1 лютого 2018 року відбулася урочиста церемонія передачі на безоплатній основі високоточного ПЛР-обладнання для виявлення збудника ЧСА, яке буде встановлено у Державному науково-дослідному інституті з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (м. Київ) та державних лабораторіях ветеринарно-санітарної експертизи Житомира, Сум і Миколаєва.
Це стало можливим завдяки Продовольчій і сільськогосподарській організації Об'єднаних Націй ООН (ФАО) і Європейському банку реконструкції й розвитку (ЄБРР), що об’єднали свої зусилля задля надання допомогти державним лабораторіям та ветеринарним факультетам аграрних університетів у підготовці фахівців із діагностики, а також долучилися до переоснащення лабораторій, придбавши високоточне діагностичне обладнання та необхідні реагенти.
Передача обладнання відбулася в рамках другого етапу проекту «Африканська чума свиней: підвищення обізнаності та пом’якшення ризиків в Україні», який реалізується в Україні з 2015 року ФАО та ЄБРР за підтримки Держпродспоживслужби та Асоціації свинарів України.
Як було відзначено на прес-конференції з цієї нагоди, сучасне обладнання для проведення аналізу полімеризації ланцюгової реакції в реальному часі (RT-PCR) – єдиного надійного методу діагностики ЧСА – дозволить державним лабораторіям зробити свій внесок в успішний контроль над хворобою і раннє виявлення ЧСА, а також допоможе пом’якшити реальні ризики шляхом поліпшення місцевого лабораторного потенціалу та знань із діагностики.
Разом із цим, отримане сьогодні обладнання стане доступне не лише для працівників лабораторій, але й для студентів ветеринарних факультетів для навчання та роботи. Для розширення можливостей профільних вишів ФАО та ЄБРР за підтримки Держпродспоживслужби формують партнерські зв’язки між державними лабораторіями та аграрними університетами в Одесі, Сумах та Житомирі для обміну найкращими практиками з діагностики.
Учасники прес-конференції підкреслили, що на початку 2018 року поголів’я свиней в Україні оцінювалося майже в 6,1 млн свиней. Значна його частина утримується домогосподарствами та дрібними фермами, які швидше за все зіткнуться з труднощами із застосуванням заходів біобезпеки. Таким чином вітчизняне свинарство залишається вразливим до епізоотичних спалахів.
За даними віце-президента Асоціації свинарів України та координатора проекту технічної допомоги ФАО/ЄБРР «Підвищення обізнаності про Африканську чуму свиней в Україні» Оксани Юрченко, українці значною мірою залежать від свинини як джерела тваринного білка – на її частку припадає 36% усього м’яса, що споживається в Україні, а виробництво свинини забезпечує важливу частину доходу для сільського населення.
Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа зауважив, що нараді ситуація з ЧСА є непростою як в Україні, так і в інших державах Східної Європи. До прикладу, лише за 20 днів поточного року в Польщі було зафіксовано понад 200 випадків ЧСА в дикій фауні.
У минулому році в Україні було зафіксовано 163 випадки ЧСА, а станом 31 січня – 18 випадків. Динаміка поширення, порівняно з минулим роком, скоротилася. При цьому слід звернути увагу на структуру виявлення: в поточному році майже половина випадків, які виявляються, – це дика фауна, що є наслідком роботи Держпродспоживслужба в комунікації з іншими ЦОВВ, місцевою владою, профільними асоціаціями, мисливцями.
«Тому у даному випадку, виявлення таких випадків не стільки негатив, скільки позитив, бо це зменшує ризик перенесення вірусу із дикої фауни до свійських свиней», - зазначив Володимир Лапа.
За його словами, у цьому контексті надзвичайно важко переоцінити поставку чотирьох комплектів ПЛР-обладнання для виявлення збудника ЧСА, підвищення кваліфікації спеціалістів лабораторій, поглиблення співпраці з вищими навчальними закладами та формування нової генерації висококваліфікованих фахівців.
«Наша мета на поточний рік полягає у тому, щоб в кожній області України була можливість проводити діагностику ЧСА. У цьому питанні проводжуємо співробітництво з донорами щодо закупівлі лабораторного обладнання, шукаємо можливості закуповувати таке обладнання і за бюджетні кошти. У кінцевому результаті ми повинні повністю перейти на лабораторну діагностику на місці, бо швидкість і якість лабораторної діагностики є однією з запорук ефективності боротьби з ЧСА», - зазначив Голова Держпродспоживслужби.
Він подякував представникам ФАО та ЄБРР за те, що вони разом з Держпродспоживслужбою та Асоціацією свинарів розробили цей проект та впровадили його в життя.
У свою чергу економіст інвестиційного відділу ФАО та керівник проекту технічної допомоги ФАО/ЄБРР «Підвищення обізнаності про Африканську чуму свиней в Україні» Дмитро Приходько наголосив, у разі неконтрольованого поширення ЧСА прямі збитки свинарів можуть скласти 9 млрд грн. упродовж наступних 15 років, а якщо врахувати зниження вартості активів в свинарстві, втрату доданої вартості на рівні виробництва та переробки продукції, то збитки можуть сягнути 30 млрд грн. за зазначений період. «Тому, коли приватний сектор і держава стають партнерами з науковою спільнотою та освітою, з’являється прекрасна можливість боротися з цією та іншими хворобами тварин, знижуючи ризики для фермерів, переробників та інвесторів у цій галузі», - заявив Дмитро Приходько.
Фахівець ФАО з тваринництва та ветеринарії Андрій Розстальний при цьому зауважив, що в рамках реалізації проекту проводитимуться навчання щодо лабораторної діагностики, правильного відбору зразків, їх упакування, зберігання та транспортування в лабораторію з урахуванням вимог біобезпеки.
Разом з тим, фахівці Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (м. Київ) матимуть змогу підвищити свою кваліфікацію з лабораторної діагностики в референтній лабораторії МЕБ та ФАО в Мадриді (Іспанія) та після цього навчання передати ці знання колегам з обласних лабораторій.
Як зауважила заступник директора з питань агробізнесу, старший банкір ЄБРР (Україна) Леся Кузменко, боротьба з ЧСА починається з належного контролю над хворобою на державному рівні та інвестиціями у кращу біобезпеку на рівні приватних компаній.
«Спільний проект ФАО/ЄБРР здійснив практичні кроки щодо надання найсучаснішого обладнання та навчання, щоб дозволити українським інституціям підвищити їх можливості з моніторингу ЧСА», - наголосила представник ЄБРР.
За словами в.о. директора Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи Олександра Піщанського, сучасне ПЛР-обладнання суттєво посилить технічну спроможність інституту, крім того, завдяки проекту, в Україні функціонуватиме 10 ветеринарно-санітарних діагностичних установ, що здійснюють ПЛР-діагностику ЧСА. «Це значно скоротить строки доставлення зразків біоматеріалу в лабораторії й дозволить оперативно встановлювати точний діагноз та вжити ефективних заходів з ліквідації ЧСА», - наголосив він.
На думку ректора Сумського національного аграрного університету Володимира Ладики, участь навчальних закладів у подібних проектах – це унікальна можливість як для студентів, так і для викладацького складу, а також дозволяє створити базу для підготовки фахівців лабораторної справи.
Водночас ректор Житомирського національного агроекологічного університету Олег Скидан підтримав свого колегу щодо практичної користі, яку можна отримати від реалізації проекту. За його словами, шляхом поєднання зусиль Держпродспоживслужби, навчальних закладів, наукових установ, суб’єктів господарювання проект має синергійний ефект.
Підбиваючи підсумки пресконференція, представники ФАО та ЄБРР запевнили, що готові надавати подальшу підтримку як сфері свинарства, так і державним інститутам, що займаються його розвитком і забезпеченням епізоотичної безпечності.