Тривала небезпека України стосовно Чуми свиней африканської (ЧСА) потребували аналізу широкого спектра факторів і причин, що впливають на цей показник, об’єктивної, неупередженої їх оцінки, пошуку нових підходів та посилення наявних дієвих заходів у протидії цій хворобі.
Аналіз шляхів ймовірного занесення, поширення та розповсюдження хвороби в Україні дозволив зробити припущення, що значну роль в цьому процесі можуть відігравати й місця стихійної торгівлі. Однак, ніхто на цей час не в змозі стверджувати цього, спираючись на об’єктивні показники, оскільки таких не існує. Відсутні статистичні дані, як щодо кількості цих місць на території країни, так і характеру та обсягу продукції, яка там продається.
Публічні обговорення, проведені в рамках старту проекту UP-10 між учасниками проекту, представниками залучених до участі державних та громадських установ і організацій з боку України, дозволили визначити слабкі місця в системі протидії ЧСА та сформувати напрямки роботи, що потребують вивчення, оцінки та посилення впливу, як зі сторони Компетентного органу країни, так і держави в цілому, шляхом внесення коректив у певні нормативні акти.
В рамках реалізації програми зменшення біологічної загрози в Україні (ПЗБЗ), ціль якої:
- забезпечення життєдіяльності побудованих та модернізованих лабораторій;
- проведення навчання зі спостереження за інфекційними хворобами для наукового персоналу реципієнтів;
- розробка та запровадження спільних наукових проектів;
- підтримка участі українських фахівців в міжнародних конференціях – у жовтні нинішнього року відбувся запуск практичної реалізації проекту спільних біологічних досліджень (СБД) UP-10: «Регіональна оцінка ризиків передачі вірусу Чуми свиней африканської (ЧСА) у дикій фауні та через торгові шляхи («від лану до столу») в Україні, підходи до розробки ефективних карантинних заходів і стратегій контролю за вірусом ЧСА», затвердженого Агентством зменшення загрози МО США 19 грудня 2018 року, з метою продовження діяльності над розробкою ефективної національної інформаційно-просвітницької стратегії, особлива увага в якій має приділятись створенню анкет та способу проведення опитувань для кращого розуміння впливу антропогенних факторів на поширення вірусу ЧСА.
Сподіваємось, що реалізація проекту UP-10 дозволить провести об’єктивну, неупереджену оцінку рівня обізнаності різних категорій громадян, дотичних до свинарства, у відношенні розуміння загрози ЧСА. Визначити найменш обізнані категорії та посилити вплив, пропагуючи знання про небезпеку і шляхи збереження свинарства в Україні, як через ЗМІ, цільові вебресурси, соціальні мережі, так і спеціалізовані навчання фахівців галузі свинарства і ветеринарних лікарів, студентів факультетів ветеринарної медицини та харчових технологій, із залученням науковців провідних установ. Реально оцінити вплив стихійної торгівлі на розповсюдження хвороби в Україні та, за потреби, скоригувати нормативну базу.
В рамках цього проекту здійснюється також закупівля зразків свинини в місцях стихійної торгівлі в Україні з метою оцінювання ризику поширення патогену через нелегальні торговельні шляхи. Лабораторні дослідження означених зразків продукції свинарства провадитимуться в ДНДІЛДВСЕ – комісійно, із залученням фахівців компетентного органу, державних та громадських установ і організацій свинарської галузі.
Запорукою успіху в реалізації цього проекту має стати його публічність і прозорість.
01 листопада 2019
Проект цікавий і корисний як, з наукової точки зору так і практичної його реалізації, оцінки результатів впливу антропогенних факторів на поширення вірусу ЧСА та соціальних наслідків. Адже, стихійна торгівля для України, і не лише… – це один із найбільш ймовірних шляхів поширення ЧСА, однак відсутність об’єктивних даних унеможливлює неупереджену оцінку цього шляху поширення хвороби.
Доцільним би було проведення оцінки національного та регіонального впливу ЧСА на економіку країни та фактори торгівлі, місцеві й регіональні зміни в комерційній діяльності під впливом ЧСА, вивчення наслідків порушення ланцюга збуту, обмежень лише пасивним наглядом, потреби посилення епізоотичного контролю, визначення джерел фінансування цих заходів із врахуванням реалій національного законодавства, Європейських та міжнародних вимог, з дотриманням публічності досліджень.