Порядок відбору зразків біологічного матеріалу, їх транспортування й зберігання

При відборі зразків біологічного матеріалу та підготовці для дослідження, необхідно дотримуватися заходів, що запобігають забрудненню об'єктів зовнішнього середовища та перехресному забрудненню зразків, керуючись при цьому чинними правилами й інструкціями та: Директивою ЕС 2006/437/ЕС від 4 серпня 2006 р., Офіційний журнал ЄС; Посібником з діагностики та вакцинопрофілактики для наземних тварин  МЕБ, Глава 1.1.1. Відбір та транспортування діагностичних зразків. 2008 р.

Відбір зразків проводять в такому порядку:

А. Матеріал від кожної тварини відбирають окремими інструментами. Для дослідження використовують наступний біологічний матеріал:

• зразки тканин та органів (лімфатичні вузли, селезінка) вирізають шматочки розміром 1Х1Х1 см і вміщують у стерильний контейнер;
• лімфовузли відбирають цілком.

Б. Зразки біологічного матеріалу вміщують у поліпропіленові пробірки, що герметично загвинчують (перший контейнер), потім у металевий чи пластиковий контейнер (другий контейнер); між першим та другим контейнером має бути абсорбент для запобігання розсіювання патогену в довкіллі. Другий контейнер вміщують у коробку з холодоагентом (термос чи валіза – холодильник), пакують у зовнішній контейнер.

В. Зразки доставляють в лабораторію у день відбору зразків чи наступного дня, зберігаючи за температури від +2 до +8°C. Допускається зберігання матеріалу за температури не вище мінус 16°C впродовж 7 діб, за температури не вище мінус 68°C впродовж більш тривалого часу. Цільну кров заморожувати не дозволяється, лише плазму.

В супровідній на патологічний матеріал зазначають:

• адресу господарства та ПІБ власника;
• вид тварин, їх кількість і час перебування в господарстві;
• дату виявлення перших ознак захворювання;
• підозрювану хворобу, клінічні ознаки, патологічні зміни;
• поширення хвороби в господарстві;
• кількість загиблих тварин та тварин з ознаками хвороби;
• лікувальні заходи та щеплення, проведені за попередній період (за кілька діб);
• перелік та опис зразків, що направляються для дослідження.

Транспортування біологічного матеріалу до лабораторії здійснює фахівець ветеринарної медицини, який пройшов відповідний інструктаж.

Результати відбору зразків та їх дослідження заносяться у базу даних.

Остаточний діагноз на ЧСА вважається встановленим після отримання позитивних результатів лабораторних досліджень зразків біологічного та/чи патологічного матеріалу з урахуванням епізоотичних даних, клінічних ознак та паталогоанатомічних змін.

Визначення генотипу вірусу ЧСА (молекулярні дослідження геному) здійснюється в ДНДІЛДВСЕ (уповноважена акредитована державна лабораторія ветеринарної медицини України).