Публікації стосовно Чуми свиней африканської

Лабораторна діагностика ЧСА

Попередній діагноз на ЧСА ставлять спеціалісти ветеринарної медицини на місцях на основі епізоотологічних, клінічних та патолого-анатомічних даних.

Для моніторингових досліджень використовують імуноферментний аналіз (ELISA) з визначення антитіл, полімеразну ланцюгову реакцію (ПЛР) та інші методи досліджень відповідно до національного стандарту України.

Згідно з вимогами «Посібника з діагностики та вакцинопрофілактики для наземних тварин Міжнародного епізоотичного бюро» (2016 року розд. 2.8.1. ЧСА)

Лабораторні діагностичні процедури для виявлення ЧСА поділяюся на дві групи:

  1. методи для виділення вірусу та виявлення антигенів вірусу і геномної ДНК (реакція гемадсорбції, полімеразна ланцюгова реакція).
  2. методи для виявлення антитіл (ІФА, імунопероксидазна реакція, імуноблотинг).

Вибір методу дослідження залежать від стану перебігу хвороби та потенціалу лабораторної діагностики в країні чи регіоні.

Відбір зразків біологічного чи/та патологічного матеріалу, їх зберігання та транспортування

Відбір зразків біологічного чи/та патологічного матеріалу та підготовка зразків для дослідження потребують вжиття заходів, що запобігають забрудненню об'єктів зовнішнього середовища та перехресному забрудненню зразків, керуючись при цьому чинними правилами та інструкціями з цього питання: Директива ЕС 2006/437/ЕС від 4 серпня 2006 р., Офіційний журнал ЕС; Керівництво з діагностики МЕБ, Глава 1.1.1.

Відбір зразків проводять у наступному порядку:

А. Матеріал від кожної тварини відбирають окремими інструментами. Біологічний матеріал слід відбирати у підозрілих на ЧСА свиней (підвищена температура тіла, пригнічений стан, відмова від корму, синюшністю вух, підгруддя тощо).

Для дослідження використовують: цільну кров та сироватку крові.

Кров для дослідження відбирають із вени використовуючи одноразові системи для взяття крові, одноразовою голкою в об'ємі 5 см3 у стерильну пробірку з антикоагулянтом (6-відсотковий розчин ЕДТА у співвідношенні 1:19 або 4-відсотковий розчин цитрату натрію у співвідношенні 1:9).

Закриту пробірку із кров'ю кілька разів перевертають для рівномірного змішування з антикоагулянтом. Для отримання сироватки – кров відбирають у пробірку без антикоагулянту.

Тканини – шматочками розміром 2х2х2 см та органи – лімфатичні вузли (підщелепні та мезентеріальні), селезінку, нирки – вирізають і вміщують у стерильний контейнер. Лімфовузли відбирають цілком.

Для лабораторних досліджень направляють зразки від 1-3 вимушено забитих, хворих чи загиблих свиней.

У разі автолізу тканин (гниття) чи повного розкладання трупа тварини, для дослідження відбирають вцілілу трубчасту кістку.

Б. Зразки біологічного матеріалу вміщують у поліпропіленові пробірки чи контейнери, що герметично загвинчують та обгортають марлею змоченою дезінфекційним розчином та поміщають у герметичний поліетиленовий пакет, який, своєю чергою, поміщають у тару із холодоагентом (термос чи валіза – холодильник).

Зразки доставляють у лабораторію у день відбору чи наступного дня, зберігаючи при температурі від 2 до 8°С. Допускається їх зберігання при температурі не вище мінус 16°С впродовж 7 діб, а за температури не вище мінус 68°С впродовж і більш тривалого часу. Цільну кров не заморожують, лише сироватку.

Відібрані зразки відправляють в лабораторію із супровідним листом, в якому зазначають:

  • найменування, фактичну адресу розташування суб’єкта господарювання, прізвище, ім’я та по батькові власника тварини;
  • вид тварин, їх кількість і час перебування в господарстві;
  • дату виявлення перших ознак захворювання;
  • підозрювану хворобу, клінічні ознаки та патолого-анатомічні зміни;
  • ознаки захворювання та кількість захворілих і загиблих тварин;
  • лікувальні заходи та вакцинацію, проведені в останні кілька діб;
  • опис зразків, що направляються для дослідження;
  • дату та час відбору зразків, відправлення і доставлення пат матеріалу в лабораторію.

Транспортування біологічного та патологічного матеріалу до уповноваженої лабораторії здійснює фахівець ветеринарної медицини, який пройшов відповідний інструктаж.

Остаточний діагноз і молекулярна характеристика з метою визначення генотипу вірусу ЧСА проводиться в ДНДІЛДВСЕ.

Остаточний діагноз відносно ЧСА вважається встановленим після отримання позитивних результатів лабораторних досліджень зразків біологічного та/чи патологічного матеріалу з урахуванням епізоотичного даних, клінічних ознак та паталогоанатомічних змін.