Чума свиней африканська в Україні у 2012-2020 роках

Чума свиней африканська в Україні у 2012-2020 роках

Історичний опис етапів протидії Чумі свиней африканській в Україні за участі ФАО (ООН) та інших міжнародних організацій — підготовлений національними консультантами ФАО: Оксаною Юрченко, Олександром Ревнівцевим, Віталієм Башинським, Сергієм Хоменком та Володимиром Поліщуком під редакцією Дмитра Приходька та Андрія Розстального.

Мета публікації

Ця публікація є спробою аналізу та об'єктивної оцінки подій пов'язаних з занесенням, поширенням та розповсюдженням Чуми свиней африканської в Україні, намаганням окреслити ініціативу і зусилля ФАО (ООН), роль міжнародних організацій (ЄБРР; посольства США в Україні, Науково-дослідного інституту з біобезпеки та Національного центру біозахисту у сільському господарстві Університету штату Канзас, США; Центру досліджень навколишнього середовища ім. Гельмгольца (UFZ); «САФОЗО ЛТД» (SAFOSO AG); «Метабіота Інк.» (Metabiota, Inc.); Агентства зменшення загрози (АЗЗ), штат Вірджинія, США та посольства Канади в Україні) по співпраці з урядом України, неурядовими, міжнародними та громадськими організаціями й приватним сектором та оцінити ефективність компетентного органу і міністерств в підвищенні спроможності протистояти ЧСА, напрацюванні нормативно-правової бази та тісній співпраці з організованим, легальним бізнесом і власниками домогосподарств.

Це також намагання представити вагомий внесок спільних національних та регіональних зусиль у сфері зростання обізнаності населення країни елементам протидії ЧСА шляхом інформування ветеринарних фахівців, власників свиней, свиногосподарств з різним рівнем біобезпеки, фермерів, мисливців, м'ясників, перевізників і пересічних громадян про стан та ступінь загрози ЧСА в Україні та світі, про особливості її розпізнавання, недопущення занесення і шляхи ліквідації у разі виникнення та ознайомлення з передовим досвідом в організації протиепізоотичних заходів. Це намагання поділитись досвідом успішної «інвестиції в майбутнє», що здійснювалась шляхом осучаснення інструментальної бази діагностичних досліджень, навчання персоналу лабораторій і студентів магістратури трьох ветеринарних факультетів, зміни традиційних підходів до методів навчання із демонстрацією переваг використання інформаційних технологій з внесення даних при відборі зразків та отримання знань шляхом практичного навчання персоналу лабораторій в одній із референтних (довідкових) лабораторій, а також дистанційного, а згодом і практичного навчання студентів у ново обладнаних лабораторіях. А також, спроба представити інформаційні ресурси (вебсайт, з публікаціями, фото- та відеоматеріалами, буклетами, плакатами та курсами дистанційного навчання фахівців) створені в рамках проектів та результати унікальних скринінгових досліджень зразків свинини (ФАО/ЄБРР та UP-10 (США)) - на офіційних ринках та в місцях стихійної торгівлі, відповідно.

ЧСА — як загроза продовольчій безпеці та бізнесу

Важлива подія щодо загрози продовольчій безпеці та бізнесу внаслідок спалахів Чуми свиней африканської (ЧСА) відбулася у 2007 році, коли вірус Чуми свиней африканської ВЧСА (генотип ІІ якого), через порт в Грузії, потрапив у Східну Європу. ЧСА швидко поширилась на сусідні країни, спалахнувши в Вірменії, Азербайджані, Ірані й Російській Федерації.

З моменту занесення ЧСА на територію Російської Федерації, хвороба прогресуючи поширювалась, охоплюючи нові території та демонструючи потужний потенціал транскордонного розповсюдження. Невдовзі спалахи ЧСА було зафіксовано також і в Україні (2012) та Білорусії (2013, без офіційного визнання якої й до сьогодні). Швидке поширення та розповсюдження ВЧСА у Східній Європі, внаслідок зв'язків з ураженими територіями (географічна близькість, міграція населення, торгівельно-економічні й господарські зв'язки, мисливство, рибальство, екотуризм), низька обізнаність населення і відсутність досвіду у більшості ветеринарних служб Європейських країн по протидії ЧСА створило надзвичайну небезпеку для галузі свинарства, як в Європі, так і за її межами. Сьогодні Чума свиней африканська в Європі та світі вже не вважається екзотичною хворобою, оскільки завдає величезних економічних збитків не лише країнам із розвиненим свинарством, але і домогосподарствам. Випадки ЧСА впродовж останніх років це надзвичайні виклики свинарству і загроза епізоотичної безпечності країн.

З 2013 року в Україні реалізуються проекти технічної допомоги ФАО, перший з яких: «Розбудова потенціалу раннього виявлення та реагування на Чуму свиней африканську в Україні», наступний, з 2017 року — спільний проект технічної допомоги ФАО/ЄБРР: «Україна: пом'якшення ризику та покращення обізнаності про Чуму свиней африканську — фаза II придбання обладнання», з продовженням цього проекту, яке передбачає акцент на протидію ЧСА в мисливських господарствах України та обмін досвідом навчання персоналу державної ветслужби, лікарів промислових свиногосподарств та створення рекомендацій щодо організації проведення навчань такого рівня (стандарту з підготовки семінарів), оцінювання результатів цих навчань, для планових подальших семінарів щодо інших транскордонних хвороб.

Співпраця з компетентним органом

Стрімке поширення Чуми свиней африканської (ЧСА) в країнах Східної Європи, що розпочалось на Кавказі — із Грузії та Вірменії (2007-2008 рр.), в Російську Федерацію (2008-2011 рр.) та Україну (2012 р.) потребувало відповідного державного реагування, а низький рівень обізнаності населення країни щодо загрози ЧСА, слабкий діагностичний потенціал й відсутність чіткого алгоритму протидії цій хворобі спонукав Уряд України звернутись за допомогою до міжнародних організацій.

Довідка:

30.07.2012 року у домогосподарстві гр. Алтухова В.М. (с. Комишуватка, вул. Шевченко, 93 - де, із п'яти свиней рiзного віку з 21.07 по 29.07.2012 року загинуло три голови. До служби державної ветеринарноi медицини власник звернувся лише 29.07.2012 р., після загибелі третьої свині) було підтверджено (Запорiзька регiональна державна лабораторія ветеринарної медицини - експертиза № 208 619250 вiд 30.07.2012 р. та державний науково-дослiдний інститут з лабораторної дiагностики та ветеринарно-caнiтарної експертизи (ДНДIЛДВСЕ) м. Київ - експертиза № 249п/12 від З1.07.2012 р.) перший спалах Чуми свиней африканської в Україні.

З 2013 року Головний офіс ФАО та Регіональний офіс ФАО для Європи та Центральної Азії (REU), у тісній співпраці з Міністерством аграрної політики та продовольства України (нині реорганізовано шляхом приєднання до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства) та координації зусиль між Державною ветеринарною та фітосанітарною службою (нині Держпродспоживслужба України), Державним науково-дослідним інститутом з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, Асоціацією свинарів України, інститутом свинарства й агропромислового виробництва НААН та Національним університетом біоресурсів і природокористування України започаткував проект технічної допомоги ФАО: «Розбудова потенціалу раннього виявлення й реагування на Чуму свиней африканську в Україні», спрямований на виявлення недоліків в системі епізоотичного нагляду, оцінку потенціалу лабораторної діагностики ЧСА та раннього виявлення й реагування на ЧСА.

За підтримки й сприяння ФАО було розроблено ряд нормативних документів та рекомендацій по протидії ЧСА:

• Наказ Мінагрополітики України: Про затвердження Інструкції щодо профілактики та боротьби з Чумою свиней африканською від 05.03.2014 №81 (Зареєстровано: Мін'юст України від 21.03.2014 № 363/25140)
• Наказ Мінагрополітики України: Про затвердження Інструкції з профілактики та боротьби з Чумою свиней африканською від 07.03.2017 № 111
• 12 квітня 2017 року набув чинності наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України № 207 “Про затвердження форми Акту про вилучення сільськогосподарських тварин з метою їх знищення або забою при ліквідації особливо небезпечних (карантинних) хвороб”.
• 2 березня 2018 року набув чинності Порядок ідентифікації та реєстрації свиней.
• 27 травня 2019 року в Міністерстві юстиції України зареєстровано Наказ N 239 за N 549/33520 Про затвердження Порядку визначення окремого ветеринарно-санітарного статусу тваринної субпопуляції одного або декількох господарств з єдиною системою управління біологічною безпекою щодо однієї або кількох хвороб, стосовно яких запроваджено заходи нагляду, контролю та біологічної безпеки.
• 25 липня 2019 року Науково-методична рада Держпродспоживслужби ухвалила нову редакцію Методичних рекомендацій щодо профілактичного карантинування тварин для подальшого переміщення з урахуванням пропозицій профільних асоціацій.
• 04 вересня 2020 року надали Рекомендації щодо біобезпеки у свинарських господарствах України.

За семирічний період плідної співпраці між ФАО та компетентним органом країни було реалізовано ряд глобальних та локальних проектів. Фахівцями та консультантами ФАО постійно надавалась консультативна допомога, як фахівцям Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, так і її територіальних органів, а також підприємств, установ та організації, що належать до сфери її управління (в тому числі Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи та державних лабораторій, що належать до сфери управління Держпродспоживслужби) в питаннях законодавства, матеріально технічного забезпечення, навчання персоналу тощо.

Інформаційно-аналітичний супровід

Завдання, що постали в рамках реалізації проекту технічної допомоги ФАО: «Розбудова потенціалу раннього виявлення та реагування на Чуму свиней африканську в Україні» зумовили потребу створення інформаційної системи збору, структурування та аналізу даних про ЧСА (включаючи моніторинг ЗМІ та спеціалізованих інформаційних ресурсів), визначення ризиків і ймовірних наслідків від спалахів хвороби та ефективність заходів з її контролю в Україні. Це передбачало оперативний збір даних про поголів’я домашніх та диких свиней в Україні, оцінку рівня біобезпеки свиногосподарств, розробку алгоритму негайного реагування компетентного органу за надзвичайного стану, підвищення ефективності та оперативності прийняття управлінських рішень шляхом використання інструментарію ГІС. А також, задоволення потреби в зростанні обізнаності населення про ризик ЧСА, стан та ступінь її загрози, шляхи мінімізації економічних збитків в Україні й світі, особливості її розпізнання, заходи відносно профілактики та ліквідації у разі виникнення, ознайомлення з кращими практиками та передовим досвідом в організації протиепізоотичних заходів, що і спонукало до консолідації зусиль науковців, управлінців та виробничників у створенні спеціалізованого публічного багатомовного ресурсу, який би став надійним джерелом інформації, як для фахівців, так і власників свиней, свиногосподарств, фермерів, мисливців, м'ясників, перевізників та пересічних громадян.

Вирішення цих завдань, за відсутності сталого фінансування ІТ галузі ветеринарної медицини в Україні, на той час, потребувало пошуку альтернативних рішень і спонукало до використання здебільшого – Open source програмних продуктів, зокрема: відкритої універсальної системи керування вмістом для публікації інформації в інтернет – CMS Joomla, з компонентами GoogleMap, Hotspots, платформи CartoDB та Google продуктів: Вебпошук, YouTube, Новини, Карти, Gmail, Диск, Документи, Таблиці та Fusion таблиці, Презентації, Форми, Перекладач та необхідності використання інструментів API.

Публічний інформаційний ресурс – «Стоп ЧСА !» (www.asf.vet.ua), створений в рамках проекту технічної допомоги ФАО задовольнив означені потреби та набув популярності серед ветеринарних фахівців (понад 170 тис. відвідувачів на сьогодні), акумулював в собі інструментарій візуалізації даних по Чумі свиней африканській, придатний для підвищення ефективності та оперативності прийняття управлінських рішень, планування нагляду, а також, став надійним джерелом інформації щодо ЧСА (включаючи моніторинг засобів масової інформації та спеціалізованих інформаційних ресурсів) та передового досвіду в організації протиепізоотичних заходів, як для фахівців галузі ветеринарної медицини, так і власників свиней, свиногосподарств з різним рівнем біобезпеки, фермерів, мисливців, м'ясників, перевізників і пересічних громадян про стан та ступінь загрози ЧСА в Україні та світі, особливостей її розпізнання, профілактики та ліквідації в разі виникнення. А, враховуючи, багатомовність ресурсу, то і для фахівців країн, що мають чи планують мати торгівельні Малюнок з Україною.

Окрім цього, компоненти ГІС моніторингу, обліку даних, сповіщення та негайного реагування на спалахи ЧСА цього ресурсу – можна розцінювати, як прототип інформаційної системи реагування за надзвичайного стану при інших транскордонних хворобах тварин, оскільки він використовує зручний, дешевий інструментарій аналізу та візуалізації даних про ареали поширення збудників інфекційних хвороб, інвазій, міграційні шляхи, концентрацію поголів’я тварин, рівні біобезпеки господарств чи зонування територій, не потребує значних інвестицій з розробки, глибоких знань фахівців ветеринарної медицини у сфері інформаційних технологій, дозволивши зосередитись на виробничих потребах.

В рамках проекту, для поглиблення знань фахівців про Чуму свиней африканську, на Open Source платформі Moodle, було створено онлайн курс дистанційного навчання – «Стоп ЧСА !» (space.vet.ua), (розширений аналог курсу по протидії ЧСА – Міжнародного епізоотичного бюро (ЄС ASForce проект)) орієнтований на лікарів ветеринарної медицини в Україні (навчання за яким щорічно проходить понад 500 лікарів).

Окрім цього, в рамках проекту надавалась технічної допомоги лабораторіям, що брали участь в ізоляції й дослідженні ВЧСА та проводились тренінги з використання інструментів ГІС.

Семінар ФАО : «Розробка планів реагування за надзвичайного стану здоров'я тварин спричиненого спалахами ЧСА (contingency planning) та використання ГIС для планування протиепізоотичних заходів».

Досвід навчання персоналу, підвищення кваліфікації лікарів, організації симуляційних вправ з реагування на спалахи ЧСА

Проект «Підвищення обізнаності про ЧСА в Україні», бюджет якого, в цілому, перевищив 1 млн дол. США, стартував ще у 2014-му році, мав на меті всебічне інформування учасників ринку свинини щодо ризиків цього захворювання, механізмів запобігання його поширенню, а також — популяризацію передового досвіду з розпізнання та протидії хворобі.

 

 

Оскільки стан відносно ЧСА, у 2014 році втримати під контролем не вдалося, то виникла необхідність продовження проекту, зосередившись на практичній допомозі, одним із компонентів якої було підвищення обізнаності про ЧСА в Україні, підготовка поліграфічної продукції тощо. Так, лише впродовж 2015-2016 років для фахівців компетентного органу країни та свиногосподарств експертами та консультантами ФАО було проведено вісім семінарів.

Детальніше з матеріалами цих тренінгів, навчань та семінарів з використанням ГІС-компонентів можна ознайомитись за посиланнями (клацнувши по фото для перегляду галереї чи підписом під фото для ознайомлення з деталями події).

14.07.2015 - м. Київ	17.07.2015 - м. Полтава	22.09.2015 - м. Житомир
24.09.2015 - м. Луцьк	2015.10.06-07 - м. Львів	19.01.2016 - м. Харків
21.01.2016 - м. Дніпро	16-18.02.2016 - Стамбул	28.04.2016 - конференція ФАО

Просвітницька діяльність у свинарстві

Ще однією вагомою частиною проекту стало зростання рівня обізнаності щодо ЧСА серед власників свиней (адже більшу частину свинопоголів’я в Україні утримують у присадибних домогосподарствах!). В рамках проекту вдалося організувати та провести понад 180 зустрічей і обговорень проблеми ЧСА у різних регіонах України, в яких в цілому взяли участь близько 10 тисяч учасників.

Робота з громадами ФАО/ЄБРР

Ще понад 300 свинарів завдяки цьому проекту поглибили свої знання щодо Чуми свиней африканської під час Національної конференції щодо ЧСА, яка відбулася 18 жовтня 2018 року.

Експерти поділились досвідом кращих практик біобезпеки у свиногосподарствах, порядком здобуття статусу компартменту з ЧСА, оцінкою результатів поширення хвороби через офіційні ринки, механізмів перенесення збудника, обмеженнями щодо міжнародної торгівлі в умовах ЧСА тощо.

18.10.2018 День свиноферми	15.11.2018 Підсумки проекту «Підвищення обізнаності з ЧСА»	04.06.2019 Міжнародний конгрес

У рамках протидії ЧСА організовано десятки публікацій у ЗМІ, надруковано та розповсюджено десятки тисяч плакатів та календарів із базовою інформацією про цю хворобу, зокрема:

• Підвищення рівня обізнаності щодо ЧСА в Україні
• Пам'ятка ГО НЕП
• Листівка!
• ЧСА!
• Внимание ЧСА! (російською)
• ЧСА пам'ятка!
• ЧСА загрожує свинарству!
• ЧСА — довідкові матеріали
• Плакат — Обережно ЧСА!
• Плакат - African swine fever
• План дій при підозрі на ЧСА!
• АФРИКАНСКАЯ ЧУМА СВИНЕЙ В РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ (2007–2012 гг.) Эпидемиологический обзор и последствия для стран Европы (російською)
• ПОСІБНИК З ПІДГОТОВКИ ПЛАНІВ НАДЗВИЧАЙНИХ ЗАХОДІВ НА ВИПАДОК ЕПІЗООТІЇ АФРИКАНСЬКОЇ ЧУМИ СВИНЕЙ
• Епізоотологія та способи передачі ЧСА
• Чума свиней африканська: Довідка
• Рекомендації з посилення біобезпеки в умовах ЧСА
• Практичний посібник: Чума свиней африканська: виявлення та діагностика (російською)
• Глобальный контроль Африканской чумы свиней Инициатива GF-TAD (російською)
• Рекомендації з організації роботи свиногосподарств в умовах пандемії COVID-19

Просвітницька діяльність у мисливстві

В рамках проекту ФАО у цьому році розроблено стандартні операційні процедури з біологічної безпеки в мисливських господарствах України при полюванні в умовах епізоотичної небезпеки відносно ЧСА, моніторинг, державний нагляд і контроль епізоотичного стану та облаштування мисливських майданчиків та створено курс дистанційного навчання.

Опанування цього курсу дозволить впорядкувати діяльності мисливців, лісників та ветеринарного персоналу при полюванні, розробці впольованих диких свиней та отримати безпечні для людини трофеїв в умовах епізоотичної небезпеки відносно ЧСА, забезпечити моніторинг, державний нагляд і контроль епізоотичного стану мисливських господарств та облаштування мисливських майданчиків.

Визначити порядок безпечного поводження, з вилученими шляхом полювання з природи диких свиней та утилізації потенційно контамінованих (забруднених) біологічних відходів та трупів диких свиней, порядок відбору біологічних матеріалів від впольованих тварин, їх реєстрацію, пакування та транспортування для моніторингових діагностичних досліджень.

Досвід організації нагляду через відбір зразків на офіційних ринках

У 2015 році Уряд України, спільно з приватним сектором економіки, намагаючись вжити більш рішучих заходів, щодо запобігання поширенню ЧСА й ліквідації цієї хвороби в країні, звернувся до ЄБРР і ФАО за наданням технічної допомоги зі зміцнення потенціалу виявлення ризиків ЧСА на місцевому рівні.

Впродовж 2017-2018 років в Україні реалізувався спільний проект технічної допомоги ФАО/ЄБРР: «Україна: пом'якшення ризику та покращення обізнаності про Чуму свиней африканську — фаза II придбання обладнання», фінальні підсумки якого підведено - 15.11.2018 року.

З метою сприяння поліпшенню діагностичного потенціалу країни в рамках проекту було придбано спеціалізоване обладнання для лабораторної діагностики ЧСА, інструменти, реактиви й спецодяг, проведено теоретичні та практичні навчання, як персоналу регіональних лабораторій ветеринарної медицини, так і студентів магістратури із трьох університетів, а саме:

• Житомирський національний агроекологічний університет
• Одеський державний аграрний університет
• Сумський національний аграрний університет

з польовими експедиціями по активному епізоотичному нагляду та відбором зразків для лабораторних досліджень на базі обладнаних лабораторій:

Житомирська РДЛВМ > Миколаївська РДЛВМ > Сумська філія ДНДІЛДВСЕ >

за участю Головних управлінь Держпродспоживслужби України: в Житомирській, Одеській, Миколаївській та Сумській областях.

Реалізація цього проекту — це «інвестиція в майбутнє», що здійснювалась шляхом осучаснення інструментальної бази діагностичних досліджень — через надання приладів для полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) призначених для досліджень ЧСА регіональним лабораторіям та філії Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, навчання персоналу лабораторій і студентів магістратури (учасників проекту) методиці ПЛР досліджень, зміни в підходах до методів навчання студентів магістратури (зміна парадигми навчання — із «як не варто цього робити» - на «як потрібно діяти») — демонстрацією переваг використання інформаційних технологій в отриманні знань та внесення пропозицій щодо коригування навчальних планів і програм підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців ветеринарної медицини з епізоотології, епізоотичного нагляду заснованого на аналізі ризиків, заходах щодо підвищення біобезпеки господарств, розширення спектра діагностичних досліджень інфекційних хвороб тварин з використанням методу ПЛР, удосконалення методів запобігання ЧСА та ліквідації спалахів, відповідно до вимог часу, пояснення стану епізоотичних загроз та методів активної протидії інфекціям.

По ходу проекту здійснювалась розробка технічних вимог щодо запровадження зонування/регіоналізації території України відповідно до директиви ЄС 2014/709/ЄC та протоколу активного епізоотичного нагляду заснованого на аналізі ризиків, із врахуванням:

• місць локалізації свинопоголів’я та ферм, відстані до заражених ЧСА об’єктів (лісів, парків, заповідників та заказників), зон відчуження з зареєстрованими випадками ЧСА серед диких свиней, транспортних шляхів і магістралей, аеро-, залізничних та річкових портів, ринків продажу тварин та продуктів свинарства, ветеринарно-санітарних заводів, пунктів утилізації трупів та відходів тваринного походження (ями Бекарі) тощо;
• щільності поголів’я домашніх та диких свиней;
• рівня біобезпеки свиногосподарств;
• специфічності та чутливості методів лабораторних досліджень, заходів щодо унеможливлення розсіювання збудника під час транспортування біологічного й патологічного матеріалу;
• можливості впливу інших факторів, зокрема:
  • дієвості законодавства у відношенні ідентифікації тварин,
  • механізмів контролю переміщень тварин і продукції свинарства,
  • порядку вилучення підозрілих тварин чи продукції сумнівного походження при транспортуванні та їх знешкодження,
  • ступеню обізнаності населення, власників тварин, перевізників та фахівців ветеринарної медицини щодо ЧСА,
  • механізму швидкого сповіщення та реагування,
  • способу реалізації протиепізоотичних заходів (готовність координованої взаємодії структур і персоналу господарств до спільних зусиль за надзвичайного стану),
  • оцінки результатів епізоотичного розслідування підозрілих випадків та дієвості висновків (покарання порушників та відшкодування збитків постраждалим власникам тварин) тощо.

Реалізація означених завдань передбачала теоретичні (аудиторні й дистанційне) та практичні навчання студентів трьох університетів — на базі регіональних лабораторій ветеринарної медицини та лабораторій ринків під керівництвом національного консультанта з лабораторної діагностики із польовими експедиціями по активному епізоотичному нагляду із відбором зразків для лабораторних досліджень, результатами яких слугуватимуть основою для рекомендацій компетентного органу в частині запобігання поширенню збудників інфекційних хвороб тварин, в т.ч. ЧСА.

В рамках проекту, на суму понад 200 тис. євро, було придбано діагностичне обладнання для дослідження зразків на ЧСА методом ПЛР-РЧ (полімеразної ланцюгової реакції у реальному часі) для трьох державних регіональних лабораторій ветеринарної медицини (Миколаївської, Сумської та Житомирської областей) та Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (ДНДІЛДВСЕ).

Відбір навчальних зразків біоматеріалу (майже 3 тис.) проводився фахівцями державних лабораторій ветеринарно-санітарної експертизи на ринках самостійно, а пакування, маркування, кодуванням та оформлення зразків (документів на відібрані зразки біоматеріалу для проведення лабораторного дослідження на Чуму свиней африканську) і внесення даних в систему взаємного інформування учасників проекту (для цього було створено доступний для мобільних пристроїв: на Android Apps та iTunes, додаток фіксації процедури відбору зразків на платформі Epicollect5 Data Collection (Beta) - Oxford University, CGPS) - уповноваженими, спільно з представниками регіональних лабораторій залучених до проекту та студентсько-викладацьких груп закріплених за певною областю, впродовж визначеного дня, згідно з графіком (Наказ 395 від 15 травня 2018 р.). Доставлення навчальних зразків біоматеріалу (промаркованих відповідним чином сейф-пакетів у термоконтейнері) в регіональну лабораторію здійснювали відповідальні за відбір зразків та проведення лабораторних досліджень на ЧСА методом ПЛР-РЧ особи, призначені відповідним наказом директора регіональної лабораторії. Для цього студенти відвідали кожний агропродовольчий ринок України, на якому відбирались досліджувані зразки.

 

Результати цього моніторингу озвучив Голова Держпродспоживслужби України — Володимир Лапа, під час Національної конференції відносно ЧСА — лише 0,1%, тобто 3 зразки були контаміновані ВЧСА.

Оскільки, пріоритетом реалізації цього проекту в Україні було підвищення діагностичного та кадрового потенціалу країни, а не виявлення зараженої продукції свинарства на ринках України. То, фахівці лабораторій учасниць проекту проходили стажування, як на базі ДНДІЛДВСЕ, так і у центрі досліджень здоров’я тварин (CISA - багатопрофільний дослідницький центр, підрозділ Національного інституту сільськогосподарських та харчових досліджень та технологій (INIA), підпорядкований Міністерству економіки та конкурентоспроможності Іспанії. CISA - це і референтна лабораторія Європейського Союзу з Чуми свиней африканської (ЧСА) з 2002 року, і референтна лабораторія ФАО по ЧСА і центр співпраці ФАО з питань біобезпеки та нових вірусних хвороб).

А, завдяки співпраці університетів з регіональними лабораторіями понад десятеро студентів-випускників, по завершенні навчання працевлаштувалися в цих установах. Адже у 2012-му році, коли в Україні стався перший спалах ЧСА, ми мали лише двох фахівців з ПЛР-діагностики цього захворювання. Нині «запас надійності» — близько 30 фахівців.

Детальніше з матеріалом можна ознайомитись за посиланнями (клацнувши по фото для перегляду галереї чи підписом під фото для ознайомлення з подією).

31.01.2017 Житомир ФАО/ЄБРР	01.02.2018 Підсумок 1-го етапу проекту ФАО/ЄБРР	16.03.2018 Одеса ФАО/ЄБРР
07.06.2018 Суми (практичне заняття)	08.06.2018 Житомир (практичне заняття)	09.06.2018 Одеса (практичне заняття)
20-21.06.2018 Суми тренінг по ПЛР	24-25.07.2018 Житомир тренінг по ПЛР	10.07.2018 Миколаїв тренінг по ПЛР

Наступний акцент в реалізації проекту був зосереджений на обізнаності ветеринарних фахівців Компетентного органу країни та свиногосподарств України алгоритму протидії ЧСА.

Так, лише у 2017-2018-му роках симуляційні вправи з використанням ГІС-компонентів, як основи тренінгу, було проведено у 13 областях України. На цих навчаннях учасники (близько 30 ветеринарів компетентного органу та 20 - промислових свиногосподарств), імітували спалахи ЧСА та розробляли сценарії їх ліквідації: алгоритм протидії ЧСА, ліквідації спалаху — на рівні ферми та населеного пункту, району та області, обґрунтовуючи свої рішення відповідно до чинних нормативних документів та власного досвіду відносно ліквідації спалахів хвороби. За цей період практику навчання пройшло понад 600 ветеринарних фахівців. Симуляційні вправи проводились із врахуванням положень нової, на той час, Інструкції з профілактики та боротьби з Чумою свиней африканською та елементів біологічної безпеки, по встановленню спеціальних вимог щодо зон стримування ЧСА (Глава 3.4. Кодексу наземних тварин «Зонування і компартментизація»), у відношенні яких, експертами та консультантами ФАО проводилась спільна діяльність із компетентним органом країни, власниками й фахівцями свиногосподарств, яка успішно завершилась у 2019 році юстованим Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України «Порядок визначення окремого ветеринарно-санітарного статусу тваринної субпопуляції одного або декількох господарств з єдиною системою управління біологічною безпекою щодо однієї чи кількох хвороб, стосовно яких запроваджено заходи нагляду, контролю та біологічної безпеки».

Детальніше з матеріалами цих семінарів можна ознайомитись за посиланнями (клацнувши по фото для перегляду галереї чи підписом під фото для ознайомлення з подією).

Симуляційні вправи (2017-2018 рр.)

12.12.2017 Суми	14.12.2017 Чернігів	06.02.2018 Ужгород
08.02.2018 Львів	27.03.2018 Херсон	28.03.2018 Миколаїв
30.10.2018 Вінниця	30.10.2018 Хмельницький	06.11.2018 Кропивницький
08.11.2018 Запоріжжя	19.06.2019 Івано-Франківськ	20.06.2019 Чернівці
02.08.2019 Одеса

Досвід організації нагляду через відбір зразків в місцях стихійної торгівлі

Аналогічний до попереднього проекту ФАО/ЄБРР, в рамках якого досліджувались зразки свинини зібрані на офіційних ринках України — з 8 січня 2019 року по 30 червня 2020 року під керівництвом Black & Veatch Special Projects Corp. у партнерстві з Metabiota, Inc. та Labyrinth Global Health, Inc. в чотирьох областях України було закуплено, а згодом і досліджено, близько 4000 зразків свинини в місцях стихійної торгівлі.

В рамках реалізації Програми зменшення біологічної загрози в Україні, ціль якої: забезпечення життєдіяльності побудованих та модернізованих лабораторій; проведення навчання зі спостереження за інфекційними хворобами для наукового персоналу реципієнтів; розробка та запровадження спільних наукових проектів; підтримка участі українських фахівців в міжнародних конференціях – у жовтні 2019 року відбувся запуск практичної реалізації проекту спільних біологічних досліджень (СБД) UP-10: «Регіональна оцінка ризику передачі вірусу Чуми свиней африканської (ВЧСА) у дикій фауні та через торгові шляхи («від лану до столу») в Україні, підходи до розробки ефективних карантинних заходів і стратегій контролю за вірусом ЧСА», затвердженого Агентством зменшення загрози МО США 19 грудня 2018 року, з метою продовження діяльності над розробкою ефективної національної інформаційно-просвітницької стратегії, особлива увага в якій приділялась створенню анкет та способу проведення опитувань для кращого розуміння впливу антропогенних факторів на поширення ВЧСА за участю провідних установ, організацій-учасниць, партнерів та представників.

Тривала (з 2012) небезпека відносно Чуми свиней африканської в Україні потребувала аналізу широкого спектра факторів і причин, що впливали на цей показник, об’єктивної, неупередженої їх оцінки, пошуку нових підходів та посилення наявних дієвих заходів у протидії цій хворобі.

Враховуючи, що аналіз шляхів ймовірного занесення, поширення та розповсюдження хвороби в Україні, на той час, дозволив зробити припущення, що значну роль в цьому процесі можуть відігравати й місця стихійної торгівлі. Однак, відсутність об’єктивних статистичних даних, як щодо кількості цих місць на території країни, так і характеру та обсягу продукції, яка там продається потребувало проведення наукового дослідження цього питання.

Публічні обговорення, проведені в рамках старту проекту UP-10 поміж його учасниками та представниками залучених до участі державних і громадських установ та організацій з боку України (в рамках реалізації «Програми зменшення біологічної загрози в Україні» (ПЗБЗ) - дві сесії із запуску проекту спільних біологічних досліджень (СБД)), дозволили визначити слабкі місця в системі протидії ЧСА та сформувати напрямки подальшої роботи, що потребували вивчення, оцінки та посилення впливу, як зі сторони компетентного органу країни, так і держави в цілому, шляхом внесення коректив у певні нормативні акти.

В рамках цього проекту було закуплено зразки свинини в місцях стихійної торгівлі в Україні та комісійно, із залученням компетентних фахівців державних та громадських установ і організацій галузі свинарства проведено лабораторні їх дослідження в Державному науково-дослідному інституті з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи з метою оцінювання ризику поширення патогену через нелегальні торгівельні шляхи.

Опираючись на попередній досвід реалізації проекту ТАР-4 та інших успішних проектів по протидії ЧСА 12 і 13 червня 2019 року відбулась зустріч, обговорення в робочих групах та оцінка попередньої й поточної освітньої та інформаційної діяльності в Україні стосовно ЧСА, з'ясовано недоліки та переваги попередньої інформаційної діяльності в країні, поточний стан відносно ЧСА в Україні, Європі, Азії та визначено стратегію майбутньої інформаційно-просвітницької діяльності.

19-22 серпня 2019 р. відбувся підготовчий тренінг по збору зразків м'ясної продукції зі свинини в рамках проекту UP-10. Учасники навчання відвідали також КП «Володимирський Ринок» та Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи.

Запуск практичної реалізації проекту UP-10

Антропогенні фактори (поведінка людей) та незадовільні заходи із забезпечення біологічного захисту, як в Україні, так і сусідніх країнах, швидше за все, є найвпливовішими чинниками, що сприяють швидшому поширенню ЧСА.

Підтвердженням цієї гіпотези були спостереження того, що передача збудника пов’язана з основними транспортними та торгівельними шляхами на території країни, як з півночі на південь, так і зі сходу на захід. Тому, і було зроблено припущення, що соціально-економічні фактори сприяли підтриманню, поширенню та занесенню ЧСА спочатку у домогосподарства, а згодом і на підприємства. Крім того, потенційна відсутність прозорості у повідомленнях про спалахи й незадовільні заходи із забезпечення біологічної безпеки у домогосподарствах додатково збільшують ризик поширення ВЧСА через споживання заражених кормів домашніми свинями та через незаконне поховання туш у лісових насадженнях в сільських місцевостях, доступних для диких свиней.

Вважалось, що складні соціально-економічні фактори в сільській місцевості України та продаж свинини в місцях стихійної торгівлі є потенційно важливим компонентом переміщення зараженої ВЧСА продукції, як всередині країни, так і через міжнародні кордони. Існувала суттєва прогалина у розумінні обсягу зараженої продукції, здатної бути переносником ВЧСА, та сприяти його розповсюдженню в регіоні, як через ліцензовані ринки громади, так і місця стихійної торгівлі. Ці недоліки підкреслили прогалини в чинному законодавстві та нормативно-правовій базі України стосовно контролю поширення ВЧСА та інших зоонозних хвороб, через харчі та корми й викликають занепокоєння.

Складність епізоотичної ситуації стала ще більш очевидною після доповіді 29 травня 2019 року постійної групи експертів з ЧСА в Європі Глобального механізму для прогресивних методів боротьби з транскордонними захворюваннями тварин (GF-TADs) Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО)/Міжнародного епізоотичного бюро (МЕБ), у якій стверджується, що українська делегація повідомила, що ЧСА наразі вважається ензоотичною хворобою в Україні. Через поширення ВЧСА по Україні вкрай важливо докласти зусиль для усунення прогалин в інформаційно-роз'яснювальній роботі з громадськістю та забезпечення того, щоб громадська освіта стала провідним компонентом у запобіганні подальшого поширення ВЧСА та ензоотичного прояву хвороби по країні. Ключовим у цьому має бути підвищення обізнаності власників господарств, ветеринарів та мисливців щодо біологічного ризику ЧСА та клінічних ознак захворювання, а також забезпечення обізнаності та відстеження руху тварин. Це сприятиме економічній стійкості та стабільності сільськогосподарських ринків в Україні.

У ході моніторингу впродовж 2019-2020 на стихійних ринках відібрано 4000 зразків продукції тваринного походження (сировина та продукція зі свинини) в чотирьох областях України: Закарпатській, Одеській, Рівненській та Харківській.

Місця закупки свинини в Україні

Лабораторні дослідження закуплених в рамках проекту зразків, комісійно (за участю фахівців провідних установ, організацій партнерів та безпосередніх учасниць проекту), проведено у Державному науково-дослідному інституті з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (м. Київ). За результатами цих досліджень виявлено лише вісім позитивних на ЧСА зразків: 2 в Закарпатській, 4 - в Одеській та 2 у Харківській областях, що становить 0,23 % від загальної кількості.

Ці результати підтвердили дієвість заходів, що вживались компетентним органом країни (Держпродспоживслужбою України) по протидії ЧСА на час досліджень та контрольованість ситуації в державі щодо цієї хвороби. Однак, враховуючи набутий досвід варто зауважити, що стихійна торгівля завжди залишатиметься великим ризиком, як для здоров'я пересічних громадян, так і занесення збудника ЧСА у домогосподарства.

На основі отриманих результатів територіальними органами Держпродспоживслужби в Закарпатській, Одеській та Харківській областях, спільно з органами національної поліції, органами місцевого самоврядування вжито заходів щодо посилення контролю, і зокрема щодо переміщення живих тварин, сировини й продукції тваринного походження та ліквідації місць стихійної торгівлі.

З 17 по 21 лютого 2020 року на семінарі №18 проекту UP-10, розглядались транскордонні хвороби тварин на прикладі контролю ящуру. Особливості реагування на надзвичайні ситуації в сільському господарстві (українське та міжнародне ветеринарне законодавство, контроль переміщення та вплив на експорт). Відбулись симуляційні вправи (на основі ADRT) з елементами картографії та прив’язкою до місця (NABC), для визначення ризиків переміщення тварин, розгляд пропозицій щодо заходів обмеження та їх обговорення у форматі "а що, як що ...?”. Обговорення реалій українського законодавства і політики, у відношенні хвороб тварин, контролю переміщення, торгівлі тваринами й продукцією тваринного походження. Особливості ВЧСА: специфічність, стійкість та інактивація збудника. Історичні аспекти. Механізм передачі, поширення і виживання ВЧСА у навколишньому середовищі (включаючи м'ясо, корми й транспортні засоби). Симптоми хвороби та інших подібних хвороб (патологічні зміни, діагностика і диференційний діагноз). Роль диких/здичавілих свиней в поширенні та підтриманні епізоотії ЧСА, а також роль мисливців і грибників.

Запорукою успіху в реалізації цього проекту стала його публічність і прозорість.

План заходів на випадок надзвичайного стану з ЧСА

Наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 19 липня 2013 року № 100 запроваджено План заходів при підозрі захворювання свиней на африканську чуму незалежно від типу ведення господарства та форми власності, в якому визначено перелік заходів з реагування та час відведений на виконання.

СЛУЖБА ТВАРИННИЦТВА ТА ЗДОРОВ'Я ТВАРИН ФАО у 2009 (англійською), 2011 (російською), а у 2016 році (українською) опублікувала ПОСІБНИК З ПІДГОТОВКИ ПЛАНІВ НАДЗВИЧАЙНИХ ЗАХОДІВ НА ВИПАДОК ЕПІЗООТІЇ АФРИКАНСЬКОЇ ЧУМИ СВИНЕЙ створений на базі Австралійського плану ветеринарних заходів на випадок надзвичайного стану (AUSVETPLAN) з певними змінами та доповненнями.

Окрім цього, за сприяння ФАО створено курс дистанційного навчання: «Планування ветеринарних заходів», в якому розглядаються особливості планування ветеринарних заходів в Україні та світі, функціонал єдиної інформаційної системи з проведення протиепізоотичних заходів в Україні, кращий досвід з основ реагування та план заходів за надзвичайної ветеринарної події.

Основні епізоотологічні показники

Чума свиней африканська, яка вже 12 років впевнено крокує теренами Східної Європи, є доволі складним на погляд епізоотології захворюванням свиней. Оцінити роль різноманітних факторів ризику в його поширенні та вкоріненні досить складно, оскільки в умовах України, як і загалом в країнах Східної Європи, відбувається одночасне накладення кількох циклів і механізмів передачі ЧСА один на одного. Так, одночасно з горизонтальною передачею ВЧСА між тваринами (в одному стаді, в межах однієї епізоотичної одиниці), суттєву роль в поширенні хвороби відіграє людина. Це відбувається, як через фоміти, так і при транспортуванні хворих тварин, трупів, туш та контамінованих субпродуктів, як для забою, так і продажу. Останнє, ймовірно, відіграє в епізоотологічному циклі та географічному поширенні ЧСА найвизначнішу роль.

Ситуація додатково ускладняється залученням до передачі патогену і диких свиней, причому зрозуміти, коли та в якій мірі локальні спалахи ЧСА в природі є наслідком її занесення зі свинарського сектору, а коли можна говорити про незалежну циркуляцію ВЧСА серед диких тварин і, відповідно, розглядати їх як транзитний резервуар та фактору ризику для домашніх свиней непросто. До передачі ВЧСА між дикими й домашніми тваринами значною мірою причетні люди: власники свиней, що намагаються позбавитись від трупів та решток загиблих тварин, а також мисливці, що контактують, як з середовищем перебування, так і контамінованими тушами хворих та трупами диких свиней.

Але чи не найважливішим ускладненням для аналізу інцидентності ЧСА є особливість ВЧСА зберігати життєздатність в продуктах забою та трупах свиней впродовж тривалого часу, особливо, коли така контамінована продукція потрапляє в раціон свиней спричинюючи нове зараження. Таким чином, на уражених хворобою територіях в умовах усталеного ензоотичного циклу формується третій транзитний резервуар інфекції — контамінована ВЧСА продукція. Він залишається «невидимим» для епізоотичного нагляду і, що найважливіше, такі заражені субпродукти можуть широко транспортуватись по країні, зберігаючи патоген впродовж тривалого часу та потрапляти в різні торгівельні мережі та, зрештою, згодовуватись свиням, провокуючи нові спалахи.

Інтуїтивно, в умовах України можна очікувати, що ризик ензоотичної персистенції ЧСА різнитиметься між регіонами. Маючи в наявності статистичні дані щодо розподілу поголів’я диких та домашніх свиней регіонально, детальні відомості щодо кількості населених пунктів, типу свиногосподарств та поголів’я свиней, демографічні дані, а також інші релевантні соціально-економічні показники ми зробили першу спробу оцінити вплив низки потенційних факторів ризику (предикторів) на інцидентність ЧСА приведену до уніфікованого показника, коефіцієнту атаки (КА), шляхом мультирегресійного аналізу. На основі виявлених закономірностей було також зроблено спробу змоделювати ризики й десегрегувати кількісні показники отримані за результатами моделювання (тобто перенести виявлені закономірності з рівня областей на рівень районів) і відобразити їх у вигляді більш деталізованих карт ризику ензоотичної циркуляції ЧСА по секторах (домогосподарства, комерційні ферми та дикі свині).

Наявні для цього дослідження даних за повідомленнями про спалахи та випадки ЧСА в Україні за період з 2012 до 29.10.2020 р. було занесено у просторову базу даних (n=563). Дані щодо поширення ЧСА в АР Крим після її окупації були отримані з відкритих джерел та офіційних повідомлень Россільгоспнагляду (n=15). Кожен внесений запис містив наступні атрибутивні дані: ID case - ідентифікатор випадку хвороби згідно з офіційним переліком, ID event - ідентифікатор епізоотичної події, у випадках, якщо спалах реєструвався одночасно на фермі та у домо-, приватному господарстві та за їх межами (тобто спалах охоплював більше одного випадку чи спалаху); Lat, Lng - географічні координати визначені до центроїда населеного пункту, чи іншого географічного об’єкта (урочища, лісгоспу тощо); ОБЛАСТЬ — область спостереження, РАЙОН — район спостереження за адміністративним поділом чинним до 2021 р.; НП — назву населеного пункту; ПІДПИС — підпис події для карти; ОБСТАВИНИ — текстовий опис випадку, тобто офіційне повідомлення; Тип НП — тип населеного пункту (село або селище, СМТ, місто); СЕКТОР — домашні чи дикі тварини; ЕПІЗООТИЧНА ОДИНИЦЯ — тип постраждалої епізоотологічної одиниці (ПГН — приватні господарства населення, ферми, в природі, трупи (= не визначено)); ТИП НАГЛЯДУ — здебільшого пасивний, тобто виявлення за фактом наявності клінічних ознак, і активний — виключно при дослідженні відстріляних диких свиней; ДАТА — дата реєстрації події; РІК — рік реєстрації події, МІСЯЦЬ — місяць реєстрації події; ПІДЛЯГАЛО ЗНИЩЕННЮ — число вразливих тварин за офіційною оцінкою; ЗНИЩЕНО — число тварин знищених при ліквідації ВЧСА у місці спалаху.

Вказана база даних була ретельно вивірена на предмет локалізації подій і повної відповідності атрибутивної інформації наявної в описі. Для коректного розрахунку коефіцієнтів атаки розрахунок початку епізоотії ЧСА почали з 06/01/2014 (другий випадок ЧСА в Луганській області, після поодинокої першої реєстрації у 2012 р. в Запорізькій області) і обмежилися нотифікацією ЧСА - 29.10.2020 р., як останньою. Оскільки, час початку епізоотії ЧСА, як і останнього виявлення хвороби, суттєво різнився між областями, для кожної області було визначено дати першого та останнього повідомлення відносно ЧСА (незалежно від сектору) і розраховано загальну тривалість періоду ймовірної експозиції поголів’я вразливого до патогену в днях, а потім переведено її в тривалість і в роки. Регіональні коефіцієнти атаки ЧСА було розраховано як пропорції числа відповідних епізоотологічних одиниць уражених ЧСА за один рік експозиції. Для домогосподарств населення за епізоотичну одиницю було взято населений пункт (деномінатор — загальне число населених пунктів сільського типу), для комерційних господарств — ферму (деномінатор — число комерційних господарств), для диких свиней деномінатором також було загальне число населених пунктів сільського типу. В останньому випадку існує суттєва невизначеність щодо того, що, власне, вважати епізоотичною одиницею. Тому, ми виходили з припущення, що угруповання тварин, що мешкають навколо населеного пункту (території умовно обмеженої полігонами Вороного) є своєрідними «квазіепізоотичними» одиницями й що хвороба виявляється здебільшого при виявленні трупів диких тварин місцевим населенням.

Таблиця 1. Дані по реєстрації ЧСА в розрізі областей України з урахуванням тривалості епізоотії (експозиція округлена до кількості років).

Для розрахунків регіональних коефіцієнтів атаки ЧСА (залежні змінні), побудови бази даних незалежних змінних (предикторів) для мультирегресійного аналізу та подальшого створення моделей і карт було використано статистичні дані за 2014 р. зібрані та впорядковані в рамках проекту ФАО. Загальне число свиней у населення по районах та міських радах було розподілено між населеними пунктами сільського типу пропорційно оцінки чисельності населення. Для цього було розраховано число свиней на одного сільського мешканця району в районі, після чого загальне число мешканців села чи селища перемножено на відповідний коефіцієнт по району. Інформація про свиноферми бралась з офіційного реєстру свиногосподарств 2014 р., який було геокодовано за назвою населеного пункту.

Для побудови бази даних предикторів створено два просторових набори стандартизованих показників: для рівня областей (первинний аналіз) та районів (для моделювання з використанням отриманих мультирегресійних рівнянь), а також, розраховано різноманітні показники для популяцій домашніх та диких свиней. Для аналізу використано табличні дані Комітету лісового господарства по чисельності диких свиней за 2017 р., оскільки, вони були наявні й для рівня районів, а також характеризували стан популяції диких свиней приблизно посередині досліджуваного періоду (2014-2020 рр.). Оцінки чисельності були прив’язані до відповідних полігонів адміністративного поділу України. Повний перелік стандартизованих предикторів наводиться в таблиці 2.

Таблиця 2. Перелік стандартизованих просторових змінних, використаних як предиктори середньорічних коефіцієнтів атаки ЧСА.

Концентрація поголів’я свиней в Україні, як потенційний фактор ризику ЧСА

Станом на 2014 р. в Україні було 7 663 тис. гол. домашніх свиней, з яких приблизно половина (51.6 % або 3 707 тис. голів) утримувалась у свинарських господарствах різного типу та форм власності, а решта — це свинопоголів’я домогосподарств. Існують суттєві розбіжності у співвідношенні поголів’я утримуваного на фермах та населенням (Мал. 1) між регіонами України. Щільність свинопоголів’я також суттєво різниться між секторами. В центрі та на південному сході країни домінує промислове свинарство, тоді як значно більша частка населення західних областей утримує свиней в особистих домогосподарствах.

Малюнок 1. Ліворуч: співвідношення чисельності свиней, що утримуються на фермах і в особистих домогосподарствах громадян в розрізі областей України (%). Області ранжовані за зменшенням долі комерційного поголів’я. Праворуч: градієнт щільності поголів’я і загальна чисельність свиней в розрізі областей для домогосподарств населення (А) та комерційних ферм (В). Дані 2014 р.

На субрегіональному (райони) рівні також простежуються суттєві варіації в загальній чисельності та секторальному розподілі свинопоголів’я (Мал. 2 і 3). Це створює доволі строкату картину з огляду на ймовірні фактори ризику поширення та вкорінення ЧСА як ензоотичної хвороби свиней в Україні.

Малюнок 2. Щільність поголів’я свиней в Україні у розрізі районів та міських рад. Класифікація за методом квантилів, дані 2014 р.

Малюнок 3. Щільність поголів’я свиней у домогосподарствах населення (А) та на комерційних свинофермах (В) у розрізі районів та міських рад. Класифікація за методом квантилів, дані 2014 р.

Станом на початок 2014 р. в Україні нараховувалося 3 369 офіційно зареєстрованих свиноферм, більшість з яких — товарного спрямування (97%) і 224 племінних господарства. За типом ферми розподілялись наступним чином: більшість свиногосподарств забезпечувала повний цикл виробництва - 76.8%, лише відгодівля - 19.6%, репродуктори - 3.6%.

Малюнок 4. Розташування та розподіл числа свиноферм за напрямком (А) та типом (B).

Малюнок 5. Розташування (B), і розподіл відсотків числа свиноферм та свинопоголів’я за розмірним класом ферми (А).

Розподіл чисельності диких свиней в Україні також має певні просторові тенденції, що варто враховувати при аналізі ризиків. Так, найвища щільність поголів’я свиней завжди спостерігалася у найбільш лісистих областях на півночі та заході країни (Житомирська, Рівненська, Закарпатська, Мал. 6: В, С), хоча, дикі свині у межах цих областей теж мали нерівномірне поширення. Статистичні дані зимового обліку 2017 р. демонструють строкату картину розподілу щільності поголів’я диких свиней у розрізі районів. Необхідно враховувати, що у 2017 р. ЧСА вже встигла завдати значної шкоди популяції диких свиней, особливо в Сумській, Чернігівській та Київській областях, звідки й почалось поширення хворобина решту території країни. Тому, використані в моделі оцінки щільності є доволі приблизними та здатні впливати на результат.

Малюнок 6. Щільність поголів’я диких свиней у розрізі районів та міських рад у 2017 р. (А), та аналогічно — в розрізі областей у 2014 р. (В) і растрова карта змодельованої чисельності диких свиней (С, за Pittiglio et al, 2018). Класифікація за методом квантилів.

Епізоотія ЧСА 2012-2020 рр.

Не може бути жодного сумніву щодо того, що приватні домогосподарства населення є основним резервуаром ЧСА в Україні (Мал. 7). Навіть всупереч ймовірному суттєвому недоврахуванню числа зареєстрованих випадків хвороби в цьому секторі (див. нижче), вони складають більшу частину офіційних повідомлень про хворобу. З динаміки розвитку епізоотії ЧСА в Україні добре видно прямий зв'язок між числом зареєстрованих випадків у різних секторах (Мал. 7, праворуч) та кореляції між числом реєстрацій в ПГН та на фермах (а) і між випадками в природі та на фермах (б), що складає майже одиницю (а: R = 0.95, P-value = 0.003, R² = 0.9, n = 6; б: R = 0.9, P-value = 0.014, R² = 0.7, n = 7). Також, достатньо сильною є кореляція між числом реєстрацій ЧСА в ПГН та в природі (R = 0.8, P-value = .045, R² = 0.6, n = 7). Наявність цих кореляцій чітко вказує на те, що процес поширення ЧСА, по-перше, відбувається одночасно по всіх секторах і є, по суті, єдиною епізоотією ЧСА в країні, а по-друге, синхронне зменшення числа реєстрацій по країні в незмінних пропорціях між секторами вказує на реальне зменшення числа випадків хвороби, а не про відмову фермерів, чи населення (власників свиней і мисливців) повідомляти про випадки захворювання після 2017-2018 рр.

Малюнок 7. Розподіл офіційних зареєстрованих випадків ЧСА в епізоотичних одиницях різного типу (ліворуч) і їх динаміка по роках з 2014 до 2020 р. (праворуч).

Для об’єктивної оцінки активності хвороби в розрізі регіонів було використано середньорічний показник коефіцієнта атаки (див. вище), який фактично, є показником інцидентності, нормалізованої загальним числом відповідних епізоотичних одиниць. З ракурсу епізоотології - це стандартизований індикатор, пропорція епізоотичних одиниць, що були уражені ЧСА за один рік спостережень. У певному сенсі його можна використовувати, як мірило ступеню активності захворювання: чим більшою є пропорція уражених об'єктів (ферм чи сіл), тим вищим є його активність. Суть подальшого аналізу ризиків полягала в тому, щоб визначити, які просторові фактори з-поміж предикторів (таблиця 3) дозволяють пояснити характер розподілу середньорічних секторальних коефіцієнтів атаки між регіонами України (таблиця 3 та Мал. 8).

Таблиця 3. Число епізоотичних одиниць (сіл, ферм та разом), кількість зареєстрованих випадків ЧСА окремо для ферм, присадибних домогосподарств населення та диких свиней і відповідні річні коефіцієнти атаки ЧСА по областях України з урахуванням тривалості епізоотії хворобив кожному регіоні.

Як видно з таблиці 3, коефіцієнти атаки ЧСА на свинофермах (0.0085, SD=0.007, n=25) вищі ніж у приватних домогосподарствах населення (0.003, SD=0.002, n=25), та диких свиней (0.0019, SD=0.004, n=25), вірогідність чого підтверджується t-тестом Велча. Водночас результати досліджень показують, що різниця середніх між ПГН та дикими свиньми невірогідна. Виходить, що в середньому на комерційних фермах ЧСА реєструють від 3 до 5 разів частіше, ніж серед поголів’я свиней, що його утримує населення чи серед диких свиней. Зрозуміло, що коефіцієнти атаки для ПГН явно занижені, і причина цього, скоріше за все, неповнота повідомлень населенням про захворювання. В цілому, якщо вважати, що кількість повідомлень про ЧСА на свинофермах близька до реальної, а ймовірність занесення ЧСА в господарства населення хоча б така, як і на свиноферми, не буде перебільшенням стверджувати, що в країні загалом було щонайменше в три рази більше спалахів ЧСА у домогосподарствах населення. Іншими словами, близько 66% спалахів ЧСА в цьому секторі не були офіційно нотифіковані.

Малюнок 8. Середньорічні коефіцієнти атаки ЧСА по областях України для свиноферм (А), присадибних домогосподарств населення (B), та диких свиней (С). Класифікація за методом рівних інтервалів. На гістограмах області відсортовано за зменшенням коефіцієнта атаки. Шкала на абсцисі ідентична на всіх трьох гістограмах (0 - 0.025).

Цікаво, що між коефіцієнтами атаки (КА) у секторі ПГН та на комерційних фермах є статистично вірогідна кореляція (R=0.6, R² = 0.36, P=0.002, n=25). Значно гірша, хоча й теж статистично вірогідна кореляція виявляється між КА для ферм та диких свиней (R=0.49, R² = 0.24, P = 0.01, n=25). Ніякого зв'язку між КА серед диких свиней та інцидентністю ЧСА в ПГН не виявляється. Усе це знову вказує на ПГН, як головне джерело інфекції, яка поширюється на свиноферми, а також на суттєве недоврахування в офіційній статистиці відомостей про справжню інцидентність ЧСА у ПГН. Можливо, деяку роль в інцидентності ЧСА серед диких свиней відіграє частота занесення хворобина невеликі свиноферми, власники яких змушені позбавлятися від трупів шляхом утилізації їх в лісі, але найімовірніше, що головним джерелом інфекції для диких свиней є все ж приватний сектор зі значною кількістю невиявлених спалахів ЧСА. Тобто епізоотологічний ланцюжок, скоріш за все, розгортається в напрямку від ПГН до свиноферм і диких свиней, після чого зараження останніх, залежно від місцевих обставин, може розвинутись в автономні спалахи.

Просторове моделювання ризиків ЧСА

Створену базу даних попередньо було досліджено інструментом Key Influencers в PowerBI Microsoft. Для подальшої побудови відповідних мультирегресійних моделей ризику ензоотичної персистенції ЧСА, деякі екстремальні оцінки коефіцієнтів атаки було виключено з аналізу. Так, у моделі ризику для комерційних свиногосподарств було виключено дані наступних областей: АР Крим, Волинська, Івано-Франківська, Луганська, Полтавська та Херсонська. Для ПГН не враховувались дані для наступних регіонів: Миколаївська, Одеська та Херсонська область. Для моделі по диких свинях виключено АР Крим. Отримані мультирегресійні рівняння наведено нижче, а статистичне резюме моделювання наведено в таблиці 4.

• ATTACK RATE (ферми) = 0.008 - 0.0001 * AССESS mean + 0.0002 * ACCESS median + 0.0002 * POP_DENS_rural + 0.1463 * Village density - 0.3443 * EPiunit density + 0.000005 * Average village

• ATTACK RATE ( ПГН) = 0.01 - 0.00009 * UKRAINIANS - 0.00008 * RUSSIANS + 0.0015 * BELORUSSIANS

• ATTACK RATE (дикі свині) = -0.009 + 0.0002 *ACCESS mean - 0.0002 * ACCESS median - 0.00003 * POP_DENS_rural

Таблиця 4. Статистичні параметри мульти регресійних рівнянь побудованих для пояснення регіональних варіацій коефіцієнтів атаки ЧСА на свинофермах, у присадибних домогосподарствах населення та серед диких свиней.

Запропонована модель ризику для свиноферм виявилася здатною пояснити 55% варіантів (Adjusted R Square = 0.549), що вказує на доволі суттєвий вплив факторів ризику, пов’язаних з місцем розташування свиноферми в країні й врахованих в моделі. Значно гіршою здатністю передбачувати ризик персистенції ЧСА виявилася модель факторів ризику для ПГН (Adjusted R Square = 0.374), що очевидно, пов’язано, по-перше, з дуже ймовірною неповнотою реєстрацій випадків захворювання в цьому секторі, а по-друге, можливо, що просторові фактори ризику, досліджені в моделі, не відображають його регіональну специфіку. Найкращі результати продемонструвало мультирегресійне рівняння в оцінці коефіцієнтів атаки ЧСА серед диких свиней (Adjusted R Square = 0.828), якому не складно знайти логічне пояснення на погляд епізоотології.

Таким чином, моделювання виявляє, що вплив на коефіцієнти атаки для свиноферм (позитивний чи негативний) мають, по-перше, змінні що відображають регіональні показники доступності ринків (тривалість подорожі до найближчого населеного пункту від 50 тис.) - середній показник та медіана для регіону (Мал. 9, 1 та 2). Це є ще одним підтвердженням того, що соціально-економічні фактори відіграють провідну роль в поширенні цього захворювання. Інша група змінних в цьому рівнянні підкреслює значущість демографічних показників, що стосуються сільського населення. Це його щільність на квадратний кілометр, щільність населених пунктів на квадратний кілометр та середня величина села (Мал. 9, 3, 4 та 6). Лише одна змінна, яка має відношення до власне популяції свиней, а саме загальна щільність епізоотичних одиниць (тобто сіл та свиноферм разом), потрапила до цього рівняння (Мал. 9, 5). Знову ж таки, це доволі прозора вказівка на те, що саме сільське населення і його поведінка відіграють ключову роль у поширенні хвороби й створенні ризиків для комерційного свинарства.

До моделі ризиків в ПГН потрібно ставитись з критичністю, оскільки її статистичні характеристики незадовільні. Просторові фактори ризику, що потрапили до рівняння — це виключно національний склад населення (відсотки українців, росіян та білорусів у популяції за даними перепису 2001 р.; Мал. 9, 7-9). Найімовірніше, що це просто випадковість, а можливо, що за етнічним складом населення приховуються якісь інші пов'язані змінні, що не були досліджені при моделюванні. Також варто зауважити, що на ці самі по собі застарілі показники могли також вплинути зміни, що відбулися в країні після 2014 р., і природний рух населення за останні 20 років.

Модель ризиків персистенції ЧСА для диких свиней заслуговує на найбільшу довіру з огляду на статистичні критерії (Adjusted R Square = 0.828). Як у випадку з фермами, до неї увійшли регіональні показники доступності ринків (тривалість подорожі до найближчого населеного пункту від 50 тис.) - середній показник та медіана для регіону (Мал. 9, 1 та 2), а також щільність сільського населення (Мал. 8, 3). Це знову ж таки вказує на ПГН, як на головний резервуар інфекції в країні. Окремо варто зауважити, що доступність ринків (чи іншими словами віддаленість від більших міст) має вплив на поведінку власників хворих чи забитих внаслідок ЧСА тварин, і таким чином сприяє поширенню контамінованої продукції, а також впливає на спосіб в який вони позбавляються трупів загиблих свиней.

Малюнок 9. Візуалізація просторових змінних, що увійшли хоча б до одного з 3 мультирегресійних рівнянь. (1 - доступність ринків, середня; 2 - доступність ринків, медіанна; 3 - щільність сільського населення; 4 - щільність сільських населених пунктів; 5 - щільність епізоотичних одиниць; 6 - середнє число мешканців у селі; 7-9 - відсоток українців, росіян та білорусів у популяції відповідно). На всіх картах класифікація за методом рівних інтервалів.

В таблиці 5 наведено коефіцієнти атаки за емпіричними даними та за результатами моделювання для кожної з областей України за відповідним сектором. Розбіжності між парами КА пояснюються певною статистичною недосконалістю моделей (особливо для ПГН), ймовірною неповнотою даних щодо справжньої ситуації з поширенням хворобий впливом факторів ризику, що не були враховані у цих моделях. Загалом, для країни в цілому, моделювання очікувано «недооцінює» коефіцієнти атаки, але на регіональному рівні пари КА можуть різнитись між собою в обидві сторони. У випадку суттєвого перевищення емпіричних КА коефіцієнтами, отриманими за результатами моделювання, можна припускати, що дані по спалах були неповними та в регіоні було багато невиявлених осередків хвороби у відповідному секторі.

Таблиця 5. Порівняння емпіричних та розрахованих за допомогою мульти регресійних рівнянь коефіцієнтів атаки для свиноферм, присадибних господарств населення та диких свиней. Градієнт кольору від зеленого через жовтий до червоного відповідає збільшенню КА.

Карти ризику поширення/персистенції ЧСА по районах України

Наявність двох ідентичних стандартизованих наборів предикторів для рівня областей, на якому проводився аналіз, і для рівня районів дозволив виконати процедуру дезагрегації, тобто перенести виявлені рівняннями закономірності на більш детальні карти, відповідно перерахувавши коефіцієнти атаки. Далі наводяться такі карти для кожного з трьох секторів окремо, разом з ранжованим списком областей за зменшенням середнього коефіцієнта атаки (Мал. 10-12). Це дає змогу отримати загальне уявлення про розрахункові секторальні ризики ЧСА в розрізі областей, і одночасно оцінити вплив факторів ризику на районному рівні. Потрібно зауважити, що на всіх картах використано класифікацію за методом квантилів, а шкали коефіцієнта атаки суттєво різняться між секторальними картами.

Малюнок 10. Оцінювання ризику занесення ЧСА на свиноферми за результатами моделювання для районів України виражена як середньорічний коефіцієнт атаки (КА * 100 = % ферм, на яких може бути виявлено ЧСА за рік). Ліворуч — перелік областей ранжований за зменшенням ризику.

Малюнок 11. Оцінювання ризику занесення ЧСА в присадибних домогосподарствах населення за результатами моделювання для районів України виражена як середньорічний коефіцієнт атаки (КА * 100 = % населених пунктів, на яких може бути виявлено ЧСА за рік). Ліворуч — перелік областей ранжований за зменшенням ризику.

Малюнок 12. Оцінювання ризику занесення ЧСА в популяцію диких свиней за результатами моделювання для районів України виражена як середньорічний коефіцієнт атаки (КА * 100 = % населених пунктів, на яких може бути виявлено ЧСА за рік). Ліворуч — перелік областей ранжований за зменшенням ризику.

Обговорення результатів та висновки

Найцікавішим спостереженням за результатами моделювання є той факт, що численні параметри популяцій свиней в Україні (таблиця 2: 9-18) використані для спроби пояснення розподілу реєстрацій ЧСА у розрізі областей, жодним чином не впливають на інцидентність хвороби. Інтуїтивно, багато дослідників та експертів вважають щільність популяції важливим параметром, який визначає інтенсивність перебігу епізоотій інфекційних хвороб з горизонтальним механізмом передачі патогену. Але у випадку з ЧСА добре видно, що передача ВЧСА у більшості випадків опосередкована людьми, і популяційні характеристики домашніх і диких свиней не є факторами, що підвищують ризик спалахів ЧСА. Це спостереження має два позитивних аспекти. По-перше, для контролю хворобив будь-якому секторі нема потреби зменшувати щільність популяції свиней, або проводити тотальну «депопуляцію», як те рекомендують у деяких радикальних сценаріях контролю чи ерадикації хвороби. По-друге, роз’яснювальна робота з власниками свиней має всі шанси суттєво скоротити число спалахів, а в перспективі й ліквідувати хворобу у секторі свинарства.

Так, за 7 років розгортання епізоотії ЧСА в Україні й поступовий розвиток ензоотичності хвороби — інцидентність захворювання вдалося зменшити завдяки поступовому усвідомленню власниками та фермерами серйозності загрози та застосування заходів з біологічно безпеки. Кульмінацією поширення ЧСА в Україні став 2017 р., коли було виявлено 174 осередки захворювання, що поширилися на всю територію країни. Цікаво, що це число близько відповідає загальній кількості можливих реєстрацій ЧСА в країні (166), розрахованій з використанням змодельованих (прогнозних) середньорічних коефіцієнтів атаки. При цьому, прогноз також близько відповідає розподілу реєстрацій по секторах у 2017 р.: ферми - 28, ПГН - 85, дикі свині - 54 (для порівняння емпіричні показники за 2017 р.: 29, 96, і 43 відповідно). Можна також припустити, що у 2017 р. епізоотія сягнула стану «сатурації», тобто максимальних показників інцидентності, що спостерігаються при неконтрольованому поширенні ЧСА країною. Водночас слід зауважити, що у 2017 р. справжнє число населених пунктів, в яких селяни утримують свиней що зазнали від спалахів ЧСА, ймовірно було втричі більше, тобто сягало близько 300 (див. вище).

Для вірної інтерпретації секторальних карт ризику варто пам’ятати, що вони є географічною візуалізацією коефіцієнтів атаки, тобто пропорції числа відповідних епізоотичних одиниць (ферм чи населених пунктів) від їх загального числа в районі, в яких згідно з результатами моделювання упродовж року може бути зареєстрована ЧСА. Тобто, якщо в регіоні є 10 свиноферм, 100 населених пунктів і коефіцієнт атаки для всіх секторів однаковий (наприклад 0.01, тобто 1%), то це означає, що за 10 років спостережень ЧСА буде виявлено: на 1 фермі, в 10 населених пунктах у домашніх свиней і навколо 10 населених пунктів у диких свиней (чи по 1 в рік). Важливо також враховувати, що якість секторальних моделей, тобто їх здатність пояснити міжрегіональні варіації коефіцієнтів атаки різна, і відповідно різною є можливість (доцільність) їх практичного застосування.

Так, найкращою виявилася модель для диких свиней а (Мал. 12, таблиця 4), яка дозволила пояснити коефіцієнти атаки на 83 %. Узагальнюючи рівняння можна сказати, що найвищий ризик спалахів ЧСА спостерігається у віддалених від великих населених пунктів малолюдних місцевостях країни з невисокою щільністю сільського населення. Більшість таких районів розташована у північному прикордонні та в Карпатському регіоні, хоча критеріям ризику, виявленим моделлю, також відповідають деякі райони на півдні та в центрі країни, де чисельність диких свиней загалом є дуже низькою. Тобто, виходячи з результатів моделювання, на більше ніж половині території України модель прогнозує від'ємні коефіцієнти атаки, тобто ризик персистенції в районах позначених на Мал. 12 жовтим, світло та темно-зеленим кольором надзвичайно низький чи взагалі відсутній. Практично, райони, позначені на карті червоним кольором є зонами з максимальним ризиком поширення ЧСА. В мисливських господарствах саме цих районів варто здійснювати заходи з підвищення обізнаності мисливців щодо біобезпеки на полюванні, створювати відповідні умови для зменшення ризиків, проводити діагностичні дослідження та утримувати достатній рівень пасивного моніторингу популяції диких свиней на предмет наявності трупів загиблих від ЧСА тварин.

Моделювання коефіцієнтів атаки ЧСА для свиногосподарств дало рівняння, яке виявилося здатним пояснити 55% їх міжрегіональної варіабельності (табл. 4). Зважаючи на те, що свиноферми в умовах України — це доволі різноманітний тип епізоотичних одиниць (від невеликих присадибних ферм та господарств до індустріальних комплексів), було б надто оптимістично очікувати більшого. Тобто, дещо більша частина ризику спалахів ЧСА на фермах може бути пояснено просторовими факторами, серед яких фактично ті ж самі змінні (пов’язані з віддаленістю від більших населених пунктів та кількома параметрами розміщення сільського населення), що виявлені при аналізі КА у диких свиней. Також, просторова картина розподілу коефіцієнтів атаки ЧСА у цьому секторі (Мал. 11) нагадує аналогічну карту для диких свиней (Мал. 12), з тією різницею, що районів з підвищеними ризиком більше в південній частині країни. Це, загалом не дивно, якщо припустити, що сектор ПГН є головним резервуаром і джерелом інфекції, як для свиноферм, так і для диких свиней. Тобто, ці два сектори до певної міри працюють, як індикатори (sentinels) активності ЧСА в ПГН. В такому разі, навіть якщо значна частина спалахів в приватному секторі залишається не виявленою, про циркуляцію ВЧСА свідчать підвищені КА на фермах та серед диких свиней. Практично карту ризику ЧСА на свинофермах можна використовувати для інформування власників свиногосподарств про об'єктивно підвищені ризики занесення ЧСА на ферми у разі, якщо вони розміщуються в регіонах позначених помаранчевим та червоним кольором на карті (Мал. 10). Але це не означає, що в інших регіонах країни ризиком занесення ЧСА можна знехтувати. Варто нагадати, що модель пояснює лише 55% варіації, а решта 45% пов’язані з факторами, що не враховані в моделі.

З вищевикладеного має бути зрозумілим чому досвід прогнозування КА у приватному секторі свинарства виявився в цілому незадовільним (коефіцієнт детермінації R adjusted = 0.37), тобто модель була здатна пояснити лише трохи більше як третину міжрегіональних відмінностей між КА у ПГН. Також просторові змінні, а саме етнічний склад населення, що виявився єдиним показником з якими були дещо пов’язані КА, виглядають не досить переконливо як предиктори зі зрозумілим на погляд  епізоотології змістом. З урахуванням явного суттєвого недовиявлення ЧСА у приватному секторі не виключено, що створена карта прогнозних коефіцієнтів атаки (Мал. 11) показує схильність власників свиней у ПГН повідомляти про хворобу, а не реальні КА. В такому разі, в регіонах позначених на картах відтінками червоного населення більш схильне до повідомлення про ЧСА, тоді як на півночі та заході країни (відтінки зеленого) значна частина спалахів залишилася невиявленою. Зважаючи на це, карту КА в ПГН на Мал. 11 практично неможливо використовувати, і слід визнати, що поширення ЧСА в приватному секторі має дуже непередбачуваний характер.

Тому, можливо варто переосмислити систему нагляду за ЧСА у цьому секторі свинарства і запровадити підходи з систематичним дослідженням свинарської продукції в місцях стихійної торгівлі у районних центрах, як це вже намагалися зробити в рамках проекту UP-10. Виявлення контамінованої продукції при ПЛР дослідженні зразків, безумовно, не допоможе визначити конкретні спалахи, але слугуватиме системою раннього попередження про циркуляцію ВЧСА в конкретному регіоні. Виходячи з характеру сезонної активності хвороби в Україні (Мал. 13) було б доцільним проводити такі дослідження в червні-серпні, коли епізоотія ЧСА серед домашніх свиней сягає свого сезонного піка.

Малюнок 13. Сезонні відсотки числа реєстрацій ЧСА серед домашніх свиней (в незаконно покинутих трупах, на приватних господарствах населення та на фермах) за даними 2014-2020 рр.

Безумовно, це потребуватиме розробки відповідних заходів реагування на реєстрації ЧСА, можливо через запровадження суворих регіональних заборон на стихійний продаж свинарської продукції, економічні інтервенції (наприклад, через демпінгування роздрібних цін на продукцію свинарства в регіоні чи інші заходи). Але такий підхід, може виявитись більш продуктивним у порівнянні з традиційними намаганнями виявити всі спалахи й провести комплекс протиепізоотичних заходів, що лише стимулюють населення позбавлятися від хворих тварин шляхом негайного їх продажу, забою чи викидання трупів свиней на смітники, ліси, узбіччя тощо.

Так, у 2020 р. в Україні ЧСА було виявлено в приватному секторі лише у 9 випадках. Якщо вважати це за третину всіх реальних спалахів, то мова йде про 27-30 населених пунктів, що постраждали внаслідок епізоотії за цілий рік, причому третина спалахів відбулася в червні-серпні. При умові своєчасного виявлення регіонів в яких населення під час локального спалаху збуває контаміновану ЧСА продукцію і проведення вичерпного комплексу заходів для запобігати її поширенню, можна буде сподіватися не лише на зменшення числа нових спалахів, а й в принципі досягти настільки незначної кількості зараженої свинарської продукції, що з часом епізоотичний ланцюжок можна буде розірвати й вийти на рівень ліквідації хвороби. Але ключовим в цій системі залишатиметься систематичний ретельний нагляд за контамінованою продукцією.

Зазначена система моніторингу також буде корисною для раннього попередження і зменшення ризиків для комерційного свинарства і мисливського сектору, оскільки дозволятиме своєчасно запроваджувати обмеження, підсилювати нагляд та заходи з біобезпеки виходячи з даних регіонального моніторингу в режимі реального часу.