і на підприємства. Крім того, потенційна відсутність прозорості у повідомленнях про спалахи та незадовільні заходи із забезпечення біологічної безпеки у домогосподарствах додатково збільшують ризик поширення вірусу через споживання заражених кормів домашніми свинями та через незаконне захоронення туш у лісових насадженнях в сільських місцевостях, доступних для диких свиней.

Вважалось, що складні соціально-економічні фактори в сільській місцевості України та продаж свинини в місцях стихійної торгівлі є потенційно важливим компонентом переміщення зараженої ВАСЧ продукції, як всередині країни, так і через міжнародні кордони. Існувала суттєва прогалина у розумінні обсягу зараженої продукції, здатної бути переносником ВАЧС, та сприяти його розповсюдженню в регіоні, як через ліцензовані ринки громади, так і місця стихійної торгівлі. Ці недоліки підкреслили прогалини в існуючому законодавстві та нормативно-правовій базі України стосовно контролю поширення ВАЧС та інших зоонозних хвороб, через харчі та корми й викликають занепокоєння.

Складність епізоотичної ситуації стала ще більш очевидною після доповіді 29 травня 2019 року постійної групи експертів з АЧС в Європі Глобального механізму для прогресивних методів боротьби з транскордонними захворюваннями тварин (GF-TADs) Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО)/Міжнародного епізоотичного бюро (МЕБ), у якій стверджується, що українська делегація повідомила, що АЧС наразі вважається ензоотичною хворобою в Україні. Через прогресуючу стадію поширення вірусу по Україні вкрай важливо докласти зусиль для усунення прогалин в інформаційно-роз'яснювальній роботі з громадськістю та забезпечення того, щоб громадська освіта стала провідним компонентом у запобіганні подальшого поширення ВАЧС та ензоотичного розвитку хвороби по всій країні. Ключовим для цього повинне бути підвищення обізнаності власників господарств, ветеринарів та мисливців щодо біологічного ризику АЧС та клінічних ознак захворювання, а також забезпечення обізнаності та відстеження руху тварин. Це сприятиме економічній стійкості та стабільності сільськогосподарських ринків в Україні.

У ході моніторингу впродовж 2019-2020 на стихійних ринках відібрано 4000 зразків продукції тваринного походження (сировина та продукція зі свинини) в чотирьох областях України: Закарпатській, Одеській, Рівненській та Харківській.

Місця закупки свинини в Україні

Лабораторні дослідження закуплених в рамках проекта зразків, комісійно (за участю фахівців провідних установ, організацій партнерів та безпосередніх учасниць проекта), проведено у Державному науково-дослідному інституті з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (м. Київ). За результатами цих досліджень виявлено лише вісім позитивних на АЧС зразків: 2 в Закарпатській, 4 - в Одеській та 2 у Харківській областях, що становить 0,23 % від загальної кількості.

Ці результати підтвердили дієвість заходів, які вживались Компетентним органом країни (Держпродспоживслужбою України) по протидії АЧС на час досліджень та контрольованість ситуації в державі щодо цієї хвороби. Однак, враховуючи набутий досвід варто зауважити, що стихійна торгівля завжди залишатиметься великим ризиком, як для здоров'я пересічних громадян, так і занесення збудника АЧС у домогосподарства.

На основі отриманих результатів територіальними органами Держпродспоживслужби в Закарпатській, Одеській та Харківській областях, спільно з органами національної поліції, органами місцевого самоврядування вжито заходів щодо посилення контролю, і зокрема щодо переміщення живих тварин, сировини й продукції тваринного походження та ліквідації місць стихійної торгівлі.

З 17 по 21 лютого 2020 року на семінарі №18 проекта UP-10, розглядались транскордонні хвороби тварин на прикладі контролю ящуру. Особливості реагування на надзвичайні ситуації в сільському господарстві (українське та міжнародне ветеринарне законодавство, контроль переміщення та вплив на експорт). Відбулись симуляційні вправи (на основі ADRT) з елементами картографії та прив’язкою до місця (NABC), для визначення ризиків переміщення тварин, розгляд пропозицій щодо заходів обмеження та їх обговорення у форматі "а що, як що ...?”. Обговорення реалій українського законодавства і політики, у відношенні хвороб тварин, контролю переміщення, торгівлі тваринами й продукцією тваринного походження. Особливості вірусу Африканської чуми свиней: специфічність, стійкість та інактивація збудника. Історичні аспекти. Механізм передачі, поширення і виживання ВАЧС у навколишньому середовищі (включаючи м'ясо, корми і транспортні засоби). Симптоми хвороби та інших подібних хвороб (патологічні зміни, діагностика і диференційний діагноз). Роль диких/здичавілих свиней в поширенні та підтриманні епізоотії АЧС, а також роль мисливців і грибників.

Запорукою успіху в реалізації цього проекта стала його публічність і прозорість.

---

План заходів на випадок надзвичайного стану з АЧС

Наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 19 липня 2013 року № 100 запроваджено План заходів при підозрі захворювання свиней на африканську чуму незалежно від типу ведення господарства та форми власності, в якому визначено перелік заходів з реагування та час відведений на виконання.

СЛУЖБА ТВАРИННИЦТВА ТА ЗДОРОВ'Я ТВАРИН ФАО у 2009 (англійською), 2011 (російською), а у 2016 році (українською) опублікувала ПОСІБНИК З ПІДГОТОВКИ ПЛАНІВ НАДЗВИЧАЙНИХ ЗАХОДІВ НА ВИПАДОК ЕПІЗООТІЇ АФРИКАНСЬКОЇ ЧУМИ СВИНЕЙ створений на базі Австралійського плану ветеринарних заходів на випадок надзвичайного стану (AUSVETPLAN) з певними змінами та доповненнями.

Окрім цього, за сприяння ФАО створено курс дистанційного навчання: «Планування ветеринарних заходів», в якому розглядаються особливості планування ветеринарних заходів в Україні та світі, функціонал єдиної інформаційної системи по проведенню протиепізоотичних заходів в Україні, кращий досвід з основ реагування та план заходів за надзвичайної ветеринарної події.

---

 

Основні епізоотологічні показники

Африканська чума свиней, яка вже 12 років впевнено крокує теренами Східної Європи, є доволі складним з точки зору епізоотології захворюванням свиней. Оцінити роль різноманітних факторів ризику в його поширенні та вкоріненні досить складно, оскільки в умовах України, як і загалом в країнах Східної Європи, відбувається одночасне накладення кількох циклів і механізмів передачі АЧС один на одного. Так, одночасно з горизонтальною передачею вірусу між тваринами (в одному стаді, в межах однієї епізоотичної одиниці), суттєву роль в поширенні хвороби відіграє людина. Це відбувається, як через фоміти, так і при транспортуванні хворих тварин, трупів, туш та контамінованих субпродуктів, як для забою, так і продажу. Останнє, ймовірно, відіграє в епізоотологічному циклі та географічному поширенні АЧС найвизначнішу роль.

Ситуація додатково ускладняється залученням до передачі патогену і диких свиней, причому зрозуміти, коли та в якій мірі локальні спалахи АЧС в природі є наслідком її занесення зі свинарського сектору, а коли можна говорити про незалежну циркуляцію вірусу серед диких тварин і, відповідно, розглядати їх як транзитний резервуар та фактору ризику для домашніх свиней непросто. До передачі вірусу між дикими та домашніми тваринами значною мірою причетні люди: власники свиней, що намагаються позбавитись від трупів та рештків загиблих тварин, а також мисливці, що контактують, як з середовищем перебування, так і контамінованими тушами хворих та трупами диких свиней.

Але чи не найважливішим ускладненням для аналізу інцидентності АЧС є особливість вірусу зберігати життєздатність в продуктах забою та трупах свиней впродовж тривалого часу, особливо, коли така контамінована продукція потрапляє в раціон свиней спричинюючи нове зараження. Таким чином, на уражених хворобою територіях в умовах усталеного ензоотичного циклу формується третій транзитний резервуар інфекції — контамінована вірусом продукція. Він залишається «невидимим» для епізоотичного нагляду і, що найважливіше, такі заражені субпродукти можуть широко транспортуватись по країні, зберігаючи патоген впродовж тривалого часу та потрапляти в різні торговельні мережі та, зрештою, згодовуватись свиням, провокуючи нові спалахи.

Інтуїтивно, в умовах України можна очікувати, що ризик ензоотичної персистенції АЧС різнитиметься між регіонами. Маючи в наявності статистичні дані щодо розподілу поголів'я диких та домашніх свиней регіонально, детальні відомості щодо кількості населених пунктів, типу свиногосподарств та поголів'я свиней, демографічні дані, а також інші релевантні соціально-економічні показники ми зробили першу спробу оцінити вплив низки потенційних факторів ризику (предикторів) на інцидентність АЧС приведену до уніфікованого показника, коефіцієнту атаки (КА), шляхом мультирегресійного аналізу. На основі виявлених закономірностей було також зроблено спробу змоделювати ризики й десегрегувати кількісні показники отримані за результатами моделювання (тобто перенести виявлені закономірності з рівня областей на рівень районів) і відобразити їх у вигляді більш деталізованих карт ризику ензоотичної циркуляції АЧС по секторах (домогосподарства, комерційні ферми та дикі свині).

Наявні для цього дослідження дані по нотифікаціях спалахів та випадках АЧС в Україні за період з 2012 до 29.10.2020 р. було занесено у просторову базу даних (n=563). Дані щодо поширення АЧС в АР Крим після її окупації були отримані з відкритих джерел та офіційних повідомлень Россільгоспнагляду (n=15). Кожен внесений запис містив наступні атрибутивні дані: ID case - ідентифікатор випадку хвороби згідно з офіційним переліком, ID event - ідентифікатор епізоотичної події, у випадках, якщо спалах реєструвався одночасно на фермі та у домо-, приватному господарстві та за їх межами (тобто спалах охоплював більше одного випадку чи події); Lat, Lng - географічні координати визначені до центроїда населеного пункту, чи іншого географічного об’єкта (урочища, лісгоспу тощо); ОБЛАСТЬ — область спостереження, РАЙОН — район спостереження за адміністративним поділом чинним до 2021 р.; НП — назву населеного пункту; ПІДПИС — підпис події для карти; ОБСТАВИНИ — текстовий опис випадку, тобто офіційне повідомлення; Тип НП — тип населеного пункту (село або селище, СМТ, місто); СЕКТОР — домашні чи дикі тварини; ЕПІЗОТИЧНА ОДИНИЦЯ — тип постраждалої епізоотологічної одиниці (ПГН — приватні господарства населення, ферми, в природі, трупи (= не визначено)); ТИП НАГЛЯДУ — здебільшого пасивний, тобто виявлення за фактом наявності клінічних ознак, і активний — виключно при дослідженні відстріляних диких свиней; ДАТА — дата реєстрації події; РІК — рік реєстрації події, МІСЯЦЬ — місяць реєстрації події; ПІДЛЯГАЛО ЗНИЩЕННЮ — число вразливих тварин за офіційною оцінкою; ЗНИЩЕНО — число тварин знищених при ліквідації спалаху.

Вказана база даних була ретельно вивірена на предмет локалізації подій і повної відповідності атрибутивної інформації наявної в описі. Для коректного розрахунку коефіцієнтів атаки розрахунок початку епізоотії АЧС почали з 06/01/2014 (другий випадок АЧС в Луганській області, після поодинокої першої реєстрації у 2012 р. в Запорізькій області) і обмежилися нотифікацією АЧС - 29.10.2020 р., як останньою. Оскільки, час початку епізоотії АЧС, як і останнього виявлення хвороби, суттєво різнився між областями, для кожної області було визначено дати першої та останньої нотифікації АЧС (незалежно від сектору) і розраховано загальну тривалість періоду ймовірної експозиції вразливого до патогену поголів’я в днях, а потім переведено її в тривалість і в роки. Регіональні коефіцієнти атаки АЧС було розраховано як пропорції числа відповідних епізоотологічних одиниць уражених АЧС за один рік експозиції. Для домогосподарств населення за епізоотичну одиницю було взято населений пункт (деномінатор — загальне число населених пунктів сільського типу), для комерційних господарств — ферму (деномінатор — число комерційних господарств), для диких свиней деномінатором також було загальне число населених пунктів сільського типу. В останньому випадку існує суттєва невизначеність щодо того, що, власне, вважати епізоотичною одиницею. Тому, ми виходили з припущення, що угруповання тварин, що мешкають навколо населеного пункту (території умовно обмеженої полігонами Вороного) є своєрідними «квазіепізоотичними» одиницями й що хвороба виявляється здебільшого при виявленні трупів диких тварин місцевим населенням.

Таблиця 1. Дані по реєстрації АЧС по областях України з урахуванням тривалості епізоотії (експозиція округлена до кількості років).

ОБЛАСТЬ	Експозиція (років)	Число реєстрацій АЧС
		ПГН	Ферми	Дикі свині	Трупи (домашні)	Усього
АР Крим (2016 - 2017)	1	5	1	7	2	15
Вінницька (2016 - 2020)	4	10	5	2		17
Волинська (2016 - 2020)	4	5		4		9
Дніпропетровська (2017 - 2020)	4	6	2	1	2	11
Донецька (2017 - 2020)	4	16	2	5	2	25
Житомирська (2015 - 2019)	4	3	1	6		10
Закарпатська (2016 - 2018)	2	2	2	21		25
Запорізька (2017 - 2020)*	3	6	4		2	12
Івано-Франківська (2017 - 2020)	4	3		1		4
Київська (2015 - 2020)	6	13	11	2	3	29
Кіровоградська (2016 - 2020)	4	7	3	6	1	17
Луганська (2014 - 2018)	5	8	1	7	2	18
Львівська (2017 - 2019)	2	1	1			2
Миколаївська (2015 - 2019)	4	30	3	1	11	45
Одеська (2015 - 2019)	4	44	16	10	1	71
Полтавська (2015 - 2020)	5	26	16	7	2	51
Рівненська (2015 - 2020)	5	16	5	10	1	32
Сумська (2014 - 2020)	6	16	6	4		26
Тернопільська (2017 - 2020)	4	10	1	4	1	16
Харківська (2016 - 2019)	3	14	1	9	3	27
Херсонська (2016 - 2020)	4	19	5	1	1	26
Хмельницька (2016 - 2019)	3	4	4			8
Черкаська (2015 - 2018)	3	9	5	1	4	19
Чернівецька (2016 - 2019)	3	5	4	4	1	14
Чернігівська (2014 - 2020)	5	20	3	11		34
УКРАЇНА		298	102	124	39	563

Для розрахунків регіональних коефіцієнтів атаки АЧС (залежні змінні), побудови бази даних незалежних змінних (предикторів) для мультирегресійного аналізу та подальшого створення моделей і карт було використано статистичні дані за 2014 р. зібрані та впорядковані в рамках проекта ФАО. Загальне число свиней у населення по районах та міських радах було розподілено між населеними пунктами сільського типу пропорційно оцінки чисельності населення. Для цього було розраховано число свиней на одного сільського мешканця району в районі, після чого загальне число мешканців села чи селища перемножено на відповідний коефіцієнт по району. Інформація про свиноферми бралась з офіційного реєстру свиногосподарств 2014 р., який було геокодовано за назвою населеного пункту.

Для побудови бази даних предикторів створено два просторових набори стандартизованих показників: для рівня областей (первинний аналіз) та районів (для моделювання з використанням отриманих мультирегресійних рівнянь), а також, розраховано різноманітні показники для популяцій домашніх та диких свиней. Для аналізу використано табличні дані Комітету лісового господарства по чисельності диких свиней за 2017 р., оскільки, вони були наявні й для рівня районів, а також характеризували стан популяції диких свиней приблизно посередині досліджуваного періоду (2014-2020 рр.). Оцінки чисельності були прив’язані до відповідних полігонів адміністративного поділу України. Повний перелік стандартизованих предикторів наводиться в таблиці 2.

Таблиця 2. Перелік стандартизованих просторових змінних, використаних як предиктори середньорічних коефіцієнтів атаки АЧС

№	Категорія	Назва змінної	Значення
1	Населення	PDens_mean	середня щільність населення за даними моделювання WorldPop 2020 р. (осіб/км2)
2	Населення	PDens_medi	медіана щільності населення за даними моделювання WorldPop 2020 р. (осіб/км2)
3	Населення	POP_DENS_total	загальна щільність населення за даними 2020 р. (осіб/км2)
4	Населення	POP_DENS_urban	загальна щільність міського населення за даними 2020 р. (осіб/км2)
5	Населення	POP_DENS_rural	загальна щільність сільського населення за даними 2020 р. (осіб/км2)
6	Населення	UKRAINIANS	відсоток українців в населенні (2001 р.)
7	Населення	RUSSIANS	відсоток росіян в населенні (2001 р.)
8	Населення	BELORUSSIANS	відсоток білорусів в населенні (2001 р.)
9	Домашні свині	Farm density	число свиноферм на квадратний кілометр
10	Домашні свині	Village density	число населених пунктів сільського типу на квадратний кілометр
11	Домашні свині	EPiunit density	число населених пунктів сільського типу та свиноферм на квадратний кілометр
12	Домашні свині	Average village	середня розрахункова чисельність свиней в сільському населеному пункті
13	Домашні свині	Average farm	Середній розмір свиноферми
14	Домашні свині	BY_PIG_DENS	число свиней утримуваних населенням нормалізоване площею регіону (голів/км2)
15	Домашні свині	FM_PIG_DENS	число свиней на комерційних фірмах нормалізоване площею регіону (голів/км2)
16	Домашні свині	BY_PIG_per_person	число свиней утримуваних населенням в перерахунку на одну особу
17	Домашні свині	FM_PIG_per_person	число свиней на комерційних фермах в перерахунку на одну особу
18	Дикі свині	WB_PIG_DENS	число диких свиней нормалізоване площею регіону (голів/км2)
19	Доступ до ринків	ACCESS mean	середній час подорожі, щоб дістатися населеного пункту з 50 тис. мешканців (хвилини)
20	Доступ до ринків	ACCESS median	медіана часу подорожі, щоб дістатися населеного пункту з 50 тис. мешканців (хвилини)

Концентрація поголів’я свиней в Україні, як потенційний фактор ризику АЧС

Станом на 2014 р. в Україні було 7 663 тис. гол. домашніх свиней, з яких приблизно половина (51.6 % або 3 707 тис. голів) утримувалась у свинарських господарствах різного типу та форм власності, а решта — це свинопоголів’я домогосподарств. Існують суттєві розбіжності у співвідношенні поголів’я утримуваного на фермах та населенням (рис. 1) між регіонами України. Щільність свинопоголів’я також суттєво різниться між секторами. В центрі та на південному сході країни домінує промислове свинарство, тоді як значно більша частка населення західних областей утримує свиней в особистих домогосподарствах.

Рисунок 1. Ліворуч: співвідношення чисельності свиней, що утримуються на фермах і в особистих домогосподарствах громадян в розрізі областей України (%). Області ранжовані за зменшенням долі комерційного поголів'я. Праворуч: градієнт щільності поголів’я і загальна чисельність свиней в розрізі областей для домогосподарств населення (А) та комерційних ферм (В). Дані 2014 р.

На субрегіональному (райони) рівні також простежуються суттєві варіації в загальній чисельності та секторальному розподілі свинопоголів’я (рис. 2 і 3). Це створює доволі строкату картину з огляду на ймовірні фактори ризику поширення та вкорінення АЧС як ензоотичного захворювання свиней в Україні.

Рисунок 2. Щільність поголів’я свиней в Україні у розрізі районів та міських рад. Класифікація за методом квантилів, дані 2014 р.

Рисунок 3. Щільність поголів’я свиней у домогосподарствах населення (А) та на комерційних свинофермах (В) у розрізі районів та міських рад. Класифікація за методом квантилів, дані 2014 р.

Станом на початок 2014 р. в Україні нараховувалося 3 369 офіційно зареєстрованих свиноферм, більшість з яких — товарного спрямування (97%) і 224 племінних господарства. За типом ферми розподілялись наступним чином: більшість свиногосподарств забезпечувала повний цикл виробництва - 76.8%, лише відгодівля - 19.6%, репродуктори - 3.6%.

Рисунок 4. Розташування та розподіл числа свиноферм за напрямком (А) та типом (B).

Рисунок 5. Розташування (B), і розподіл відсотків числа свиноферм та свинопоголів’я за розмірним класом ферми (А).

Розподіл чисельності диких свиней в Україні також має певні просторові тенденції, які варто враховувати при аналізі ризиків. Так, найвища щільність поголів’я свиней завжди спостерігалася у найбільш лісистих областях на півночі та заході країни (Житомирська, Рівненська, Закарпатська, рис. 6: В, С), хоча, дикі свині у межах цих областей теж мали нерівномірне поширення. Статистичні дані зимового обліку 2017 р. демонструють строкату картину розподілу щільності поголів’я диких свиней у розрізі районів. Необхідно враховувати, що у 2017 р. АЧС вже встигла завдати значної шкоди популяції диких свиней, особливо в Сумській, Чернігівській та Київській областях, звідки й почалось поширення хвороби на решту території країни. Тому, використані в моделі оцінки щільності є доволі приблизними та здатні впливати на результат.

Рисунок 6. Щільність поголів’я диких свиней у розрізі районів та міських рад у 2017 р. (А), та аналогічно — в розрізі областей у 2014 р. (В) і растрова карта змодельованої чисельності диких свиней (С, за Pittiglio et al, 2018). Класифікація за методом квантилів.

Епізоотія АЧС 2012-2020 рр.

Не може бути жодного сумніву щодо того, що приватні домогосподарства населення є основним резервуаром АЧС в Україні (рис. 7). Навіть всупереч ймовірному суттєвому недоврахуванню числа зареєстрованих випадків захворювання в цьому секторі (див. нижче), вони складають більшу частину офіційних повідомлень про хворобу. З динаміки розвитку епізоотії АЧС в Україні добре видно прямий зв'язок між числом зареєстрованих випадків у різних секторах (рис. 7, праворуч) та кореляції між числом реєстрацій в ПГН та на фермах (а) і між випадками в природі та на фермах (б), що складає майже одиницю (а: R = 0.95, P-value = 0.003, R² = 0.9, n = 6; б: R = 0.9, P-value = 0.014, R² = 0.7, n = 7). Також, достатньо сильною є кореляція між числом реєстрацій АЧС в ПГН та в природі (R = 0.8, P-value = .045, R² = 0.6, n = 7). Наявність цих кореляцій чітко вказує на те, що процес поширення АЧС, по-перше, відбувається одночасно по всіх секторах і є, по суті, єдиною епізоотією АЧС в країні, а по-друге, синхронне зменшення числа реєстрацій по країні в незмінних пропорціях між секторами вказує на реальне зменшення числа випадків хвороби, а не про відмову фермерів, чи населення (власників свиней і мисливців) повідомляти про випадки захворювання після 2017-2018 рр.

Рисунок 7. Розподіл офіційних зареєстрованих випадків АЧС в епізоотичних одиницях різного типу (ліворуч) і їх динаміка по роках з 2014 до 2020 р (праворуч).

Для об’єктивної оцінки активності хвороби в розрізі регіонів було використано середньорічний показник коефіцієнта атаки (див. вище), який фактично, є показником інцидентності, нормалізованої загальним числом відповідних епізоотичних одиниць. З епізоотологічної точки зору це стандартизований індикатор, пропорція епізоотичних одиниць, що були уражені АЧС за один рік спостережень. У певному сенсі його можна використовувати, як мірило ступеню активності захворювання: чим більшою є пропорція уражених об'єктів (ферм чи сіл), тим вищим є його активність. Суть подальшого аналізу ризиків полягала в тому, щоб визначити, які просторові фактори з-поміж предикторів (таблиця 3) дозволяють пояснити характер розподілу середньорічних секторальних коефіцієнтів атаки між регіонами України (таблиця 3 та рис. 8).

Таблиця 3. Число епізоотичних одиниць (сіл, ферм та разом), кількість зареєстрованих випадків АЧС окремо для ферм, присадибних домогосподарств населення та диких свиней і відповідні річні коефіцієнти атаки АЧС по областях України з урахуванням тривалості епізоотії хвороби в кожному регіоні.

Як видно з таблиці 3, коефіцієнти атаки АЧС на свинофермах (0.0085, SD=0.007, n=25) вищі ніж у приватних домогосподарствах населення (0.003, SD=0.002, n=25), та диких свиней (0.0019, SD=0.004, n=25), достовірність чого підтверджується t-тестом Велча. Водночас результати досліджень показують, що різниця середніх між ПГН та дикими свиньми недостовірна. Виходить, що в середньому на комерційних фермах АЧС реєструють від 3 до 5 разів частіше, ніж серед поголів’я свиней, що його утримує населення чи серед диких свиней. Зрозуміло, що коефіцієнти атаки для ПГН явно занижені, і причина цього, скоріше за все, неповнота повідомлень населенням про захворювання. В цілому, якщо вважати, що кількість повідомлень про АЧС на свинофермах близька до реальної, а ймовірність занесення АЧС в господарства населення хоча б така, як і на свиноферми, не буде перебільшенням стверджувати, що в країні загалом було щонайменше в три рази більше спалахів АЧС у домогосподарствах населення. Іншими словами, близько 66% спалахів АЧС в цьому секторі не були офіційно нотифіковані.

Рисунок 8. Середньорічні коефіцієнти атаки АЧС по областях України для свиноферм (А), присадибних домогосподарств населення (B), та диких свиней (С). Класифікація за методом рівних інтервалів. На гістограмах області відсортовано за зменшенням коефіцієнта атаки. Шкала на абсцисі ідентична на всіх трьох гістограмах (0 - 0.025).

Цікаво, що між коефіцієнтами атаки (КА) у секторі ПГН та на комерційних фермах є статистично достовірна кореляція (R=0.6, R² = 0.36, P=0.002, n=25). Значно гірша, хоча й теж статистично достовірна кореляція виявляється між КА для ферм та диких свиней (R=0.49, R² = 0.24, P = 0.01, n=25). Ніякого зв'язку між КА серед диких свиней та інцидентністю АЧС в ПГН не виявляється. Усе це знову вказує на ПГН, як головне джерело інфекції, яка поширюється на свиноферми, а також на суттєве недоврахування в офіційній статистиці відомостей про справжню інцидентність АЧС у ПГН. Можливо, деяку роль в інцидентності АЧС серед диких свиней відіграє частота занесення хвороби на невеликі свиноферми, власники яких змушені позбавлятися від трупів шляхом утилізації їх в лісі, але найімовірніше, що головним джерелом інфекції для диких свиней є все ж приватний сектор зі значною кількістю невиявлених спалахів АЧС. Тобто епізоотологічний ланцюжок, скоріш за все, розгортається в напрямку від ПГН до свиноферм і диких свиней, після чого зараження останніх, в залежності від місцевих обставин, може розвинутись в автономні спалахи.

Просторове моделювання ризиків АЧС

Створену базу даних попередньо було досліджено інструментом Key Influencers в PowerBI Microsoft. Для подальшої побудови відповідних мультирегресійних моделей ризику ензоотичної персистенції АЧС, деякі екстремальні оцінки коефіцієнтів атаки було виключено з аналізу. Так, у моделі ризику для комерційних свиногосподарств було виключено дані наступних областей: АР Крим, Волинська, Івано-Франківська, Луганська, Полтавська та Херсонська. Для ПГН не враховувались дані для наступних регіонів: Миколаївська, Одеська та Херсонська область. Для моделі по диких свинях виключено АР Крим. Отримані мультирегресійні рівняння наведено нижче, а статистичне резюме моделювання наведено в таблиці 4.

• ATTACK RATE (ферми) = 0.008 - 0.0001 * AССESS mean + 0.0002 * ACCESS median + 0.0002 * POP_DENS_rural + 0.1463 * Village density - 0.3443 * EPiunit density + 0.000005 * Average village

• ATTACK RATE (ПГН) = 0.01 - 0.00009 * UKRAINIANS - 0.00008 * RUSSIANS + 0.0015 * BELORUSSIANS

• ATTACK RATE (дикі свині) = -0.009 + 0.0002 *ACCESS mean - 0.0002 * ACCESS median - 0.00003 * POP_DENS_rural

Таблиця 4. Статистичні параметри мульти регресійних рівнянь побудованих для пояснення регіональних варіацій коефіцієнтів атаки АЧС на свинофермах, у присадибних домогосподарствах населення та серед диких свиней.

Показник	Ферми	ПГН	Дикі свині
Multiple R	0.8365206	0.6813024	0.9226144
R Square	0.6997667	0.4641730	0.8512174
Adjusted R Square	0.5496501	0.3748685	0.8289000
Standard Error	0.0040043	0.0009858	0.0015132
Observations	19	22	24

Запропонована модель ризику для свиноферм виявилася здатною пояснити 55% варіантів (Adjusted R Square = 0.549), що вказує на доволі суттєвий вплив факторів ризику, пов’язаних з місцем розташування свиноферми в країні і врахованих в моделі. Значно гіршою здатністю передбачувати ризик персистенції АЧС виявилася модель факторів ризику для ПГН (Adjusted R Square = 0.374), що очевидно, пов’язано, по-перше, з дуже ймовірною неповнотою реєстрацій випадків захворювання в цьому секторі, а по-друге, можливо, що просторові фактори ризику, досліджені в моделі, не відображають його регіональну специфіку. Найкращі результати продемонструвало мультирегресійне рівняння в оцінці коефіцієнтів атаки АЧС серед диких свиней (Adjusted R Square = 0.828), якому не складно знайти логічне пояснення з точки зору епізоотології.

Таким чином, моделювання виявляє, що вплив на коефіцієнти атаки для свиноферм (позитивний чи негативний) мають, по-перше, змінні які відображають регіональні показники доступності ринків (тривалість подорожі до найближчого населеного пункту від 50 тис.) - середній показник та медіана для регіону (рис. 9, 1 та 2). Це є ще одним підтвердженням того, що соціально-економічні фактори відіграють провідну роль в поширенні цього захворювання. Інша група змінних в цьому рівнянні підкреслює значущість демографічних показників, які стосуються сільського населення. Це його щільність на квадратний кілометр, щільність населених пунктів на квадратний кілометр та середня величина села (рис. 9, 3, 4 та 6). Лише одна змінна, яка має відношення до власне популяції свиней, а саме загальна щільність епізоотичних одиниць (тобто сіл та свиноферм разом), потрапила до цього рівняння (рис. 9, 5). Знову ж таки, це доволі прозора вказівка на те, що саме сільське населення і його поведінка відіграють ключову роль у поширенні хвороби й створенні ризиків для комерційного свинарства.

До моделі ризиків в ПГН потрібно ставитись з критичністю, оскільки її статистичні характеристики незадовільні. Просторові фактори ризику, які потрапили до рівняння — це виключно національний склад населення (відсотки українців, росіян та білорусів у популяції за даними перепису 2001 р.; рис. 9, 7-9). Найімовірніше, що це просто випадковість, а можливо, що за етнічним складом населення приховуються якісь інші пов'язані змінні, які не було досліджено при моделюванні. Також варто зауважити, що на ці самі по собі застарілі показники могли також вплинути зміни, які відбулися в країні після 2014 р., і природний рух населення за останні 20 років.

Модель ризиків персистенції АЧС для диких свиней заслуговує на найбільшу довіру з огляду на статистичні критерії (Adjusted R Square = 0.828). Як у випадку з фермами, до неї увійшли регіональні показники доступності ринків (тривалість подорожі до найближчого населеного пункту від 50 тис.) - середній показник та медіана для регіону (рис. 9, 1 та 2), а також щільність сільського населення (рис. 8, 3). Це знову ж таки вказує на ПГН, як на головний резервуар інфекції в країні. Окремо варто зауважити, що доступність ринків (чи іншими словами віддаленість від більших міст) має вплив на поведінку власників хворих чи забитих внаслідок АЧС тварин, і таким чином сприяє поширенню контамінованої продукції, а також впливає на спосіб в який вони позбавляються трупів загиблих свиней.

Рисунок 9. Візуалізація просторових змінних, які увійшли хоча б до одного з 3 мультирегресійних рівнянь. (1 - доступність ринків, середня; 2 - доступність ринків, медіанна; 3 - щільність сільського населення; 4 - щільність сільських населених пунктів; 5 - щільність епізоотичних одиниць; 6 - середнє число мешканців у селі; 7-9 - відсоток українців, росіян та білорусів у популяції відповідно). На всіх картах класифікація за методом рівних інтервалів.

В таблиці 5 наведено коефіцієнти атаки за емпіричними даними та за результатами моделювання для кожної з областей України за відповідним сектором. Розбіжності між парами КА пояснюються певною статистичною недосконалістю моделей (особливо для ПГН), ймовірною неповнотою даних щодо справжньої ситуації з поширенням хвороби й впливом факторів ризику, які не були враховані в цих моделях. Загалом, для країни в цілому, моделювання очікувано «недооцінює» коефіцієнти атаки, але на регіональному рівні пари КА можуть різнитись між собою в обидві сторони. У випадку суттєвого перевищення емпіричних КА коефіцієнтами, отриманими за результатами моделювання, можна припускати, що дані по спалахах були неповними та в регіоні було багато невиявлених осередків хвороби у відповідному секторі.

Таблиця 5. Порівняння емпіричних та розрахованих за допомогою мульти регресійних рівнянь коефіцієнтів атаки для свиноферм, присадибних господарств населення та диких свиней. Градієнт кольору від зеленого через жовтий до червоного відповідає збільшенню КА.

Карти ризику поширення/персистенції АЧС по районах України

Наявність двох ідентичних стандартизованих наборів предикторів для рівня областей, на якому проводився аналіз, і для рівня районів дозволив виконати процедуру дезагрегації, тобто перенести виявлені рівняннями закономірності на більш детальні карти, відповідно перерахувавши коефіцієнти атаки. Далі наводяться такі карти для кожного з трьох секторів окремо, разом з ранжованим списком областей за зменшенням середнього коефіцієнта атаки (рис. 10-12). Це дає змогу отримати загальне уявлення про розрахункові секторальні ризики АЧС в розрізі областей, і одночасно оцінити вплив факторів ризику на районному рівні. Потрібно зауважити, що на всіх картах використано класифікацію за методом квантилів, а шкали коефіцієнта атаки суттєво різняться між секторальними картами.

Рисунок 10. Оцінка ризику занесення АЧС на свиноферми за результатами моделювання для районів України виражена як середньорічний коефіцієнт атаки (КА * 100 = % ферм, на яких може бути виявлено АЧС за рік). Ліворуч — перелік областей ранжований за зменшенням ризику.

Рисунок 11. Оцінка ризику занесення АЧС в присадибних домогосподарствах населення за результатами моделювання для районів України виражена як середньорічний коефіцієнт атаки (КА * 100 = % населених пунктів, на яких може бути виявлено АЧС за рік). Ліворуч — перелік областей ранжований за зменшенням ризику.

Рисунок 12. Оцінка ризику занесення АЧС в популяцію диких свиней за результатами моделювання для районів України виражена як середньорічний коефіцієнт атаки (КА * 100 = % населених пунктів, на яких може бути виявлено АЧС за рік). Ліворуч — перелік областей ранжований за зменшенням ризику.

Обговорення результатів та висновки

Найцікавішим спостереженням за результатами моделювання є той факт, що численні параметри популяцій свиней в Україні (таблиця 2: 9-18) використані для спроби пояснення розподілу реєстрацій АЧС у розрізі областей, жодним чином не впливають на інцидентність хвороби. Інтуїтивно, багато дослідників та експертів вважають щільність популяції важливим параметром, який визначає інтенсивність перебігу епізоотій інфекційних хвороб з горизонтальним механізмом передачі патогену. Але у випадку з АЧС добре видно, що передача вірусу у більшості випадків опосередкована вчинками людей, і популяційні характеристики домашніх і диких свиней не є факторами, що підвищують ризик спалахів АЧС. Це спостереження має два позитивних аспекти. По-перше, для контролю хвороби в будь-якому секторі нема потреби зменшувати щільність популяції свиней, або проводити тотальну «депопуляцію», як те рекомендують у деяких радикальних сценаріях контролю чи ерадикації хвороби. По-друге, роз’яснювальна робота з власниками свиней має всі шанси суттєво скоротити число спалахів, а в перспективі й викорінити хворобу зі свинарського сектору.

Так, за 7 років розгортання епізоотії АЧС в Україні й поступовий розвиток ензоотичності хвороби — інцидентність захворювання вдалося зменшити завдяки поступовому усвідомленню власниками та фермерами серйозності загрози та застосування заходів з біологічно безпеки. Кульмінацією поширення АЧС в Україні став 2017 р., коли було виявлено 174 осередки захворювання, які поширилися на всю територію країни. Цікаво, що це число близько відповідає загальній кількості можливих реєстрацій АЧС в країні (166), розрахованій з використанням змодельованих (прогнозних) середньорічних коефіцієнтів атаки. При цьому, прогноз також близько відповідає розподілу реєстрацій по секторах у 2017 р.: ферми - 28, ПГН - 85, дикі свині - 54 (для порівняння емпіричні показники за 2017 р.: 29, 96, і 43 відповідно). Можна також припустити, що у 2017 р. епізоотія сягнула стану «сатурації», тобто максимальних показників інцидентності, які спостерігаються при неконтрольованому поширенні АЧС країною. Водночас слід зауважити, що у 2017 р. справжнє число населених пунктів, в яких селяни утримують свиней і які зазнали спалахів АЧС, ймовірно було втричі більше, тобто сягало близько 300 (див. вище).

Для вірної інтерпретації секторальних карт ризику варто пам’ятати, що вони є географічною візуалізацією коефіцієнтів атаки, тобто пропорції числа відповідних епізоотичних одиниць (ферм чи населених пунктів) від їх загального числа в районі, в яких згідно з результатами моделювання упродовж року може бути зареєстрована АЧС. Тобто, якщо в регіоні є 10 свиноферм, 100 населених пунктів і коефіцієнт атаки для всіх секторів однаковий (наприклад 0.01, тобто 1%), то це означає, що за 10 років спостережень АЧС буде виявлено: на 1 фермі, в 10 населених пунктах серед домашніх свиней і навколо 10 населених пунктів серед диких свиней (або по 1 в рік). Важливо також враховувати, що якість секторальних моделей, тобто їх здатність пояснити міжрегіональні варіації коефіцієнтів атаки різна, і відповідно різною є можливість (доцільність) їх практичного застосування.

Так, найкращою виявилася модель для диких свиней а (рис. 12, таблиця 4), яка дозволила пояснити коефіцієнти атаки на 83 %. Узагальнюючи рівняння можна сказати, що найвищий ризик спалахів АЧС спостерігається у віддалених від великих населених пунктів малолюдних місцевостях країни з невисокою щільністю сільського населення. Більшість таких районів розташована у північному прикордонні та в Карпатському регіоні, хоча критеріям ризику, виявленим моделлю, також відповідають деякі райони на півдні та в центрі країни, де чисельність диких свиней загалом є дуже низькою. Тобто, виходячи з результатів моделювання, на більше ніж половині території України модель прогнозує від'ємні коефіцієнти атаки, тобто ризик персистенції в районах позначених на рис. 12 жовтим, світло та темно-зеленим кольором надзвичайно низький чи взагалі відсутній. З практичної точки зору, райони, позначені на карті червоним кольором є зонами з максимальним ризиком поширення АЧС. В мисливських господарствах саме цих районів варто здійснювати заходи з підвищення обізнаності мисливців щодо біобезпеки на полюванні, створювати відповідні умови для зменшення ризиків, проводити діагностичні дослідження та утримувати достатній рівень пасивного моніторингу популяції диких свиней на предмет наявності трупів загиблих від АЧС тварин.

Моделювання коефіцієнтів атаки АЧС для свиногосподарств дало рівняння, яке виявилося здатним пояснити 55% їх міжрегіональної варіабельності (табл. 4). Зважаючи на те, що свиноферми в умовах України — це доволі різноманітний тип епізоотичних одиниць (від невеликих присадибних ферм та господарств до індустріальних комплексів), було б надто оптимістично очікувати більшого. Тобто, дещо більша частина ризику спалахів АЧС на фермах може бути пояснено просторовими факторами, серед яких по-суті ті ж самі змінні (пов’язані з віддаленістю від більших населених пунктів та кількома параметрами розміщення сільського населення), які виявлені при аналізі КА серед диких свиней. Також, просторова картина розподілу коефіцієнтів атаки АЧС у цьому секторі (рис. 11) нагадує аналогічну карту для диких свиней (рис. 12), з тією різницею, що районів з підвищеними ризиком більше в південній частині країни. Це, загалом не дивно, якщо припустити, що сектор ПГН є головним резервуаром і джерелом інфекції, як для свиноферм, так і для диких свиней. Тобто, ці два сектори до певної міри працюють, як індикатори (sentinels) активності АЧС в ПГН. В такому разі, навіть якщо значна частина спалахів в приватному секторі залишається не виявленою, про циркуляцію вірусу свідчать підвищені КА на фермах та серед диких свиней. З практичної точки зору карту ризику АЧС на свинофермах можна використовувати для інформування власників свиногосподарств про об'єктивно підвищені ризики занесення АЧС на ферми у разі, якщо вони розміщуються в регіонах позначених помаранчевим та червоним кольором на карті (рис. 10). Але це не означає, що в інших регіонах країни ризиком занесення АЧС можна знехтувати. Варто нагадати, що модель пояснює лише 55% варіації, а решта 45% пов’язані з факторами, які моделлю не враховані.

З вищевикладеного має бути зрозумілим чому досвід прогнозування КА у приватному секторі свинарства виявився в цілому незадовільним (коефіцієнт детермінації R adjusted = 0.37), тобто модель була здатна пояснити лише трохи більше третини міжрегіональних відмінностей між КА у ПГН. Також просторові змінні, а саме етнічний склад населення, які виявилися єдиними показниками з якими були дещо пов’язані КА, виглядають не досить переконливо як предиктори зі зрозумілим з епізоотологічної точки зору змістом. З урахуванням явного суттєвого недовиявлення АЧС у приватному секторі не виключено, що створена карта прогнозних коефіцієнтів атаки (рис. 11) показує схильність власників свиней у ПГН повідомляти про хворобу, а не реальні КА. В такому разі, в регіонах позначених на картах відтінками червоного населення більш схильне до повідомлення про АЧС, тоді як на півночі та заході країни (відтінки зеленого) значна частина спалахів залишилася невиявленою. Зважаючи на це, карту КА в ПГН на рис. 11 практично неможливо використовувати, і слід визнати, що поширення АЧС в приватному секторі має дуже непередбачуваний характер.

Тому, можливо варто переосмислити систему нагляду за АЧС у цьому секторі свинарства і запровадити підходи з систематичним дослідженням свинарської продукції в місцях стихійної торгівлі у районних центрах, як це вже намагалися зробити в рамках проекта UP-10. Виявлення контамінованої продукції при ПЛР дослідженні зразків, безумовно, не допоможе визначити конкретні спалахи, але слугуватиме системою раннього попередження про циркуляцію вірусу в конкретному регіоні. Виходячи з характеру сезонної активності хвороби в Україні (рис. 13) було б доцільним проводити такі дослідження в червні-серпні, коли епізоотія АЧС серед домашніх свиней сягає свого сезонного піка.

Рисунок 13. Сезонні відсотки числа реєстрацій АЧС серед домашніх свиней (в незаконно покинутих трупах, на приватних господарствах населення та на фермах) за даними 2014-2020 рр.

Безумовно, це потребуватиме розробки відповідних заходів реагування на реєстрації АЧС, можливо через запровадження суворих регіональних заборон на стихійний продаж свинарської продукції, економічні інтервенції (наприклад, через демпінгування роздрібних цін на продукцію свинарства в регіоні чи інші заходи). Але такий підхід, може виявитись більш продуктивним у порівнянні з традиційними намаганнями виявити всі спалахи й провести комплекс протиепізоотичних заходів, які лише стимулюють населення позбавлятися від хворих тварин шляхом негайного їх продажу, забою чи викидання трупів свиней на смітники, ліси, узбіччя тощо.

Так, у 2020 р. в Україні АЧС було виявлено в приватному секторі лише у 9 випадках. Якщо вважати це за третину всіх реальних спалахів, то мова йде про 27-30 населених пунктів, які постраждали внаслідок епізоотії за цілий рік, причому третина спалахів відбулася в червні-серпні. При умові своєчасного виявлення регіонів в яких населення під час локального спалаху збуває контаміновану АЧС продукцію і проведення вичерпного комплексу заходів для запобігати її поширенню, можна буде сподіватися не лише на зменшення числа нових спалахів, а й в принципі досягти настільки незначної кількості зараженої свинарської продукції, що з часом епізоотичний ланцюжок можна буде розірвати й вийти на рівень викорінення хвороби. Але ключовим в цій системі залишатиметься систематичний ретельний нагляд за контамінованою продукцією.

Зазначена система моніторингу також буде корисною для раннього попередження і зменшення ризиків для комерційного свинарства і мисливського сектору, оскільки дозволятиме своєчасно запроваджувати обмеження, підсилювати нагляд та заходи з біобезпеки виходячи з даних регіонального моніторингу в режимі реального часу.